Призначення ухилянта від мобілізації Стерненка радником міністра оборони – це не просто плювок в обличчя всім військовим. Це – наочний доказ того, що за чотири роки повномасштабної війни в Україні виник новий клас – клас мілітарних паразитів.
Фронт розвалений, станом на 1 січня 2026 року кількість дезертирів перевищила 300 тисяч і кожні півтори хвилини до цієї кількості додається ще один СЗЧшник. Щодня противник захоплює нові й нові території, Запоріжжя перетворюється на прифронтове місто, позиції ЗСУ геть порожні, бо нема кому заступати на бойове чергування. А в цей час десятки тисяч військовослужбовців і сотні тисяч військовозобов’язаних щиро вболівають за Україну в ресторанах Києва та на гірськолижних курортах Карпат.
Мілітарні паразити прилаштувались не тільки в тилу, як той же ж Стерненко, але і у війську. Старший сержант Шабунін, фейсбук-майор Касьянов, молодший лейтенант Кіпіані, капітан Вакарчук, народний експерт з усіх питань Бутусов, молодший лейтенант Жадан, лейтенант Лємєнов, сержант Казарін – це лише верхівка айсберга, якому волелюбний український народ дав назву «шабунінг» за прізвищем найвідомішого військовослужбовця, який майже чотири роки ухиляється від виконання обов’язків служби. У кожній бригаді, кожному батальйоні є свої шабуніни, які рахуються на фронті, але, насправді, живуть у своє задоволення звичним життям, займаються бізнесом, отримують грошове забезпечення та додаткову винагороду за виконання бойових завдань і навіть мають статус учасника бойових дій.
Переважна більшість шабулянтів ніде не «відсвічують» і, подібно до гласного позаштатного співробітника СБУ Бігуса, чекають, коли закінчиться війна, щоби неквапно пройтись по Хрещатику у військовій формі. Але є й такі, що беруть приклад з Казаріна та Кіпіані. Наприклад – актор Київського національного академічного молодого театру Олексій Тритенко, який любить розповідати про те, що він добровольцем пішов на фронт у перший день повномасштабного вторгнення.
Процитую фейсбук-сторінку «Квітуча Україна», яка годує своїх читачів ось таким інформаційним лайном:
«Відомий український актор, якого ми звикли бачити на сцені й екрані, з перших днів повномасштабного вторгнення — у лютому 2022 року — став до лав ЗСУ. Без гучних заяв, без пафосу. Просто зробив вибір — захищати країну. Олексій довго не говорив про службу публічно, бо для нього це не образ і не роль, а реальна відповідальність. Його приклад — про тиху силу, гідність і справжню любов до України. Справжні герої не завжди в кадрі. Іноді вони — на службі»
Щоправда, заслужений артист України Олексій Тритенко має таке ж відношення до військової служби, як і Жадан, Кіпіані, Шабунін та інші бутусови, його особистий фронт пролягає на сцені Київського національного академічного молодого театру, ні на якому іншому фронті Тритенко ніколи не був, а посвідчення учасника бойових дій отримав по підроблених документах.
Наприкінці лютого 2024 року артисту Тритенку навіть довелось публічно, на своїй фейсбук-сторінці, пояснювати, у зв’язку з чим він щодня ходить на роботу в театр у військовій формі.
«Помітив, останнім часом, поновлення хворобливої уваги до того що я ношу військову форму, і маю нахабність зʼявлятись у ній на деяких світлинах. Що ж, доводжу до вашого відома:
Військову форму я вдягнув, с початком повномасштабного вторгнення, нижче додаю наказ про моє залучення до лав ЗСУ (звісно, це узгоджено із командуванням) і з того часу, з честю ношу однострій, та є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України.
Честь. мл.сержант Олексій Тритенко»
На доказ цього лицедій опублікував витяг з наказу командира військової частини А7375 (по стройовій частині) від 24 лютого 2022 №4, замазавши прізвища командира Костянтина Ф-ва та начальника групи персоналу Анни А-ко. Втім, для чого Тритенко прибрав прізвища здогадатись нескладно – щоби знайомі цих людей не почали цікавитись, чим саме майстер сцени займався у військовій частині.
Відоме своєю чесністю та непідкупністю інтернет-видання «Главком», яке для Офісу Президента придбав власник онлайн-казино Максим Кріппа, кинулось підтримувати «захисника Батьківщини» й також вмістило розповідь Тритенка про те, що він має повне право ходити на репетиції в театр у військовій формі.
Можу доповнити публікації «Квітучої України» та «Главкому» й трохи розповісти про цього «справжнього героя», який «довго не говорив про службу публічно», оскільки фіктивно рахувався спочатку у військовій частині А7375 (206 окремий батальйон ТрО 241 окремої бригади ТрО), а потім – у 241 окремій бригаді ТрО (військова частина А4076). Щоправда, на службі цього Тритенка ніхто не бачив, безпосередній командир навіть не знав, як він виглядає, а посвідчення учасника бойових дій та додаткову винагороду в розмірі 100 тисяч грн на місяць за безпосередню участь у бойових діях Тритенко отримав у спосіб, передбачений Кримінальним кодексом України.
Насправді було так.
Наказом командира військової частини А7375 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №4 солдат запасу Тритенко Олексій Олександрович, дійсно, був зарахований на посаду водія взводу матеріально-технічного забезпечення.
Щоправда, рапорт про зарахування на військову службу Тритенко писав в офісі партії «Європейська солідарність» на вулиці Лаврській у Києві, звідкіля він, себто рапорт, і надійшов у групу персоналу військової частини, яка на той момент формувалась у столиці. А наступного дня Тритенко привіз у офіс Порошенка ще одного «воїна» – Сеітаблаєва Ахтема Шевкетовича, який також написав рапорт про своє нестерпне бажання захищати Батьківщину і також був фіктивно прийнятий на військову службу наказом командира військової частини А7375 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №5 на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти.
Зрозуміло, що Тритенка та Сеітаблаєва в підрозділах, де вони фіктивно рахувались на службі, не бачили. І коли 12 квітня 2022 року батальйон вибув з Києва до Миколаєва, ці бійці культурного фронту залишились у столиці.
Зокрема Тритенку постійно оформлювались фіктивні відрядження з батальйону до штабу 241 окремої бригади ТрО (військова частина А4076) в Києві: з 15 квітня по 3 червня, з 13 по 21 червня, з 22 по 30 червня, з 30 червня по 27 серпня 2022 року, окрім того, Тритенко так перепрацювався на теренах захисту Батьківщини, що з 4 по 13 червня 2022 року йому була надана відпустка. До речі, у відпустку «за сімейними обставинами» Тритенко пішов разом із солдатом Сеітаблаєвим, який також відпочивав від тягот служби з 4 по 13 червня 2022 року.
Урешті-решт, у серпні 2022 року командир військової частини висунув умову – або Тритенко повертається в батальйон, який на той час був приданий до 28 окремої механізованої бригади й вів бої на херсонському напрямку, та починає виконувати обов’язки служби, або покровителі Тритенка з партії «Європейська солідарність» влаштовують цьому воїну переведення в іншу військову частину.
Зрозуміло, що воювати Тритенко не збирався – він ані на хвилину не переривав свою роботу в театрі й продовжував грати в спектаклях. Відтак, 27 серпня 2022 року солдат Тритенко був переведений на фіктивну посаду водія автомобільної роти в 241 окрему бригаду ТрО в Києві. Сеітаблаєв опинився в цій бригаді ще раніше: 22 липня 2022 року наказом Командувача Сил ТрО ЗСУ (по особовому складу) №65-РС він був фіктивно призначений командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 241 окремої бригади ТрО з присвоєння звання «молодший сержант». При цьому стрілецьку зброю «командир стрілецького відділення» Сеітаблаєв бачив, хіба, тільки в кіно.
Звісно, у 206 окремому батальйоні ТрО фіктивно на службі рахувались не тільки Тритенко й Саітаблаєв. Наприклад, у 2023 році до кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби та незаконне отримання грошового забезпечення були притягнуті солдат Хацевич Ігор Мирославович (керуючий справами секретаріату Київради), солдат Шпак Олексій Володимирович (помічник депутата Київради Хацевича), сержант Левченко Олег Анатолійович (депутат Київради від партії «Європейська Солідарність», керівник секретаріату фракції «Європейська Солдірарність») і солдат Терентьєв Михайло Олександрович (депутат Київради від партії «Удар», екс-голова земельної комісії, який був затриманий НАБУ у березні 2025 року й невдовзі вийшов на волю під заставу в 20 млн. грн), які також «проходили службу за мобілізацією» у військовій частині А7375, жодного разу не з’явившись у своїх підрозділах. А в «сусідньому» 207 окремому батальйоні ТрО (військова частина А7376) цієї ж самої 241 окремої бригади ТрО фіктивно на службі рахувались професійний «громадський активіст» солдат Шабунін Віталій Вікторович та його наставник по кримінальному ремеслу, тричі засуджений за квартирні крадіжки солдат Шерембей Дмитро Олегович.
За час фіктивного перебування в списках особового складу 206 окремого батальйону ТрО артист Тритенко, який ані дня не виконував обов’язки військової служби, шахрайським шляхом отримав 275 тисяч грошового забезпечення й додаткової винагороди за, начебто, виконання бойових/спеціальних завдань.
Але цього Тритенку здалось замало й з кінця 2022 року він став засипати скаргами військове начальство, вимагаючи, щоби батальйон, де він фіктивно рахувався на службі з 24 лютого по 27 серпня 2022 року, нарахував йому «бойові» в розмірі 100 тисяч грн на місяць за, начебто, безпосередню участь у бойових діях, і видав документи для отримання статусу УБД.
Урешті-решт, на підставі скарг Тритенка, який обривав телефон «гарячої лінії» Міністерства оборони, наприкінці грудня 2022 року в 241 окремій бригаді ТрО була призначена службова перевірка. Але за результатами перевірки заслужений артист України був відправлений у пішу еротичну подорож, оскільки в 206 окремому батальйон ТрО його взагалі ніхто не бачив, ні в яких бойових діях він участі ніколи не брав і з Києва не виїжджав – це елементарно підтверджувалось афішами Київського національного академічного молодого театру, у спектаклях якого Тритенко постійно брав участь. Тому Тритенко став торувати доріжку до серця головнокомандувача Збройних Сил України Залужного, який, замість того, щоби займатись українською армією, готувався до участі в президентських виборах 2024 року та намагався прочитати назву своєї майбутньої дисертації на здобуття наукового ступеню доктора філософії в галузі права.
Як молодшому сержанту Тритенку вдалось донести свій біль до командування Збройних Сил України – достеменно невідомо. Ходили чутки, що разом із Сеітаблаєвим він, начебто, потрапив у кабінет Головнокомандувача ЗСУ й пообіцяв Залужному агітувати за нього під час виборів Президента України. За іншою версією, Тритенку вдалось на цю ж саму тему поспілкуватись з улюбленими помічницями Валерія Федоровича, які готували план виборчої кампанії. Як би там не було, у жовтні 2023 року в батальйон, де Тритенко фіктивно рахувався на службі до 27 серпня 2022 року, надійшов усний наказ з самої «гори» видати артисту документи для отримання статусу учасника бойових дій, а також заплатити все, що він хоче.
Ніякі пояснення, що виплата «бойових» ухилянту (тим більше, через рік після завершення фіктивної «служби») – це злочин, начальством не приймались. Ба більш того, лунали погрози, що якщо Тритенко не отримає гроші, то Залужний відправить батальйон з-під Сіверська в саме пекло – у Авдіївку. Урешті-решт, Тритенку «заднім числовим» були нараховані 133 тисячі грн «бойових» і складені папери, що він, начебто, з 16 квітня 2022 року по 3 червня 2022 року, не виїжджаючи з Києва, брав участь у боях під Миколаєвом згідно з бойовими розпорядженнями:
- 112 обр ТрО від 10.04.2022 № 33,
- ОКП-КИЇВ від 10.04.2022 № 2/273т/6д,
- ОКП-МИКОЛАЇВ від 14.04.2022 № 345дск,
- 206 об ТрО від 16.04.2022 № 60,
- 206 об ТрО від 27.04.2022 № 72
й з 13 червня по 22 червня 2022 року згідно з бойовими розпорядженнями:
- 206 об ТрО від 27.04.2022 № 72,
- 123 обр ТрО від 23.06.2022 № 338.
Таким чином в Україні стало на одного героя-фронтовика більше.
Втім, справедливості заради треба сказати, що один раз Тритенко таки виїжджав на Схід і навіть на пару днів опинився за 100 кілометрів від фронту. Це трапилось у жовтні 2024 року вже після того, як Залужний був переведений на літературну роботу, а 241 окрема бригада ТрО, де Тритенко фіктивно рахувався на службі, виведена з Києва в район Запоріжжя.
У бригаді пригадали про існування «учасника бойових дій» Тритенка й він був викликаний за якоюсь службовою потребою. Через це ледь не трапилось непоправне – Київському національному академічному молодому театру довелось скасувати виставу «Ніч Гельвера. Сволота», у якій 12 жовтня 2024 року мав грати «військовослужбовець-актор» (саме так Тритенко був поіменований на сайті театру). Втім, невдовзі Тритенко повернувся до Києва й продовжив ухилятись від виконання обов’язків військової служби.
Але розповідь про 206 окремий батальйон ТрО буде неповною, якщо не згадати справжнього героя-фронтовика, заслуженого артиста України Ігоря Воронка, який добровольцем прийшов у військову частину А7375 у перший день повномасштабного вторгнення й був прийнятий на службу одним наказом разом з Тритенком.
Під Бахмутом Ігор був поранений, після лікування повернувся в частину й загинув 6 липня 2024 року під Нью-Йорком разом із Сергієм Няньком і Санею Першиним. Усі троє загинули як герої. За день по тому бійці третьої стрилецької роти 206 окремого батальйону ТрО штурманули захоплену противником позицію, де залишились Ігор, Сергій та Сашко. Тіло Сані вдалось евакуювати, а тіла Ігоря Воронки й Сергія Нянька залишились під колодами заваленого вибухом бліндажа.
Ось останній довоєнний запис з концерту Ігоря Воронки.
Але тепер героєм називають не Ігоря Воронку, а ухилянта від військової служби Тритенка, який отримав посвідчення учасника бойових дій по підроблених документах.
І наостанку: ось такі фотографії себе, коханого, шахрай Тритенко публікує в соціальних мережах з розповіддю про свої бойові подвиги. Нескладно здогадатись, що навіть фарбу для гриму він не купляє, а бере в Київському національному академічному молодому театрі.
