15-місячна епопея з обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що розпочалась після того, як Назар Холодницький зненацька покинув цю посаду за три місяці до завершення строку повноважень, засвідчила дві фундаментальні істини.
По-перше, від того, що Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на час обрання нового начальника тимчасово очолив перший заступник керівника САП Максим Грищук – довірена особа самопроголошеного директора НАБУ Артема Ситника та улюбленець професійних громадських активістів – геть нічого не змінилось: як продавали в НАБУ справи, так і продають, як відмовлялись розслідувати навіть очевидні корупційні злочини, так і відмовляються. І хоча кілька років поспіль професійні громадські активісти, найняті посольством США, з піснями й танцями доводили, що працювати Ситнику не дає такий-сякий Холодницький, після звільнення Назара Івановича стало ще гірше: керівництво НАБУ припинило створювати бодай ілюзію якоїсь суспільно-корисної праці й повністю зосередилось на зборі безповоротної фінансової допомоги із заможних співгромадян.
Другий висновок полягає в тому, що в Україні не з’являться паростки законності та правопорядку, доки в посольствах Сполучених Штатів та країн Західної Європи не ознайомляться з положеннями Віденської конвенції про дипломатичні зносини й не усвідомлять, чим саме мають займатись дипломатичні представники в країні перебування. Щоби прискорити процес цього ознайомлення, не завадило б вислати з Неньки кількох послів – насамперед США та Великої Британії, які активно лобіюють оборудки з розкрадання залишків державних ресурсів України. Ну, а вже після цього можна й ліквідувати два найкрупніших осередки корупції – НАБУ та САП.
Але доки главу держави Андрія Єрмака цілком влаштовує корупційна вакханалія, організована західними партнерами, які вимагають призначити керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Васильовича Клименка – причому, призначити всупереч українським законам, що свого часу були прийняті на вимогу посольства США.
Олександр Клименко нині обіймає посаду керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України й саме його самопроголошений директор НАБУ Ситник рекомендував західним кураторам як свою довірену особу.
Олександра Васильович – людина широко відома у вузьких колах. Знаменитим майбутній керівник САП став навесні 2019 року, коли проєкт «Бігус.info» оприлюднив телефонне листування між підлеглим Клименка – детектив НАБУ Дмитром Литвиненком – та негласним позаштатним працівником НАБУ Євгеном Шевченком і, так би мовити, бізнесменами Жуковим, Рогозою та Гладковським-молодшим (сином тодішнього першого заступника секретаря РНБОУ Гладковського, який до призначення на державну посаду носив прізвище Свинарчук). Бізнес Жукова, Рогози, сина Гладковського-Свинарчука та Шевченка полягав у тому, що ці достойні пани продавали «Укроборонпрому» контрабандні деталі до військової техніки через свою фірму «Оптимумспецдеталь». А участь НАБУ в цьому бізнесі зводилась до продажу комерсантам довідок про те, що їхня фірма «Оптимумспецдеталь» не має ознак фіктивності.
На початку 2017 року скандальне листування разом з телефонами фігурантів потрапило до Головної військової прокуратури, бо Жуков і Рогоза були затримані в кримінальному провадженні за іншим епізодом. Оскільки йшлося про розкрадання коштів «Укроборонпрому», 1 березня 2017 року всі матеріали щодо «свинарчуків» Головна військова прокуратура передала в НАБУ, позаяк розслідування злочинів такої категорії належить до виключної підслідності Національного антикорупційного бюро України. Матеріали отримав особисто кум Ситника детектив Калужинський, який передав їх далі – майбутньому керівникові САП Клименку, що очолював розслідування корупційних схем «Укроборонпрому». Але матеріали згинули й були знайдені лише в 2019 році після того, як вибухнув «свинарчукгейт».
Втім, це й не дивно – судячи з листування, роль «таємного агента» Шевченка полягала в тому, що він передавав у НАБУ гроші від «свинарчуків» в оплату за послуги, які шахраям надавали професійні борці з корупцією. Можна лише уявити, скільки «свинарчуки» заплатили Ситнику, Калужинському та Клименку за втрату цього листування.
Коли ж у березні 2021 року слідчі Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області, нарешті, повідомили про підозру негласному позаштатному співробітнику НАБУ Шевченку (Шевченко під «дахом» НАБУ торгував зброєю разом з найвідомішим українським шахраєм Костянтином Грішіним) та вилучили його телефон, то здивування правнуків Дзержинського було безмежним. У телефоні «таємного агента НАБУ» виявилось листування зі «свинарчуками», згідно з яким «свинарчуки» подарували співробітникам НАБУ коштовні телефони за допомогу в розкраданні коштів «Укроборонпрому». Зокрема, Калужинський та Клименко одержали 7-мі Айфони вартістю 32 625 грн. (у цінах станом на кінець 2016 року).
Звісно, нічого дивного в цьому немає – чим ще займатись співробітникам НАБУ, як тільки не натоптувати власні кишені? Але виникає запитання до майбутнього керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка – як так трапилось, що він, будучи кришталево чесною людиною, не задекларував 7-й Айфон, отриманий від «свинарчуків»?
Тож кращої кандидатури на посаду керівника САП, ніж Олександр Васильович Клименко, посольству США годі було й шукати. Точніше, спочатку посольство збиралось призначити керівником САП старшого детектива НАБУ Олега Борисенка, який разом з детективом Литвиненком активно допомагав «свинарчукам» розкрадати кошти державних підприємств. Але після того, як ми розповіли деякі маловідомі подробиці з біографії Олега Володимировича – наприклад, історію про те, як він, будучи співробітником Генеральної прокуратури України, вимагав 50 тис. доларів США від Новофедорівського сільського голови Руденка, за що й був звільнений з органів прокуратури на підставі матеріалів СБУ – посольство США переключило всю свою любов з Борисенка на Клименка. Як наслідок, упродовж восени 2021 року, коли відбувалась заключна стадія виборів майбутнього керівника САП, у Комісію з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ледь не щотижня приходив професійний громадський активісти Шабунін, найнятий посольством США, і від імені тимчасової повіреної США в Україні Крістіни Квін погрожував членам Комісії позбавленням американських віз у разі, якщо ті не оберуть Клименка керівником САП.
Але є нюанс – відповідно до чинного законодавства Клименко не може бути керівником САП. І не лише тому, що 18 лютого 2021 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому адвокатське стажування старший детектив НАБУ Клименко проходив впродовж 6 місяців прямо на робочому місці, надаючи правову допомогу особам, запідозреним у вчиненні корупційних злочинів, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Клименку видала Рада адвокатів Київської області, хоча сам він проживає в Солом’янському районі Києва. А, як знає досвідчений читач, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 826/9606/17 дійшла висновку, що «… складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю»
Головна причина, з якої Клименко не може очолювати САП, полягає в тому, що керівник САП – це просто один із заступників генерального прокурора, до службових обов’язків якого віднесено керівництво Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, що має статус департаменту Офісу генерального прокурора. А заступник генерального прокурора – це адміністративна посада, на яку, відповідно до статті 39 Закону України «Про прокуратуру», може бути призначений лише прокурор, тобто людина, що набула статус прокурора за спеціальною процедурою, встановленою цим Законом, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.
Більш того, частина третя статті 39 Закону України «Про прокуратуру» (ця стаття так і називається – «порядок призначення прокурора на адміністративну посаду») встановлює перелік адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Це є:
1) заступника генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
3) заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) керівник підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) заступника керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
А абзац шостий частини четвертої статті 39 Закону України «Про прокуратуру», встановлює, що призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 4 чи 5 частини третьої цієї статті (тобто першого заступника, заступника керівника САП, керівника підрозділу чи заступника керівника підрозділу САП), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 1 частини третьої цієї статті (тобто, на посаду керівника САП), здійснюється строком на п’ять років.
Отже, для того, щоби взяти участь у конкурсі на зайняття посади керівника САП, Клименко спочатку мав би звільнитись з НАБУ, на конкурсних засадах влаштуватись на роботу в прокуратуру та набути статус прокурора. Що найсмішніше – ця вимога була встановлена Законом України №578-VIII від 2 червня 2015 року, ухваленим Верховною Радою України на вимогу посольства США. І ось тепер посольство США (точніше – професійний громадський активіст Шабунін від імені посольства США) погрожує членам Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі американськими санкціями в разі, якщо ті будуть виконувати закон, який Україні нав’язало американське посольство.
Члени Комісії, налякані перспективою втрати американських віз, попервах згодні були проголосувати за все, що завгодно – навіть обрати Клименка керівником САП чи призначити Шабуніна головою Верховного Суду. Але 20 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення, яким взагалі скасував затверджений цією Комісією «Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі». Річ у тім, що американське посольство, примушуючи Верховну Раду ухвалити отой самий Закон від 02.07.2015 про внесення змін у Закон України «Про прокуратуру», позбавило Конкурсну комісія повноважень затверджувати «Порядок роботи…», при цьому орган, який тепер наділений таким повноваженням, законом взагалі не визначений.
Цим скористався колишній улюбленець посольства Олександр Карєєв, який раніше обіймав посаду керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, але був звільнений Ситником за те, що став протестувати проти продажу справ і тотального хабарництва. Карєєва в НАБУ, до речі, свого часу привів Шабунін, який навіть матеріально його підтримував за рахунок коштів американських платників податків. Олександр Карєєв також брав участь у конкурсі на заміщення посади керівника САП, але не був допущений до фіналу й звернувся з позовом до суду, вимагаючи визнати цей конкурс незаконним. І справу виграв – принаймні, у суді першої інстанції – що спричинило істерику в посольстві США та Великої Британії. Ба більш того, після того, як Комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі двічі – 21 і 24 грудня 2021 року – не наважилась, з огляду на судове рішення, оголосити Клименка керівником САП, посольство США публічно назвало колишнього начальника Другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва «корумпованими зовнішніми силами» та закликало Комісію призначити «свинарчука» Клименка керівником САП попри пряму заборону, встановлену Законом України «Про прокуратуру» та рішенням Окружного адміністративного суду Києва.
Очевидно, тепер американському посольству доведеться відправляти Шабуніна в Шостий апеляційний адміністративний суд з погрозами, що стосовно суддів будуть запроваджені санкції, якщо вони не скасують рішення Окружного адмінсуду Києва за позовом Карєєва й не дозволять Клименку стати керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
І справа тут не в тому, що заокеанські партнери настільки люблять «свинарчуків», що хочуть одного з них бачити на чолі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури всупереч закону, який самі ж вигадали й нав’язали Верховній Раді України. Призначення керівником САП чесної людини стане катастрофою для наших західних партнерів, оскільки, у такому разі, дуже швидко з’ясується, що НАБУ – це корупційне кубло, яке впродовж семи років продавало справи, збирало хабарі та проводило незаконні негласні слідчі (розшукові) дії в інтересах іноземних спецслужб.
