Педос як одиниця виміру поліцейської віри

Гройсман, Порошенко, московські попи, церковна братва і кульмінація – перестрілка в Броварах 29 травня 2020 року. Усе це пов’язує один носій поліцейської форми – вінницький генерал Юрій Педос. Він міг стати місцевим православним мучеником, але вирішив, що точені піки – не його шлях. І обрав теплу посаду, поближче до міністра Авакова як гаранта безпеки та процвітання.

Плата за це невелика – здати з потрухами своїх парафіян. Один раз – не Педос. А там, дивись, і від СБУ чи Епіфанія дадуть грамоту за розбудову Помісної Церкви. Не звикати – і від Порошенка пішов, і від попів піде.

Педос замість «сєпара»

У житті Юрія Педоса ледь не все відбувається через скандали. Призначення, звільнення – то й поготів.

Багато років Володимир Гройсман готував до керівництва поліцією області свого товариша Юрія Куцого. Він тривалий час керував поліцією Вінниці. Коли після Майдану Арсен Аваков очолив МВС, а Гройсман пішов до нього у Кабмін, призначення Куцого головним поліціянтом області було справою часу. Та в грудні 2015 року поліцейський помирає у столичній «Феофанії» від запалення легенів.

Тим часом орел Куцого, Педос, будує свою кар’єру у поліцейській системі. У червні 2015 року Педоса забирають до Києва першим заступником начальника Головного слідчого управління МВС України. Саме після того, як Педос потрапляє на роботу у відреформовану, нову та чесну поліцію, у його декларації з’являється квартира під Києвом, у селищі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району. Хоча 2014 року Педос отримав десять соток під Вінницею. При цьому фактично проживав у будинку в іншому передмісті Вінниці, який не задекларував. Але поки майже киянин Педос вірою і правдою служить в аваківському главці.

Тим часом заїжджа грузинська реформаторка Хатія Деканоїдзе вирішила призначити керувати поліцією Вінниччини кримчанина Антона Шевцова. Який, як виявили місцеві активісти, був поціновувачем та учасником військових російських парадів у вже анексованому Криму. Під вінницькою поліцією запалали шини, почалась штовханина. На захист Шевцова приїхали навіть нардепи від БПП, але в результаті Аваков нагадав транзитній Деканоїдзе, що справи із закупівлі рюкзаків полюбляють тишу. І Шевцова звільнили.

Відповідно, Гройсману і Порошенку, які тоді ще були солодким тандемом, знадобилась терміново людина на посаду, своя і вірна. От і згадався Юрій Педос. Якого так завбачливо, ще до представлення Шевцова, перевели знов до Вінниці і призначили заступником головного поліціянта області.

Згодом СБУ не знайшла причин для відкриття провадження стосовно дій Шевцова, які мали б кваліфікувалися як сепаратизм. Тим не менш, на його посаді вже вмостився Педос. І цілий рік, до лютого 2017 року, він був виконуючим обов’язки. Мабуть, не довіряв Арсен Борисович орлам Гройсмана.

Дерибан, наїзди та вбивства часів Педоса

Що одразу зробив Педос на посаді – так це налагодив схеми. І добре, аби б тільки ефективної роботи органів. Хоча, звітуючи про роботу у 2019 році, Педос казав, що вінницька поліція входить у топ-5 серед всіх регіонів за відсотком розкриття злочинів. А це – менше половини. І варто зрозуміти, що педосівські підопічні залишають нерозкритими кожен другий зареєстрований злочин. А скільки злочинів залишаються незареєстрованими – окрема й досить цікава тема.

Тим більше, що під орудою Юрія Педоса чималу кількість заяв щодо чесності і законності ведення бізнесу, зокрема, будівельного, залишали без розгляду. Окремі підприємці ж заявляли про те, що поліція їх «кошмарила», відкриваючи на замовлення провадження. Хоча, то є звичною практикою для сучасної української поліції.

Кінець кар’єри головного поліціянта Вінниччини мав би бути влітку 2019 року. Тоді Педоса навіть відсторонили від посади начальника поліції. Сталося це після смерті за досить дивних обставин активіста «Громадянської позиції» Олександра Комарницького. Точніше, вбивства. Naspravdi.Today вже висвітлював цю історію у контексті якісної роботи української поліції із зачищення території України від громадян. Поліцейський Сергій Пивовар так обурився відмовою Комарницького бути понятим, що вдарив останнього так, що той помер у лікарні, не приходячи до тями.

Пивовара та заступника начальника поліції Вінниччини Сергія Сокирана звільнили, Педоса відсторонили на кілька місяців – і він повернувся на свою посаду вже в серпні 2019 року.

Коли начальником вінницької поліції бувАнтон Шевцов, Сокирана «пішли» з посади. Але для Педоса кадр був настільки цінним, що його одразу після звільнення Шевцова поновили. Втім, протягом буремного 2019 року Сокирана намагалися зняти з посади ще напередодні вбивства Комарницького. Правоохоронці «злили» у ЗМІ ротом і руками кишенькових активістів-ревізіонерів інформацію про те, що щодо Сергія Сокирана, а також керівника поліцейського автогосподарства Миколи Заремби та фінансистки Оксани Олійник, розпочато службове розслідування. І це могла бути або гра проти Педоса із зачищення його оточення, або ж гра самого Педоса.

Заремба, розповідають, добре допомагав своєму патрону із будівництвом, збираючи кошти як у підприємців, так і знаходячи шляхи відгризти із бюджетних грошей. Наприклад, на ремонті райвідділків чи службових авто. Так цеглинка за цеглинкою збудували хатиночки і начальнику, і собі, та ще й храм почали будувати.

Але чи то не поділились, чи Меркурій зайшов не в той дім і під королем почали зачищати свиту, та педосівські заробітчани стали фігурантами провадження, а з початку червня 2020-го їм ще й оголосили підозру. Назбирали «аж на мільйон» гривень. Хоча навіть Зеленському зрозуміло, що такі гроші цим добродіям лише на зернята.

Ще одного підлеглого Педоса зловили на масовій торгівлі талонами на пальне. Та й над самим Педосом почали згущатись хмари. Інші професійні «громадські активісти», журналісти «СтопКору», чи то підігріті інформацією Сокирана та Заремби, які точили зуб на колишнього шефа, чи то зацікавлені місцевими підприємцями, почали писати про начальника вінницької поліції «викривальні» матеріали. Один із таких епізодів закінчився скандалом. До будинку Педоса, який він назвав «своїм», але за документами який належав тестю, приїхали познімати журналісти, любителі цікавої архітектури.

Педос одразу викликав своїх підопічних, пригрозив «стопкорівцям», що «заведе на них справу» (хоча, мав би знати, що з 2012 року, коли набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, справи не заводять, а вносять у ЄРДР відомості). І натякнув, що в кишені журналіста можуть знайти 10 грамів наркотиків. Очевидно, меншими дозами Юрій Педос не цікавиться.

Коротше, копали під начальника поліції добряче. А він від того сильно нервував. Та як не дивно, одна з головних причин лежала зовсім не у світі матеріальному, а у духовному.

Змусь Педоса богу молитись – то й лоб розіб’є

Юрій Педос – людина віруюча, набожна. Він активно береться за побудову храмів. Особливо на гроші, зібрані з підприємців. З обласного управління поліції, як писали ЗМІ, керівникам територіальних підрозділів регулярно надходили «листи щастя» з банківськими реквізитами. Замість розслідування злочинів, місцеве поліцейське керівництво мало «переконувати» місцевих підприємців і фермерів жертвувати кошти на ті чи інші проекти Вінницької єпархії УПЦ МП. Наприклад, на будівництво нових храмів.

За задумом архітектора-пастира-генерала Педоса у 2016 році у вінницькому районі Академічний збудували храм на честь воїнів АТО. Але перевагу пан Педос надавав будівлям на честь «особливих» святих, наприклад, шанованого російською поліцією Дмитра Солунського. Храм на честь цього святого і досі знаходиться не будь-де, а прямо на території режимного об’єкту, управління Нацполіції у Вінницькій області. І сам пан Педос частенько туди ходив на служби. Звичайно, генерал надає перевагу виключно «канонічній» церкві, тобто філії Московського Патріархату. Відповідно, і храм на території обласного управління фактично є підрозділом російсько-українського товариства.

Ба більше, генерал Педос настоятеля храму протоієрея Сергія Гудзенка ще й роками утримував казенним коштом працівника поліції. Служитель культу був оформлений у двох підрозділах Нацполіції: на півставки як фахівець з логістики і ще на півставки як інструктор тренінгового центру поліції. От в кого дійсно були погони під рясою. І навіть після «перевірки з Києва» батюшку з вінницької поліції не звільнили, а призначили простим техпрацівником главку — прибиральником, якому й надалі нараховували зарплатню з бюджету поліції.

Здавалося б, та і хай з ним, у поліції мертвих душ та «лівих» техпрацівників завжди було вдосталь. Але цей епізод зі священником-поліцейським став цеглинкою у Стіні Плачу Педоса. І все через Томос. Саме він, окаянний, стільки попсував нервів генералу. У жовтні 2019 року Ігор Салецький, тодішній керівник управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, звернувся до міністра внутрішніх справ, щоб той розібрався, чому вінницька Нацполіція «підтримує» УПЦ МП та не реєструє заяви членів ПЦУ. Педоса тоді звинувачували у тому, що саме він наказував підлеглим слідчим реєструвати кримінальні провадження щодо державних реєстраторів.

А додавало гостроти дивна поведінка поліції під час фізичного протистояння «вірян». Наприклад, православні спортсмени від УПЦ МП блокували храми у селах Вінниччини, а поліція Педоса лише спостерігала за цим, а якщо селяни мали намір викинути заїжджих церковних адептів зі свого села — копи одразу втручалися й ставали стіною між сторонами.

Православна братва й мовчання агнців Педоса

Колишній владика Вінницький і Барський Симеон став одним із керівників новоствореної ПЦУ. На його місце з УПЦ МП прислали Варсонофія, бухгалтера відомого лаврського поціновувача «мерседесів» Павла. Рахувати доходи від приходів Варсонофій вміє. А тому за приходи вболіває і просто так не відпускає.

Є під Вінницею село Лука-Мелешківська. Там проживає близько тисячі людей. Є там стара дерев’яна церква. І коли громада вирішила перейти в ПЦУ, УПЦ МП стала ревнувати. І почала щонеделі на службу ПЦУ приїжджати «братва» УПЦ МП. Дійсно, без жартів, братва. Адже сам Варсонофій про них казав: «При церквах є, наприклад, недільна школа, є різні молодіжні гуртки, і є братства. Історично вони виконували місіонерську місію. Це допомога по охороні, по охороні храму, десь відстоювання наших інтересів».

І ось окрім Луки-Мелешківської ця православна братва відзначилась ще в одному селі під Вінницею, в Пеньківці, де більше 500 людей поставили підпис за перехід храму до ПЦУ, а 24 особи виступили проти. Тоді в хід пішли кулаки захисників УПЦ МП.

За активність у роботі кулаками, одразу після пасхальної ходи 2019 року, Варсонофій вручив грамоти членам «Братства святого благовірного князя Ярослава Мудрого, котрі активно захищають приходи Вінницької єпархії». Власне, саме це «Православного братства імені Ярослава Мудрого» і є тим бойовим загоном УПЦ МП, якому і потурала поліція.

Генерал Педос був непохитним. Як відомий фахівець із релігійно-цивільних відносин, як генерал богослов’я, він сказав: «У вас там священик знає, хто є членом релігійної громади. А ті люди, які збираються, то члени територіальної громади. Вони не мають ніякого відношення до релігійної громади». А коли журналісти запитали у нього про «православних братчиків», то замість відповіді перепитав: «Для чого ви зараз розділяєте українців?». І додав, що ні йому, ні іншим поліцейським  не відомо, що таке «Братство Ярослава Мудрого». Такі от малоінформовані генерали трапляються у поліції.

Але під час того самого конфлікту в Луці-Мелешківській було чимало «вірян» у фірмових футболках православної братви:

Охороняли приход священника УПЦ Василя Альмухамеда також багаторазовий чемпіон світу з кікбоксингу, тренер з бодібілдингу та спортсмени із спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву, а також тренер з пауерліфтингу, тренер з бодібілдингу та спортсмени із вінницької СДЮШОР.

Також помітним в охороні храмів з боку УПЦ МП було угруповання «хуторяни», патронаж над яким приписують депутату Вінницької облради від Сергію Чорноокому (на фото справа, одразу позаду Варсонофія, якого можна впізнати за особливою бородою):

І от колись цей спортивно-православний гнійник під дахом поліції мав прорватись…

Бровари: стрілянина імені Іскаріота

«Хуторяни» реально стали загрозою для правоохоронців – вони розійшлись і почали «качати» права, не гірше, ніж у 90-х. Натомість поліція, на чолі якої стояв православний Педос, бездіяла. Ходили чутки, що Педос навіть заручився підтримкою православно-політичного покровителя Чорноокого, нардепа Вадима Новінського. Тобто, контроль за регіоном упливав не тільки з рук Гройсмана чи вже збитого на той момент льотчика Порошенка, але й всемогутнього Авакова.

І перед Педосом, схоже, поставили вибір – або він всіх здає, або сам «присідає». За півроку на нього було накопано чимало. Його колишні зами могли будь-коли почати давати свідчення.

Гетсиманським садом стали Бровари.

Під час карантину, наприкінці травня 2020 року, коли Вінниця й Вінниччина були оточені блок-постами (за наказами того ж генерала Педоса та екс-голови ОДА Скальського), велика група озброєних людей прямує в сусідню область на «розборки». Згодом рано-вранці в Броварах чиниться стрілянина за участю близько сотні осіб, частина з яких займаються пасажирськими перевезеннями. Поліція, яка о ранковій порі дивним чином виявляється зовсім поруч, хапає півсотні стрільців. І – о диво! – там виявляються ті самі охоронці УПЦ МП з Луки-Мелешківської, серед яких і зять батюшки та кілька «послушників».

Правоохоронці кажуть, що перестрілка виникла між перевізниками через розподіл пасажиропотоку. Аваков звітує спочатку про те, що троє чоловіків отримали поранення, 10 осіб затримані. За інформацією міністра, група з Вінниччини, один автобус з озброєними людьми – співробітники однієї з охоронних фірм. Згодом генпрокурорка Венедіктова повідомляє, що «про підозру наразі повідомлено 50 особам, 18 з яких є учасниками банди, фактичних замовників злочину ще не встановлено».

Вже згадуваний колишній головний поліціянт Вінниччини Антон Шевцов пише: «Група бойовиків, які вже не раз засвітилася в різного роду «подіях», розробляється УСР у Вінниці. Співробітники «чують» і знають, що бригада їде на гастролі. Нікому з керівництва регіону та Департаменту не докладають, а ведуть їх самі. Потім (досвідчені оперативники) в процесі спостереження втрачають їх під Києвом і в Броварах відбувається перестрілка. Зараз зняли начальника ГУНП Вінницькій області і т.д. (треба вигнати було ще в 2016., я просто не встиг) і надіслали комісію в УСР Вінницькій області. Крайніх шукаємо. Арсен Борисович Вам, дорогі друзі, цього природно не розповість. Але просто вдумайтесь в ситуацію, – оперативний підрозділ поліції мав розробку по банді й допустив її проїзд зі зброєю на гастролі до столиці».

Після перестрілки у Броварах керівництво Нацполіції 29 травня 2020 року відсторонило Педоса від виконання обов’язків, його заступника – начальника кримінальної поліції області та керівника оперативної служби – звільнило з посад. Причиною таких управлінських рішень стали «грубі недоліки та прорахунки, допущені  у службовій діяльності та в організації роботи оперативних підрозділів».

Хрін на рідьку як гасло вінницької поліції

Але є й інша версія. Вінницьких стрільців могли загубити навмисне. Аби дати їм себе проявити. Щоб згодом «хлопнути». Спочатку всюдисущий та всезнаючий Антон Геращенко розповідав, що Педоса прибрали через Бровари. А згодом, що його звільнення було плановим. У результаті Юрія Педоса призначили на посаду радника голови Нацполіції. Він буде відповідати за ведення інституту дізнання на території Західно-Центрального округу. По суті, у випадку із Броварами – сам себе перевіряти.

Нормальне таке покарання, чи не так? Але якщо допустити, що така «кара» стала платою за здачу «хуторян» й інших православних братчиків, все виглядає цілком логічно. Тим паче, одіозний Сергій Чорноокий цьогоріч навіть не балотується до місцевих рад. Та й інші поводять себе досить тихо. Як не взяли нікуди й генерала Педоса. У тісному колі соратників Володомира Гройсмана йому місця не знайшлось. Але власне, це говорить не стільки за поліцейського, скільки за вдячність самого Гройсмана.

За кілька днів після стрілянини у Броварах очільник нацполіції Ігор Клименко представив нового начальника Головного управління Нацполіції у Вінницькій області Івана Іщенка, який замінив на цій посаді Юрія Педоса. За два дні до представлення Іщенка на посаді головного поліцейського Вінниччини активісти розповсюдили фотографії, де поліцейський зафіксований поруч із одеськими антимайданівцями під час подій 2 травня 2014 року, які стріляють з-за спин міліції.

Та насправді, Іщенко приїхав до Вінниці не задля політики. Звичайно, у нього є задача забезпечити підтримку партії влади на місцевих виборах. Але особиста мета – отримати генерала і повернутись до Одеси. Де й бізнес на контрабасі, де зручна тещина простора квартира.

А як бути вінничанам – незрозуміло. Бо який підопічний Авакова гірший, який кращий – одразу не дізнаєшся. Проти одного палили шини за російські паради, інший покривав Московський патріархат, третій – прикривав антимайданівців.

Тим паче, що разом із Іщенком у Вінницю висадився чималий десант одеситів у погонах. А це – і службові квартири, і зарплати. Але на розкриття злочинів це поки ніяк не вплинуло.