
У суботу 9 жовтня 2021 року Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) попри вихідний день відірвався від підрахунку своїх статків, виведених в офшори, і звернувся до членів Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Найвеличнішого обурило те, що ця Комісія досі не виконала свій обов’язок і не обрала керівника САП, внаслідок чого незадоволення публічно висловило посольство Сполучених Штатів.
«Не почув адекватних пояснень щодо затримки конкурсу для обрання нового керівника САП. Члени конкурсної комісії мають виконати свій обов’язок, як належить», – миттєво, упродовж трьох годин, відреагував на реакцію американського посольства Найвеличніший, якого забули попередити, що Комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не підпорядкована ані посольству США, ані Офісу Президента.
Втім, невдоволення заокеанських партнерів можна зрозуміти: вже кілька місяців на вулиці Сікорського в Києві очікують, коли ж, нарешті, у кабінет керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в’їде Олександр Васильович Клименко, який нині обіймає посаду керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України і якого самозваний директор НАБУ Ситник рекомендував американському посольству. А воно все ніяк.
Через відсутність надійного керівника САП вже понад рік потерпають оперативні плани кураторів НАБУ з американських спецслужб, не повною мірою проводиться стеження за українськими політиками та посадовцями, залишився беззахисним перед законом гордість і окраса НАБУ – негласний позаштатний працівник Євген Шевченко, який допомагав Артему Ситнику та керівникові Головного підрозділу детективів Андрію Калужинському разом зі «свинарчуками» розкрадати кошти «Укроборонпрому» та «Укрзалізниці», різко скоротились надходження від продажу справ, які, там би мовити, розслідує НАБУ. Більш того – був списаний у металобрухт легендарний бронетранспортер, який стояв у дворі НАБУ, готовий у будь-який момент виїхати на штурм корупційного осередку.
Одного разу – 18 лютого 2020 року – цей бронетранспортер навіть намагались задіяти в проведенні спецоперації особливого державного значення. Того дня аграрний магнат Бахматюк, в якого Ситник видурив чималу купу грошей, підігнав під вікна НАБУ автомобіль-рефрижератор, розписаний ілюстраціями красивого відпочинку Ситника та Калужинського в мисливському господарстві «Поліське Сарни», яке оплачував Бахматюк.
Витівка Бахматюка була спричинена тим, що в жовтні 2017 року Головне слідче управління Національної поліції розпочало досудове розслідування за фактом розкрадання VAB-Банком, головою наглядової ради якого була сестра Бахматюка Наталія Василюк, 1,2 млрд. грн. стабілізаційного кредиту. Але керівник служби безпеки Бахматюка Анатолій Новак за сумісництвом працював – і працює зараз – заступником директора НАБУ. Тому Новаку не складало жодних проблем умовити Ситника забрати це провадження з поліції та поховати в очолюваному Калужинським Головному підрозділі детективів НАБУ. Скільки Бахматюк заплатив за це Ситнику та Калужинському знають лише учасники цієї оборудки, але окрім грошового забезпечення Бахматюк ще й оплачував відпочинок Ситника та Калужинського в мисливському господарстві «Поліське-Сарни», відшкодовував вартість розбитих Ситником квадроциклів та приставив до Ситника свого помічника Миколу Надейка, який за рахунок Бахматюка оплачував кишенькові витрати Артема Сергійовича й виконував усякі дрібні доручення директора НАБУ. Зокрема, саме Надейко за дорученням Ситника зустрічав на адмінкордоні з Кримом посередників, які привезли директору НАБУ гроші від продажу земельної ділянки в Криму – дружина Ситника мала в окупованому Севастополі земельну ділянку в садовому товаристві «Міраж», цю ділянку директор НАБУ продав у 2017 році за російськими законами, не сплативши податки й приховавши від декларування.
Бахматюк сподівався, що Ситник, отримавши від нього стільки грошей, кримінальне провадження закриє. Але Артем Сергійович вирішив, що може разом з Калужинським смоктати з Бахматюка гроші до нескінченності. І тому Новак, якому набридло вислуховувати від свого хазяїна докори в жадібності директора НАБУ, наприкінці 2018 року обладнав місця відпочинку Ситника та Калужинського в мисливському господарстві «Поліське-Сарни» звукозаписуючою апаратурою та наказав Надейку розповісти в Генеральній прокуратурі, як він оплачував розваги керівництва НАБУ. А за це генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко пообіцяв остаточно вирішити проблеми Бахматюка – забрати кримінальне провадження щодо VAB-Банку з НАБУ, де воно не розслідувалось, а лише використовувалось для шантажу магната й висмоктування з нього грошей, і повернути назад у Національну поліцію для остаточного закриття.
Спочатку все розвивалось згідно з цим планом, Надейко у березні 2019 року дав покази щодо Ситника, Луценко своєю постановою змінив підслідність справи стосовно VAB-Банку (будьмо справедливими – для цього в Юрія Віталійовича були всі законні підстави, оскільки ця справа в НАБУ, дійсно, не розслідувалась як і сотні інших справ), а поліція склала адміністративний протокол про скоєння Ситником корупційного правопорушення й направила його до суду. Але цю комбінацію порушило призначення на посаду генерального прокурора Руслана Рябошапки – друга Ситника та його товариша по чарці. Рятуючи директора НАБУ, Рябошапка наказав першому заступникові генпрокурора Каську скасувати постанову про закриття в Головному слідчому управлінні Нацполіції кримінального провадження щодо розкрадання VAB-Банком стабілізаційного кредиту й повернув справу Ситнику. Але вже не для того, щоби «доїти» Бахматюка та саботувати розслідування, а для організації розправи з Бахматюком.
У відповідь співробітники Бахматюка 18 лютого 2020 року пригнали на вулицю Василя Сурікова автомобіль-рефрижератор, розписаний на тему відпочинку Ситника в мисливському господарстві «Поліське Сарни». Водій поставив авто під НАБУ, заглушив двигун, зачинив двері й пішов геть, залишивши пересувну виставку на загальний огляд. Осатанілий Ситник розпорядився викликати патрульну поліцію, щоби відтягнути рефрижератор, але поліцейські тільки розводили руками. І тоді друг, кум і товариш Ситника по відпочинку в «Поліському-Сарни» Андрій Калужинський пригадав, що спецпризначенці НАБУ не тільки озброєні антикорупційними шкарпетками по 370 грн., але ще й мають бронетранспортер – аби переслідувати високопоставлених корупціонерів. Новака, якому підпорядковані спецпризначенці, на роботі, як завжди, не було, тож довелось Артему Сергійовичу особисто проводити рекогностування на місцевості та командувати бойовим підрозділом.
Але всі зусилля директора НАБУ підчепити бронетранспортером рефрижератор і відтягнути його геть виявились марними – бронетранспортер просто не завівся. І ось тепер, залишившись у серпні 2020 року безнаглядним після добровільно-примусової відставки попереднього керівника САП Назара Холодницького , Ситник той клятий бронетранспортер чи то продав, чи то пропив.
У посольстві США дуже добре знають і про гроші, які Ситник брав у Бахматюка, і про проданий бронетранспортер – тому, що Артем Сергійович, коли зустрічав коштом Бахматюка Новий 2019 рік у мисливському господарстві «Поліське Сарни», по-п’яні вихвалявся перед охоронцем Бахматюка, як він під орудою представниці ФБР в Україні Карен Грінавей допомагав під час президентських виборів у США в 2016 році Гілларі Клінтон та роздмухував скандал навколо Мнафорта, керівника виборчого штабу Дональда Трампа.
Тому, розуміючи, що без керівника САП Ситник не зможе повноцінно виконувати вказівки заокеанських кураторів, посольство США попервах планувало обрати керівником САП заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олега Володимировича Борисенка – близького друга Артема Сергійовича, разом з яким Борисенко працював у прокуратурі Київської області. Але цю кандидатуру довелось відставити після того, як я опублікував подробиці непересічної біографії старшого детектива Борисенка. Процитую свій допис, присвячений цьому славному представникові корупційної клоаки, яка йменується «Національне антикорупційне бюро України»:
«У 2011 році після звільнення начальника слідчого відділу прокуратури Київської області Ситника А.В. з органів прокуратури (за наявною інформацією, Ситник А.В. був звільнений через те, що разом зі слідчими Калужинським А.В. і Борисенком О.В. незаконно продав автомобіль, визнаний речовим доказом у кримінальній справі, і вирученими грошима не поділився з прокурором Київської області Вітязем М.І.) Борисенко О.В. обійняв посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Восени 2013 року в Борисенка О.В. та начальника управління нагляду за додержанням Міністерством закордонних справ України законодавства у сфері зовнішніх відносин України Генеральної прокуратури України Іщука О.С. виник умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. доларів США від Новофедорівського сільського голови Руденка С.В. за закриття кримінального провадження відносно останнього. Під час реалізації цього злочинного плану, у листопаді 2013 року, Борисенка О.В. та Іщука О.С. було задокументовано співробітниками СБУ при одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.
За матеріалами СБУ Управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України розпочало перевірку. Інформація підтвердилась, у зв’язку з чим наказом в.о. генерального прокурора №1486 від 08.11.2013 Борисенка О.В. звільнено з посади та органів прокуратури. За наявною інформацією, Борисенко О.В. не був притягнутий до кримінальної відповідальності завдяки допомозі його кума Ситника А.С. (на той час – керуючого партнера адвокатського об’єднання «Юридичні гарантії»), який передав у інтересах Борисенка О.В. хабар службовим особам СБУ (ці колишні службові особи СБУ мені добре відомі, я з ними багато років знайомий особисто)».
Урешті-решт, посольство зупинило свій вибір на начальникові Борисенка Олександрі Клименку, під керівництво якого Борисенко, детектив НАБУ Дмитро Литвиненко, негласний позаштатний працівник НАБУ Євген Шевченко та представники фірми «Оптимумспецдеталь» Жуков, Рогоза й Свинарчук-молодший, так би мовити, розслідували розкрадання коштів «Укроборонпрому». Історія ця стала відомою наприкінці лютого 2019 року й увійшла в історію як «свинарчукгейт». Нагадаю лише, що детективи очолюваного Клименком Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів через Шевченка продавали «свинарчукам» довідки про те, що їх фірма «Оптимумспецдеталь» не має ознак фіктивності.
Щоправда, на заваді бажання наших заокеанських друзів, які вже призначили Олександра Клименка керівником САП, стоїть Закон України «Про прокуратуру». Річ у тім, що керівник САП – адміністративна посада, це один із заступників генерального прокурора. А обіймати адміністративні посади в органах прокуратури можуть лише прокурори. Тобто Клименко спочатку має звільнитись з НАБУ, на конкурсних засадах влаштуватись на роботу в прокуратуру й набути статус прокурора і лише після цього брати участь у конкурсі на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Друга обставина, яка унеможливлює роботу Клименка в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі – це той прикрий факт, що він, працюючи старшим детективом НАБУ, у робочий час склав адвокатський іспит, проходив упродовж 6 місяців стажування й 18 лютого 2021 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому видала адвокатське свідоцтво Клименку Рада адвокатів Київської області, хоча сам він проживає в Солом’янському районі Києва. А, як знає досвідчений читач, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 826/9606/17 дійшла висновку, що
«… складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю… На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами… намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у випадку отримання особою, яка є прокурором, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – прокурора та адвоката. Аналізуючи тексти Присяги прокурора та Присяги адвоката, можна дійти обґрунтованого висновку, що одночасне перебування під дією двох присяг є неможливим, оскільки їхні тексти суперечать один одному та прямо порушують як незалежність прокурора, так і принципи здійснення адвокатської діяльності – незалежність та конфіденційність».
Розуміючи, що закон забороняє Клименку обіймати посаду керівника САП, Комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі до останнього тягнула з виконанням вказівки американського посольства й не оголошувала переможця, так би мовити, конкурсу. Але тепер діватись нема куди і після істеричної заяви Найвеличнішого доведеться адвоката Клименка призначати заступником генерального прокурора.
На тлі того факту, що старший детектив НАБУ Клименко в робочий час упродовж півроку проходив адвокатське стажування, ходив по судах і виконував обов’язки помічника адвоката, виглядає сущим дріб’язком історія про те, як у липні 2016 року Олександр Васильович був зупинений патрульною поліцією в стані алкогольного сп’яніння за кермом автомобіля. Що цікаво – разом з Клименком у автомобілі перебували також особи жіночої статі, які п’яними голосами кричали на поліцейських, що вони є співробітниками суду й покажуть усім «кузькіну мать».
Треба думати, що звичка сідати п’яним за кермо в Клименка залишилась з тих часів, коли він працював у міліції слідчим і старшим слідчим у особливо важливих справах (2010 – 2015 роки). Щоправда, слідчим він був ніяким і за п’ять років роботи чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за неналежне здійснення досудового розслідування та систематичне порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України. Сподіваємось, що тепер, після призначення заступником генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Олександр Васильович, нарешті, прочитає КПК України та заведе собі водія.