Приклад Володимира Гройсмана, який оформлював нерухомість на тещу, не дає спокою вінницьким правоохоронцям. Так виявилось, що й теща начальника Головного управління Національної поліції у Вінницій області Ольга Мустяца – підпільна мільйонерка Корейко. А сам Іван Іщенко, її зять і за сумісництвом – головний поліцай Вінничини, після власного «квартирного питання» взявся за будівництво поліцейських житлових комплексів. Із сумнівними забудовниками та із очевидною комерційною зацікавленістю.
Апартаменти тещі для поліцейського-альфонса
З декларацій Івана Іщенка можна зробити висновок, що полковник поліції – звичайний альфонс. Тут, як кажуть, головне – вдало одружитись. Адже сім’я Іщенків живе в квартирі тещі, їздять (принаймні, останні років п’ять) на автівках сестри дружини. А сам Іван Володимирович не має за душею нічого – ані квадратних метрів нерухомості, ані кубічних сантиметрів двигуна. Тільки два гектари в рідному Тарутинському районі.
Лейтмотивом кількох річних декларацій полковника поліції є паркомісце, яке належить тещі – Ользі Михайлівні Мустяці. То в декларації за 2017 рік Іван Володимирович вписав, що 13,8 квадратів теща придбала 25.02.2017. То в декларації за 2019 рік вже датою купівлі вказав 08.05.2019. Як так? Все просто. Паркомісце номер 274 у ЖК «Дев’ята перлина», що в Одесі на Французському бульварі 60-В теща полковника поліції дійсно придбала 8 травня 2019 року:
А місце 275 Ольга Мустяца прикупила… тоді ж. Інших паркомісць Ольга Мустяца не має. І придбала то все через офіційного продавця від забудовника, ТОВ «Глорі плюс», засновником якого є Ківан Аднан та його син. Пан Ківан – один із найвпливовіших людей Одеси, власник будівельної фірми «Кадорр Груп», яка і набудувала півсотні «перлин» в Одесі та поза нею.
Такі паркомісця – недешеві. Їхня вартість коливається від 10 до 20 тисяч доларів за одне. А разом це – більше, ніж один Іщенко заробляє в поліції за рік. Враховуючи, що родина Іщенків має лише одну автівку, та й та, як ми пам’ятаємо, належить сестрі дружині – то питання лише множаться. Невже Іван Іщенко, дійсно, альфонс, або (навіть боїмось таке припустити) має нетрудові доходи?
Сама ж Ольга Мустяца, окрім нерухомості в Одесі, має будинок №311 по вулиці Красній у смт. Тарутине, малій Батьківщині Івана Іщенка. За тією ж адресою вона була зареєстрована як ФОП у 2012-2014 роках. За ці два роки теща голови поліції Вінниччини, очевидно, і встигла заробити мільйони на паркомісця та інше, про що далі.
У декларації за 2018 рік Іван Іщенко вказує, що користується квартирою тещі у 78,7 квадратів, яку та придбала 18 липня 2014 року. А вже наступного року Іщенко користується квартирою в Одесі невідомої площі, яка також належить тещі. Але дата купівля інша – 15 жовтня 2015-го. Але найцікавіше трапляється в 2020 році, після того як полковника Іщенка підвищили до керівника поліції Вінниччини. Його теща, Ольга Мустяца, купляє квартиру в Одесі в 150 квадратів, в яку переїжджає вся сім’я копа.
Квартира в 150 квадратних метрів в Одесі – це недешево навіть у Малиновському районі. І полковнику поліції довелося б сім років віддавати всю свою зарплату на те, щоб накопичити потрібну суму. А скільки довелося б накопичувати пенсіонерці з Тарутиного, навіть попри торгівлю продовольчими товарами та цигарками впродовж двох років – боїмось припустити.
Віднайти адресу «скромної квартирки» полковника Іщенка виявилось простіше простого. Після того, як дружина поліцейського Іщенко Кристина Василівна пішла з посади в «муніципальній варті Труханова», а офіційно – з Управління громадської безпеки департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, вона відкрила в собі хист підприємиці й зареєструвала ФОП. Основний КВЕД – Надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна. Але чи не єдиний об’єкт, який «висить» в реєстрах на Кристині Василівні – квартира №1 в будинку №9 по вулиці 50 років Жовтня в тому ж «родинному» смт Тарутине.
Та найцікавіше у підприємиці Кристині Іщенко – адреса «прописки» її ФОП. А це Одеса, Французький бульвар, 60-Г, квартира 416.
Це відомий будинок, «Дев’ятнадцята перлина», яку звів той самий Аднан Ківан. Правда, спочатку це мав бути комплекс на 22 поверхи та 396 квартир, але у результаті вийшов на 25 поверхів і на 416 квартир. Ось відео з ківанівського «7 каналу» про цю непересічну подію, зведення чергового людського мурашника:
У цій останній, 416-й квартирі, і оселився полковник Іщенко та його сім’я. А належить ця квартира, як йшлося в декларації поліцейського, тещі. Виписка з реєстру теж свідчить про це:
Але є тут один нюанс – чомусь у Ольги Михайлівни 160 квадратів, а в декларації полковника Іщенка – 150. Та на такі речі годі звертати увагу. Наприклад, Ольга Мустяца володіє ще й коморою 46 у тій саме «19-й Перлині», але про це в декларації Іщенка ані слова. Мабуть, поліцейський з ідеологічних чи з психологічних міркувань коморами не користується.
У «19-й Перлині» квартири аж зовсім недешеві. Так, наприклад, новоспечений керівник новоствореного Бюро економічної безпеки (БЕБ) Вадим Мельник, чесний і непідкупний борець з економічною злочинністю, у 2020 році прикупив квартиру у цьому будинку. У своїй декларації Мельник вказав, що вартість 67,8 квадратів була 1,13 млн грн. Але журналісти просто пошукали в оголошеннях ціни й помітили, що пан Мельник вказав ціну вдвічі меншу. Мабуть, щоб сплатити менше податків, зекономити на державі, економічні інтереси якої його поставили захищати.
Але в порівнянні з полковником Іщенком Вадим Мельник – просто христарадник. У очільника Вінницької поліції 150 квадратів і, як слідує з номеру квартири, на найвищому поверсі. Ось, до прикладу, квартира поверхом нижче і в 120 квадратів у чорновому стані у «19-й Перлині» продається за 225 тисяч доларів.
Тож, звідки в тещі полковника поліції стільки грошей, щоб придбати в один день два паркомісця, апартаменти та комору? І це при тому, що пані Мустяца має перед податковою борг у 92 гривні:
Цими питаннями мав би цікавитись Департамент внутрішньої безпеки МВС, НАБУ та НАЗК, які повинні б боротися за такий ласий «показник діяльності». Але ні – всім байдуже. А чому – розберемось нижче.
Дах, скріплений оковитою
Іван Володимирович – улюбленець долі. То від участі в подіях 2 травня 2014 року його рятує невидима рука покровителя і валізи з зеленими американськими президентами. І замість кримінального провадження – підвищення. То участь у численних скандалах йому тільки йде на користь: замість ганебного звільнення – нове звання. Люстрація – смішне слово для Івана Іщенка.
Навесні 2016 року на одеських копів чекала чергова перевірка. Проводити її мав керівник місцевої внутрішньої безпеки Дмитро Мартиньонок. Лише про цього одного персонажа можна писати книги. Але нас цікавить наразі Іван Іщенко. Перед тим як «перевірити» копів Мартиньонок, як пишуть одеські ЗМІ, отримав від свого колеги Олександра Одіжного «орієнтування». Зокрема, Іщенка там назвали «нікчемою». Тим не менш, перевірку в атестаційній комісії Іван Володимирович пройшов успішно:
Конфлікт Одіжного та Іщенка, результатом якого й стала подібна характеристика, відбувся рівно напередодні. Іван Володимирович як керівник обласного управління превентивної діяльності погодив схему руху великогабартиного транспорту ТОВ «Ханбер» на Французському бульварі всупереч Правилам дорожнього руху. А віддуватись за це довелося Одіжному.
Іщенко взагалі в Одесі був великим поціновувачем усіх цих «узгоджень». Наприклад, до Французського бульвару всупереч всім нормам і здоровому глузду, Іщенко погодив рух вантажного транспорту через Євротермінал. З огляду на потік в мінімум 500 вантажівок за добу при вартості «узгодження» в 600 гривень – виходила чималенька сума на рік. Але все одно – на квартиру у «19-й Перлині» не вистачило б.
Після «атестації» Іщенко та Мартиньонок настільки потоваришували, що влітку 2017 року в одеському ресторані «Свіча» (зараз ресторан «Юг»), набульбенившись, почали мірятись статусом і силами з представниками вірменської та азербайджанської діаспор. Іщенка та його співпляшника просто вижбурнули із закладу громадського харчування. Власне, через шо вони й отримали ушкодження. Але за тим слідували численні перевірки, обшуки та КОРДебалет на адресу діаспорян.
Взагалі, пан Іщенко гостро та болісно реагує на образу власної честі та гідності. За те, що Сергій Лапін насмілився «проявити неповагу» до Іщенка як до працівника правохоронних органів, Іщенко не просто з КОРДебалетом улюбленим вривається до помешкання горопашного, а з цілою СБУ.
Або от їхала якось в серпні 2020 року Кристина Іщенко автівкою, яка належить її сестрі, але з іменними номерами «КРИСТИНА» поблизу села Криве Озеро на Миколаївщині. І в’їхала в зад «Гольфу», що був попереду. Вгадайте, кому довелось рік доводити свою невинуватість і оскаржувати протокол колег Іщенка? Підказка – не дружині полковника. А вже за те, що Іщенка та його підлеглих накрили за пияцтвом у дитячому таборі – то поготів. Там погрози лунали одна за іншою. І от – проти Володимира Черкаса, який і «підловив» Іщенка відкрили кримінальне провадження.
Тим не менш, ця історія в «Свічі» лише ілюструє те, чому ж внутрішня безпека не переймалась статками Івана Іщенка.
Власне, не варто думати, що Іщенко б витрачав зароблені кошти на купівлю житла. Хай навіть записуючи на тещу. Це, як кажуть злі язики, бонус від забудовників за вірну службу. За розгони мітингів та протестів активістів. А навіть там, де таких мітингів не було, спочатку підгодовані протестувальники влаштовували кіпіш, а згодом Іван Володимирович успішно «гасив» невдоволення. Ці «опоненти»-активісти пізніше стали надзвонювати вінницьким колегам, пояснюючи, що «Ваня не щемить активістів, тільки бізнес». Збрехали – і вже згадана історія Володимира Черкаса, щодо якого за вказівкою полковника було відкрито кримінальне провадження, яке зараз розвалюється в суді, тому зайве підтвердження. Але це окрема історія. Повернімось до тітушок та їхніх керівників в погонах.
Напередодні однієї з акцій протесту в Одесі восени 2018 року розповсюджували отакі повідомлення:
Наступного дня з кувалдами та іншим знаряддям до одеського дельфінарію прийшли активісти й хотіли знести паркан, який огороджував незаконне будівництво. На місце одразу прискакав Іван Іщенко і попередив всіх, що місце подій заміновано, а тому всі мають забратись геть. Звичайно, звиклі до одеського поліцейського гумору активісти зрозуміли, що їх розводять, відправили Іщенка у пішу подорож. І таки знесли паркан.
Звичайно, ніяких вибухових пристроїв не знайшли – фінт вухами Іщенка не вдався.
Наприкінці 2018 активісти вирішили не допустити будівництво собачого центру «Догтаун» замість меморіального парку. Іщенко приїхав на місце і скомандував вишикуватись копів шеренгою і з застосуванням кийків почати відганяти активістів. І знов його відправили у пішу подорож… А от суди стосовно «Догтауну» тривають досі. Тут КОРДом все не вирішиш.
А ось історія з весни 2017 року. Тут Іщенко так захищав інтереси забудовника, що аж поліз у бійку з активістами. Звичайно, кандидат в майстри спорту відхопив, а за це почав «пакувати» активістів як напад на поліцейського. Тобто, сам спровокував, сам став потерпілим. Цікавість цієї локації в тому, що вікна будинку Іщенка (точніше, будинку, де квартира тещі-мільйонерки) виходять саме на місце конфлікту, пляж «Відрада».
Тож, що видається логічним, саме завдяки спільному вживанню оковитої та несамовито відданому захисту інтересів забудовників теща Івана Іщенка отримала дороговартісні апартаменти, а сам Іщенко не отримав за це службового розслідування.
Барцьось як вінницький Ківан
Після того як начальник поліції Вінниччини вирішив власне квартирне питання, він вирішив стати справжнім завгоспом і забезпечити поліцейських квартирами. Наприкінці 2020 року Іщенко пообіцяв, що наступного 2021 року для його підлеглих зведуть нові житлові будинки. Перше будівництво Іщенко запланував у дупі Вінниці – в кінці вулиці Зулінського. Іншим місцем він обрав вулицю генерала Арабея. Разом – півсотні квартир для поліції і ще кількасот на продаж.
Ділянка по вулиці Арабея – то колишній арештмайданчик ДП «Інформ-Ресурси», про який нами детально описано раніше. Якщо коротко – то спочатку всі автівки з майданчику вивезли під виглядом утилізації, а згодом продали. Тепер і саму землю забудують. І вже ця ділянка передана з МВС до ГУНП, тобто, десь от-от могло б і початись будівництво.
Іван Іщенко підкреслює, що це для нього іміджевий проект, тому він бережно ставитиметься до пошуку підрядника, все планує провести через відкритий конкурс на столичному рівні. Проте у всіх вінницьких броварнях вже давно розповідають про те, що забудовником стане фірма, пов’язана із Валерієм Барцьосем. А це – місцевий Аднан Ківан.
Наприклад, як Ківан зводив будинок, де квартира тещі Іщенка, спочатку у 22 поверхи, а вийшов у 25, так і Барцьось забудовуватиме цілий квартал у центрі.
У червні 2021 року слухання щодо забудови території колишнього заводу «Керамік» та тролейбусного депо, що у самому центрі Вінниці, закінчилися фіаско для забудовника. Майже на 40 ласих гектарах планували розмістити сім будинків у 5-7 поверхів на 1148 нових квартир, паркінг, дитсадок, школу, при цьому зберегти гуртожиток для працівників транспортної компанії. Саме ж тролейбусне депо пропонували перенести ледь не за місто, наприклад, у район колишнього ДПЗ. Це туди, на Зулінського, де Іщенко досі збирається ще один будинок для поліції зводити.
Спочатку з людьми говорили забудовники з «Поділля будінвест». Це підприємство належить одіозному зодчому Володимиру Адамчуку. Але коли міська рада порахувала вартість переносу депо ледь не в мільярд гривень, Адамчук зник. І прийшов Барцьось. І він вирішив, що збудує 25 будинків на 12-20 поверхів на 3540 квартир і понад 2,5 тисячі автомобілів. І максимум для посполитих – початкову школу. І можливо, дитсадок – то якщо раби поводитимуться тихо. Все інше – комерція, як спортивні комплекси, супермаркети.
За таке рішення радо проголосували майже сімсот тітуханів, яких зігнали на громадське слухання у вересні.
Тому не варто дивуватись, коли «іміджевий проект» перетвориться у чергову комерційну фікцію, на якій нагріють руки і поліцейські, і забудовник. Адже влаштувати суцільний одобрямс на слуханнях, влупити більшу етажність та забудувати все, що тільки можна – у дусі обраного поліцією підрядника. А тим більше, у начальника є чималий досвід захисту забудовника від активістів…
