Венедіктова пішла на рекорд

Окружний адміністративний суд Києва своїм рішенням від 26 лютого 2021 року в справі №640/23545/19 задовольнив позов колишнього прокурора відділу Генеральної прокуратури України Миколи Ніколаєва, скасував як незаконний наказ екс-генерального прокурора Руслана Рябошапки №1291ц від 29.10.2019 про звільнення Ніколєва й поновив Миколу Павловича на аналогічній посаді в Офісі генерального прокурора. Одночасно суд стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь Ніколаєва  середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2019 року по дату винесення рішення  в розмірі 3 094 305,74 грн. (три мільйона дев’яносто чотири тисячі триста п’ять грн. 74 коп.).

Це – рекордна сума, яка стягнута судами з державного бюджету за позовами прокурорів, незаконно звільненими в ході так званої «рябошапчиної реформи». А всього станом на 1 березня 2021 року за результатами недовгого, але яскравого перебування Руслана Рябошапки на посаді генерального прокурора, судами ухвалено 372 рішення про поновлення незаконно звільнених прокурорів на роботі, 76 рішень вже набрали законної сили. Встановлена судами сума компенсацій за час вимушеного прогулу станом на 1 березня 2021 року складає понад 94 млн. грн. і ця сума щодня зростає, оскільки вона обраховується з моменту незаконного звільнення до моменту винесення судом рішення про поновлення на роботі.

При цьому Венедіктовій достеменно відомо, що Рябошапка звільнив кілька сотень співробітників прокуратури незаконно – лише з метою створити видимість «реформи» задля того, щоби разом зі своїми друзями-«активістами» привласники кошти, які були виділені західними донорами для завершення реформування органів прокуратури. Принаймні, у квітні 2020 року Ірина Валентинівна публічно заявляла, що ніяких шансів «відбитись» у суді від позовів звільнених прокурорів немає і всім їм доведеться виплачувати компенсацію за вимущений прогул, оскільки Рябошапка та його заступник Віктор Чумак знищили документи про проведення атестації прокурорів (а саме на підставі цих документів була видана переважна кількість наказів про звільнення прокурорів з посад).

За таких обставин Венедіктова, як тільки заступила на посаду генерального прокурора, зобов’язана була негайно відновити на роботі всіх незаконно звільнених прокурорів, щоби мінімізувати виплати з державного бюджету, та звернутись з регресним позовом до Рябошапки (зокрема – попрохавши суд накласти арешт на його будинок у Франції з метою продажу на відшкодування збитків, завданих державному бюджету України). Але замість цього Венедіктова продовжує рябошапчине беззаконня, що призвело не тільки до повного паралічу органів прокуратури, але й до колосальних витрат бюджетних коштів.