Минулого разу ми присвятили нашу розповідь найкумедніший кримінальній справі стосовно п’ятого президента України, у якій громадянинові Порошенку було вперше й поки востаннє повідомлено про підозру в тому, що він підбурив колишнього голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка призначити першим заступником голови СЗР Сергія Семочка при тому, що ця посада не була вакантною. Ця «унікальна» справа №62019000000000753, відкрита за хитрим планом тодішнього голови Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка (він же ж «Хом’як», він же ж «Особистий водій Байдена»), закономірно закінчилась для попереднього Арбітра Нації тим, чим і повинна була – цирком.
Що прикметно, після опублікування так званих «плівок Труби», за заявою Сивочолого було зареєстровано відразу три «зустрічних» кримінальних провадження: за фактом притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення (ЄРДР №42020000000000077) за ч.2 ст.372 КК України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронного органу (ЄРДР №42020000000000078) за ч.1 ст.365 КК України, та за фактом зловживання владою або службовим становищем службовими особами Державного бюро розслідувань (ЄРДР №42020000000000079) за ч.1 ст.364 КК. У всіх трьох кримінальних провадженнях були подані заяви про залучення Порошенка як потерпілого.
Натомість, слідчим у задоволенні такої заяви було відмовлено, оскільки «…в ході досудового розслідування не здобуто відомостей, що підтвердили завдання /…/ Порошенку П.О. моральної, фізичної або майнової шкоди…»
2 серпня 2021 року, слідча суддя Печерського районного суду м. Києва Олена Бусик, розглянувши скаргу адвоката Олександра Никифорова, повністю підтримала точку зору щодо відсутні найменших ознак моральних страждань Петра Олексійовича внаслідок його так званого «переслідування». Це рішення, як на мене, є абсолютно законним і обґрунтованим, адже Сивочолий Гетьман від таких «справ» отримує не моральні страждання, а виняткове моральне задоволення! Ніде у світі цирк не буває безкоштовним. Тому з Петра Олексійовича треба ще стягнути за квитки у цирк на кращі місця в залі.
Читачі запитували – що зі «справою Порошенка» наразі? Відповідаю: черговий тупик.
28 квітня 2021 року за дорученням генерального прокурора досудове розслідування кримінального провадження №62019000000000753 було в черговий раз завершено, а зібрані під час розслідування докази визнані достатніми для складання обвинувального акту, про що було повідомлено підозрюваних та їх захисників. Натомість, вже після цього, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року по справі №761/17596/21 було зобов`язано слідчого Головного слідчого управління ДБР розглянути клопотання адвоката Голованя І.В. в інтересах Порошенка П.О. про проведення додаткових слідчих дій.
Розгублений старший слідчий Головного слідчого управління ДБР Приймачко В.В. звернувся до суду із заявою про роз`яснення, оскільки після закінчення строків досудового розслідування виконати цю ухвалу не видається за можливе. Шевченківський районний суд м. Києва відмовив ДБР у відкритті провадження щодо роз’яснення, тоді, як Київський апеляційний суд навпаки – скасував відмову та направив матеріали до Шевченківського районного суду м. Києва на новий розгляд заяви про роз’яснення. Що далі – невідомо. Ані скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року, ані виконати її неможливо. Мадам Венедіктова знов постукала у двері, де написано «Виходу нема»…
Цього разу дуже хотілося розповісти читачам на контрасті про щось дуже серйозне, драматичне, обрати з переліку кримінальних справ одну, де Сивочолому Гетьману загрожує найсуворіший вирок, найбільше покарання.
Що може бути гіршим, ніж зрада Батьківщини? Тільки зрада в інтересах «країни агресора»!
Днями стало відомо, що в довгому переліку кримінальних «гріхів» попереднього Арбітра Нації побільшало на один запис: 20 липня 2021 року невідомим слідчим з невідомих джерел було самостійно невідомо як виявлено відомості про те, що народними депутатами Порошенком П.О., Медведчуком В.В. та Козаком Т.Р. було вчинено державну зраду шляхом надання допомоги іноземній державі (Російській Федерації) у здійсненні підривної діяльності на шкоду державній (енергетичній) безпеці України, що кваліфікується слідством за ч.1 ст.111 КК України, про що було зроблено запис в ЄРДР №42021000000001516 за підписом Венедіктової І.В. особисто.
Дуже хотілося написати: ну все, Петре Олексійовичу, стережіться, вам прийшов кінець! Ви – державний злочинець і зрадник! Але не можу. Станіславський дзвонив і просив передати: не вірю! Все псує одна дрібничка: про відкриття кримінального провадження за однією з найтяжчих статей Кримінального кодексу стосовно п’ятого президента України ми дізнались абсолютно випадково, зі стороннього джерела.
Якби генеральна прокурорка того ж дня повідомила усім цю феноменальну новину так, як вона оперативно тримає нас у курсі всіх процесуальних рухів по справах Медведчука, ми би всі охоче поділили цю радість. Якби…
Інтрига починалась дуже пафосно: 8 жовтня 2021 року генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала повідомлення про чергову підозру горезвісному ворогу усіх часів і народів Віктору Медведчуку, розмістивши на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора наступну ганьбу:
«Наприкінці 2014 року він спільно з особою, тривалий час пов’язаною з вугільним бізнесом, і невстановленими представниками вищого політичного керівництва України та вищого керівного складу державних органів Російської Федерації, сприяли діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».
Хто ж ці невловимі, невстановлені слідством представники вищого політичного (!) керівництва держави? Аби остаточно заплутати мозок народові, того ж дня лейтенант Баканов та професор Венедіктова виступили дуетом на спільному брифінгу, де намагалися затьмарити славу іншого дуету – Тарапуньки і Штепселя.
На самому початку цієї «презентації» (за влучним визначенням пані прокурорки) Іван Геннадійович одним реченням розставив усі крапки над і, вразивши усіх своїми пізнаннями у галузі кримінального права:
«Мені здається, що насправді суть справи не в самій схемі та зривах контрактів щодо постачання вугілля з Південноафриканської республіки і навіть не в тій підозрі, яку сьогодні отримав народний депутат України пан Медведчук. Насправді мова йде про безмежний цинізм щодо продажу державних інтересів та фінансування російських терористів»
Тобто, вина Медведчука полягала не у тому, що він робив, а як – дуже цинічно. Замість того, щоби одягти вишиту сорочку і вигукувати «Героям – слава!», він дозволяв собі якісь незрозумілі смішки в телефонних розмовах… Чим, треба розуміти, вчинив особливо небезпечне блюзнірство.
Для того, аби підсилити враження, лейтенант Баканов приніс з собою «слайди», якими досі можна помилуватись на офіційному веб-сайті нашої держбезпеки:
Зліва – Віктор Медведчук. Але хто ж праворуч?
Ірина Валентинівна чесно зізналась під час брифінгу, що не любить називати прізвища, тоді, як Іван Геннадійович намагався максимально тримати інтригу:
«В частині питання щодо Петра Олексійовича та пані Гонтаревої – складне питання. Дійсно, станом на сьогодні ми не розголошуємо в інтересах слідства інших фігурантів. Разом із тим, з огляду на те, що ми побачили, іншого варіанту, ніж відпрацьовувати версію причетності пана Порошенка та пані Гонтаревої до цього процесу, просто неможливо. Якщо відповідні докази будуть зібрані, ми вийдемо до вас ще на один брифінг та повідомимо про це суспільству».
Водночас, Баканов наголосив, що наразі підстав вручати ще комусь підозри в правоохоронців немає.
Отже, достеменно усвідомлюючи, що згідно з витягом з ЄРДР №42021000000001516 від 20.07.2021р. першим у переліку фігурантів йде п’ятий президент і народний депутат Петро Порошенко, лейтенант Баканов досі не може зробити остаточного висновку, чи має Петро Олексійович якесь відношення до цього кримінального провадження. Треба розуміти так, що слідству ще належить встановити «вищу посадову особу» держави у 2014-2015 роках, яка наразі ані Баканову, ані Венедіктовій невідома…
Три дні потому, 11 жовтня 2021, народний депутат Ренат Кузьмін у Facebook на загальне посміховисько виставив копію отого витягу з ЄРДР, де першим номером йде Порошенко, і тільки другим Медведчук. Ренат Равелійович у своєму коментарі позловтішався як міг:
«Как думаете, почему Венедиктова и Баканов на своей феерической пятничной пресс-конференции так пафосно рассказывали о возбужденном уголовном деле против Медведчука, но ни словом не обмолвились о том, что дело-то зарегистрировали и против Порошенко тоже? И почему Порошенко не предъявлено такое же подозрение, как и Медведчуку, если, по мнению генпрокуратуры, они действовали сообща?
Почему Порошенко не избрана мера пресечения и почему прокуратура не требует для него ареста или такого же безумного, как и для Медведчука, залога в миллиард? И почему в подозрении Медведчуку указано, что он якобы совершил некое преступление в сговоре с каким-то неустановленным следствием «українським високопосадовцем» если дело возбудили против конкретного Порошенко? Что это за цирк? Как такое вообще возможно?»
Народ вже сміється, пригадуючи з кінокомедії «Кавказька полонянка» фінальну репліку підсудного, яка цілковито описує ситуацію з так званим «переслідуванням» Порошенка: «Громадянин суддя! А він не може сісти…»
Важко добрати слів, аби описати те, що сталося: ми випадково (!) дізнаємося зі слів народного депутата Рената Кузьміна з фракції Віктора Медведчука, що відносно найвищої посадової особи держави в минулому, депутата парламенту чинного скликання, лідера іншої опозиційної фракції вже понад два місяці ведеться слідство стосовно можливої державної зради, що старанно приховується від суспільства з невідомих причин. Якщо коротко охарактеризувати спільну «презентацію» керівників ОГП(У) та СБУ, то вистачить трьох слів: «П*зда і П*здобол».
Водночас, якщо до колишнього директора ТОВ «Студія Квартал-95» взагалі не може бути жодних претензій, бо він по великому рахунку – ніхто, не слідчий, не прокурор, просто диктор, що зачитує з папірця підготовлений текст, то до пані прокурорки претензій буде дуже багато. Завдяки тому тексту, який вона не соромлячись розповідає про ці та інші кримінальні справи, її скоро перейменують з ДБС на ТПП – тупа процесуальна п*зда.
Зокрема, того ж дня на своїй процесуальній сторінці у Facebook пані прокурорка «роз’яснила» склад злочину Медведчука:
«Народний депутат України, якому повідомлено про підозру, за даними слідства, активно «співпрацював» з вищим керівництвом нашої держави станом на 2014-2015 роки, мав фактичну можливість вести «перемовини і консультації» з вищими посадовими особами України, міг не тільки переконувати їх, але і схиляти цих людей до прийняття потрібного для нього і, імовірно для них, рішення»
Навіть з того, що написано у неї на сторінці у Facebook, випливає, що Медведчук – максимум підбурювач до злочину, оскільки уся його роль зводиться до усних розмов з тими, хто в дійсності приймав рішення в якості суб’єктів владних повноважень. Тобто, другорядний співучасник-підбурювач.
І навіть це буде неможливо довести з огляду на перелік злочинних епізодів та «доказів» у цій справі за версією слідства:
Зверніть увагу до другого абзацу такого змісту:
«Вищі посадові особи держави, використовуючи свій вплив через Нацбанк, створили штучні перешкоди щодо поставок вугілля з ПАР. Правоохоронні органи здійснювали незаконне кримінальне переслідування керівника ДПЗД «Укрінтеренерго». Таким чином зірвали контракти з ПАР заради купівлі вугілля з «Л/ДНР». Наслідок – нестача вугілля та «віялові» відключення електроенергії по всій країні».
Нагадаю – це претензії слідства до Медведчука. Тільки не розумію, до чого тут Медведчук з Нацбанком разом з невстановленими слідством «вищими посадовими особами» держави? Ірино Валентинівно, Вам ніколи не натякали, що під час слідства найголовніше – не вийти на самих себе? Справа в тому, що «незаконне кримінальне переслідування» директора ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснювали слідчі… Генеральної прокуратури України під орудою Вашого попередника – генерального прокурора Віталія Яреми.
Якщо пані прокурорка не спроможна зрозуміти зміст матеріалів, які їй приносять на підпис, то нагадаю їй деякі штрихи з матеріалів кримінального провадження №42014000000001230 від 06.11.2014р., у ході якого Володимиру Олеговичу Зіневичу, працюючому директором ДПЗД «Укрінтеренерго», було 03.12.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Пізнім вечором 04 грудня 2014 року о 22 год. 57 хв. Зіневича було затримано. Слідством було встановлено наступне:
«Досудовим розслідуванням встановлено, що в Україні є 14 теплоелектростанцій (далі – ТЕС), 7 із яких функціонує на вугіллі газової групи, інші – на вугіллі антрацитової групи. При цьому, Трипільська, Зміївська та Вуглегірська ТЕС, які працюють на вугіллі марок А та П, належать ПАТ «Центренерго», 78,28% статутного фонду якого належить Національній акціонерній компанії «Енергетична компанія України», яка входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.
Вугілля марок «А» та «П» видобувається лише на сході Донецької та Луганської областей. Протягом першої половини 2014 року вугілля марок «А» та «П» поставлялося з вугільних шахт, розташованих у зазначеному регіоні, однак у зв’язку із захопленням вказаних територій незаконними збройними формуваннями поставки такого вугілля з липня поточного року припинилися. У зв’язку із вказаними подіями на українських ТЕС виник дефіцит вугілля зазначених марок, що викликало необхідність у пошуку та придбанні вугілля вказаних вище марок для забезпечення роботи вітчизняних ТЕС.
13.08.2014 відбулася нарада під головуванням першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості /…/ щодо можливих обсягів імпорту енергетичного вугілля для потреб ТЕС і ТЕЦ та вироблення цінової політики при здійсненні закупівель імпортної вугільної продукції за участю представників ДП «Вугілля України», ДП «Укрінтеренерго», ТОВ «ДТЕК», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «Укртеплоенерго».
На вказаній нараді директор ДПЗД «Укрінтеренерго» Зіневич В.О., у якого виник умисел на вчинення розтрати коштів підприємства в інтересах третіх осіб шляхом придбання вугілля, яке за своїми якісними характеристиками не придатне до використання на теплоелектростанціях ПАТ «Центренерго», реалізуючи свій злочинний намір, повідомив, що ДПЗД «Укрінтеренерго» має намір укласти контракт на імпорт 1 000 000 тонн вугільної продукції марок А+П за ціною FCA 86 USD за 1 тонну, при нижчій теплоті згоряння 5600-5700 кКал/кг. При цьому зазначив, що за умови здійснення передплати, вже у другій половині вересня можливо отримати в порту України 70 тис. тонн вугільної продукції, а у подальшому – по 250 тис. тонн на місяць.
Згідно з протоколом наради від 13.08.2014 її учасниками вирішено наступне:
– взяти до уваги, що орієнтовна ціна імпортованого енергетичного вугілля (DAF) не повинна перевищувати 80 USD (доларів США) за 1 тонну при нижчій теплоті згоряння близько 6000кКал/кг.;
– ініціювати проведення 14.08.2014 під головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості України наради з питань забезпечення енергогенеруючих компаній вугільною продукцією, в тому числі за рахунок імпорту.
Наступного дня, тобто 14.08.2014, під головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості Продана Ю.В. відбулася нарада за участю представників ДП «Енергоринок», ДП «Вугілля України», ДП «НЕК Енергоринок», ТОВ «ДТЕК», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «Укртеплоенерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго», в особі директора Зіневича В.О. та заступника директора з питань економіки і фінансів Котляренка Д.В., на якій вирішено рекомендувати ДП «Укрінтеренерго» здійснити свої наміри щодо укладення контракту на імпорт в Україну у вересні-грудні 2014 з Південно-Африканської Республіки 1 000 000 тонн вугільної продукції марок А та П за ціною CIF 86 USD за 1 тонну, при нижчій теплоті згорання 5500 кКал/кг.
Також зазначає, що директор ДПЗД «Укрінтеренерго» Зіневич В.О. особисто отримав показники до вугілля, яке може використовуватися на українських теплоелектростанціях, у зв’язку з чим достовірно знав, що максимальна температура плавлення золи не може перевищувати 1400 град.С. При цьому, для спалювання вугілля на Трипільській та Зміївській ТЕС температура плавлення золи згідно технічних вимог експлуатації котлів повинна знаходитися в межах 1280-1350 град.С., а теплота згоряння для вугілля марки АШ не менше 5790 кКал/кг., марки П – не менше 6150 кКал/кг.
Однак, Зіневич В.О., отримавши вказані дані про вимоги до якості вугілля для його спалювання та достовірно знаючи про те, що використання вугілля походженням з Південно-Африканської Республіки гіршої якості може створити небезпеку виходу з ладу обладнання ТЕС, продовжуючи реалізувати умисел на вчинення розтрати в особливо великих розмірах коштів підприємства в інтересах третіх осіб, у невстановлений слідством час уклав договір купівлі-продажу (контракт) №SM-1307/44/1-84 з компанією «Steel Mont Trading Ltd» (Великобританія), в особі директора Хардіпа Бері.
Відповідно до умов договору «Steel Mont Trading Ltd» зобов’язується поставити на умовах CIF в українські порти Чорного моря (Південний, Іллічівськ, ТІС термінал) у відповідності до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010 вугілля різних марок вагою до 1 000 000 метричних тон. Якість вугілля, вартість та період поставки обумовлюються сторонами в специфікації до контракту, які є невід’ємною частиною даного контракту.
Однак, зазначені якісні показники вугілля не відповідають вимогам Інструкції по устрою та експлуатації котельного агрегату ТПП-210А для його спалювання та не відповідають вимогам Державного стандарту України «Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація» №3472-96 для вугілля марок «А» та «П».
26.10.2014 до порту Іллічівськ прибуло перше судно «ScotianExpress» із вугіллям з Південно-Африканської Республіки, доставлене «Steel Mont Trading Ltd», в кількості 84 205 метричних тонн.
Згідно з результатами лабораторних досліджень відібраних зразків зазначеного вугілля на Трипільській та Зміївській ТЕС, проведених Державним науково-дослідним вуглехімічним інститутом 13.11.2014, воно має, зокрема, наступні якісні показники:
температура деформації від 1180 до 1210 град.С.;
температура півсфери – понад 1500 град.С.;
температура рідкоплавкого стану – понад 1500 град.С.;
температура згоряння – від 4746 до 4846 кКал/кг.,
які не відповідають вимогам Інструкції по устрою та експлуатації котельного агрегату ТПП-210А для його спалювання та не відповідають вимогам Державного стандарту України «Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація» №3472-96 для вугілля марок «А» та «П».
Згідно з висновком Інституту вугільних енерготехнологій від 21.11.2014 щодо придатності імпортованого вугілля на ТЕС України згідно наданих сертифікатів з урахуванням досліджень зразків вугілля, виконаних ДП «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)», всі зразки вугілля відрізняються тугоплавкою золою (температура розтікання золи досягає 1500 град.С. і більше) порівняно з проектними для цих котлоагрегатів донецьким маркам вугілля А і П ( температура розтікання золи 1300-1350 град.С). Спалювання вугілля з такою тугоплавкою золою потребує підвищення температури пиловугільного факелу для підтримки режиму рідкого шлаковидалення, що може бути досягнуто при газомазутному підсвічуванні або при забезпеченні калорійності палива понад 5500 кКал/кг. (наприклад, з висококалорійним кузнецьким вугіллям марки П у співвідношенні 1:1).
В подальшому, ДПЗД «Укрінтеренерго» перераховано «Steel Mont Trading Ltd» грошові кошти в сумі 29 643 100,23 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 385 064306,8 грн., та підтверджується платіжними дорученнями.
Фактично по специфікації №1 до договору №SM-1307/44/1-84 було поставлено 247 857 тонн вугілля, за яке ДПЗД «Укрінтеренерго» сплатило 26 838 949, 56 дол. США.
В той же час, відповідно до висновку експерта від 15.11.2014 №15531/14-34 зазначені у специфікаціях №№1-3 якісні показники вугілля не відповідають вимогам Інструкції по устрою та експлуатації котельного агрегату ТПП-210А для його спалювання, не відповідають вимогам Державного стандарту України «Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація» №3472-96 для вугілля марок «А» та «П» та не відповідають результатам досліджень, що оформлені сертифікатами якості №№1409308R, 1410383 UA, 1409393R, 14105001UA.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 23.02.2015 вартість 1 тонни придбаного вугілля на умовах поставки СРТ станом на 17.10.2014 складала 83-85 доларів США.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 27.02.2015 перевищення вартості придбаного в ПАР вугілля над вартістю вугілля, визначеною з урахуванням судово-товарознавчої експертизи від 23.02.2015, розрахунково складає від 4 835 013 до 4 973 612 доларів США».
До речі, незалежні експерти енергетичної галузі ще тоді коментували цю справу наступним чином: «Що можна сказати про якість даного вугілля? Це вугілля найнижчої якості з того, що сьогодні можна купити в ПАР. Причому його взяли за ціною більш якісного, меншою зольності. Різниця в ціні невелика – близько 8%. З боку виглядає так, що при підписанні спокусилися низькою ціною, а питання якості уваги не приділили».
Отже, якщо процитовані вище матеріали досудового розслідування відповідають дійсності, то Ірина Валентинівна захищає злочинну оборудку, на якій заробили «патріотичні» міністри та керівники державних підприємств уряду Арсенія Яценюка за найобережнішими оцінками, щонайменше, 130 мільйонів гривень. А якщо кримінальне провадження відносно директора ДПЗД «Укрінтеренерго» Володимира Зіневича було сфальсифіковано, то службове підроблення в 2014 році вчинив аж ніяк не громадянин Медведчук, а службові особи Генеральної прокуратури України за вказівкою невстановленої слідством «вищої посадової особи держави».
Так хто тут вчиняє державну зраду, якщо зріти в корінь, я перепрошую?
Але повернімось до лейтенанта Баканова, який так обурювався цинічними валізами з готівкою, які щедро передавалися по той бік лінії фронту. Я навіть можу допомогти пану лейтенанту швидко та ефективно розслідувати цей злочинний епізод, якщо він раптом не слухав фонотеку, яку час від часу оприлюднює наша доблесна СБУ. Так от, на одній із плівок чітко окреслено, що відповідальним за доставку готівки нашим «партнерам» з Донецька і Луганська є ніхто інший, як… Василь Сергійович Грицак, він же перший заступник голови СБУ в 2014-2015 роках, він же «Вася-їбанько».
Іване Геннадійовичу, чи Ви не чули записи розмови, у ході якої Медведчук домовлявся із Сурковим з кабінету Грицака в його присутності, оприлюднені СБУ в березні 2021 року?! Будь ласка, розслідуйте, підозрюйте, затримуйте! А з Вас, Петро Олексійович, як завжди – за квитки у перший ряд партеру. Бо хто ж Вас посадить, якщо Ви не можете сісти?
(далі буде)
