Лист у редакцію: прокурори та співробітники СБУ розікрали землі оборони й лісового фонду в Житомирській області

У редакцію «Насправді.today» надійшов лист з розповіддю про незаконну приватизацію земель в районі «Гідропарку м. Житомира», вчинену службовими особами Управління Служби безпеки України в Житомирській області (керівник Сергій Лисак) та Житомирської обласної прокуратури (керівник Олександр Білошицький) під орудою першого заступника обласного прокурора Олега Мостиховського. Ринкова вартість вкрадених земель лише в цьому ласому масиві становить близько 700 тис. доларів США, і, за інформацією з джерел в органах прокуратури, прикриває цю оборудку (напевно, не безкоштовно), перший заступник генерального прокурора Роман Говда.

*     *     *

У грудні 2020 року кілька громадян звернулись у поліцію з заявами  про вчинення злочину при здійсненні приватизації земель державної власності лісогосподарського призначення Міністерства оборони України. Не помітити цей факт було тяжко, оскільки він вражає своєю нахабністю та цинізмом, а новосформовані земельні ділянки замаячили в Публічній кадастровій карті там, де їх, здавалося, бути не може.  

4 грудня 2020 року за однією із таких заяв поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065020001289 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області при формуванні земельних ділянок державної форми власності на території Тетерівської сільської ради та врегулюванні питання щодо їх приватизації, за ч. 1 ст. 364 КК України. Підставою такого звернення став той факт, що на території Тетерівської сільської ради Житомирського району впродовж листопада-грудня 2020 року сформовано ряд земельних ділянок за кадастровими номерами 1822087200:01:000:1235, 1822087200:01:000:1239; 1822087200:01:000:1241, 1822087200:01:000:1242, 1822087200:01:000:1243, 1822087200:01:000:1244 як землі сільськогосподарського призначення.

Однак фактично, і це відомо кожному місцевому жителю, у вищезазначені земельні ділянки увійшли лісові насадження в середньому віком 50 років, вікові дуби, землі загального користування (наявна дорога та під’їзд до суміжних земельних ділянок та господарств), а також наявні на земельній ділянці об’єкти нерухомості державної форми власності (будівлі та інженерні споруди). Ці землі належать до земель лісогосподарського призначення (видавався Державний акт на право користування землею серії Б№022301 за 1982 рік на Житомирський КЕЧ району (Зарічанське військове лісництво) для державних цілей, а також Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№073507 на Державне підприємство «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» (Шепетівський військовий лісгосп) – для ведення лісового господарства. Через це, до речі, громадянам, які останніми роками звертались з питанням приватизації земельних ділянок на зазначеній території, було в цьому відмовлено.  

Так, за отриманими в ході слідства даними, для прикладу, у березні 2018 року міськрайонним управлінням у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області видано ряд довідок з державної статистичної звітності про те, що вищезазначені земельні ділянки відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення, цільове призначення – 09.01. для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг, назва земель – 89 військові лісгоспи. Такі довідки видано за наступними №31-6-0.15-2125/183-18 від 26.03.2018, №31-6-0.15-2124/183-18 від 26.03.2018, №31-6-0.15-2126/183-18 від 26.03.2018,  № 31-6-0.15-2235/183-18 від 27.03.2018,  №31-6-0.15-2025/183-18 від 23.03.2018 (в додатку до інформації).

Не дивлячись на це, згідно інформації, наявної в Публічній кадастровій карті у вкладці «відомості про земельну ділянку (з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235)», в листопаді місяці 2020 року, надано дозвіл на приватизацію вказаної земельної ділянки в площі аж – 1,1413 га ! А вже, 1 грудня 2020 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235 видано наказ за №1656-УБД про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі клопотання від 27.11.2020 №М-12678/0/21-20.

Окрім того, що на земельній ділянці лісогосподарського призначення наявні вікові дуби та лісові насадження, фактично під приватизацію потрапили наявні на земельній ділянці однак не виокремлені об’єкти державної власності (розташовані будівлі) та пролягають комунікації.

Найцікавіше, що земельну ділянку з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235 площею понад 1 га. передали у власність чинному заступнику начальника головного відділу «К» Управління Служби безпеки України в Житомирській області Маслію Сергію Миколайовичу, який за дивним збігом обставин є товаришем по пляшці обласного прокурора Олександра Васильовича Білошицького та його першого заступника Олега Ігоровича Мостиховського.

Згідно даних Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, у вказаний період та в цьому ж масиві приватизовано за аналогічних обставин земельні ділянки лісогосподарського призначення з віковими дубами та об’єктами інфраструктури за наступними кадастровими номерами:

1. 1822087200:01:000:1239 – земельна ділянка площею 0,1148 га, наказ про надання у власність земельної ділянки від 04.12.2020 № 1753-УБД для індивідуального садівництва на підставі заяви від 03.12.2020 П-12916/0/21-20.
2. 1822087200:01:000:1241 – земельна ділянка площею 0,1199 га., наказ про надання у власність земельної ділянки від 04.12.2020 № 1748-УБД для індивідуального садівництва на підставі заяви від 01.12.2020 В-12794/0/21-20.
3. 1822087200:01:000:1242 – земельна ділянка площею 0,1199 га.,  наказ про надання у власність земельної ділянки від 04.12.2020 № 1747-УБД для індивідуального садівництва на підставі заяви від 01.12.2020 К-12796/0/21-20.
4. 1822087200:01:000:1243 – земельна ділянка площею 0,868 га., наказ про надання у власність земельної ділянки від 04.12.2020 № 1749-УБД для індивідуального садівництва на підставі заяви від 01.12.2020 Б-12791/0/21-20.
5. 1822087200:01:000:1244 – земельна ділянка площею 0,868 га., наказ про надання у власність земельної ділянки від 04.12.2020 № 1750-УБД для індивідуального садівництва на підставі заяви від 01.12.2020 С-12792/0/21-20.

У ході слідства було вжито заходів до накладення арешту на земельні ділянки з метою упередження знищення наявних на них об’єктів державної власності та лісових насаджень, а також подальшого вчинення інших правочинів щодо виведення із законного володіння держави. Натомість, ті працівники які належним чином виконували свої обов’язки, вживаючи заходів до викриття незаконних дій, були відсторонені від напрямку та в покарання переведені працювати в інші райони обласного центру. На даний час відбувається лише імітація слідства, затягується час та вживаються заходи до скасування арешту ділянок з метою їх подальшої реалізації.

До вказаного кримінального провадження приєднано ще 3 кримінальні провадження, неодноразово змінювалась підслідність кримінального провадження, відповідно змінювались групи слідчих та процесуальних прокурорів. Все це робиться з метою затягування слідства, та приховання основного факту серед інших з метою подальшого маніпулювання ситуацією.

Реальні дії до повернення земель у державну власність, не здійснюються.   

Звернення були написані в Генеральну прокуратуру, Офіс Президента, Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастр, безпосередньо Житомирську обласну прокуратуру, з проханням вжити заходів до належного розслідування кримінального провадження, а також захистити державні інтереси шляхом пред’явлення позовів про скасування права приватної власності на земельні ділянки, визнання незаконними наказів про передачу земель лісогосподарського призначення у власність.

Реакції ніякої !

*     *     *

Редакція «Насправді.today» пропонує читацькій громадськості ознайомитись з клопотанням, яку подав до суду адвокат заступника начальника головного відділу «К» Управління СБУ в Житомирській області Маслія з проханням зняти арешт з земельної ділянки, яку цей правнук Дзержинського привласнив.

До Богунського районного суду

м. Житомира

10014, м. Житомир, майдан Соборний,1

Адвокат:   Арапов Олександр Олександрович

(свідоцтво про право на заняття

адвокатською діяльністю   № 000959

від 20.06.2018 р.,)

10024, м. Житомир, вул. І.Сльоти,49Д,

номер телефону: 0963257056.

В інтересах: Маслія Сергія Миколайовича

м. Житомир, вул. Івана Огієнка,14,

паспорт громадянина України ВМ 704993, виданий 02.02.1999 р. Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області, номер телефону: 0675869853.

                                           Справа №295/14698/20

Клопотання

про скасування арешту майна

в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф. від 07.12.2020 у справі №295/14698/20 було накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12020065020001289 від 04.12.2020, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235, площею 1,1466 га, що розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01.12.2020 №1656-УБД арештована земельна ділянка була надана у власність гр. Маслію Сергію Миколайовичу (далі – Маслій С.М.) для ведення особистого селянського господарства (копія наказу додається).

На виконання зазначеного наказу Маслієм С.М. була подана заява про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку. Однак, у вчиненні реєстраційних дій було відмовлено, оскільки було встановлено, що на підставі оскаржуваної ухвали 08.12.2020 державним реєстратором Русецьким І.В. була здійснена державна реєстрація обтяжень, номер запису про обтяження 39588492 (копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 237957958 від 21.12.2020 додається).

З текстом вказаної вище ухвали Маслій С.М. ознайомився 29.12.2020 на підставі поданого клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020065020001289.

Таким чином, права та законні інтереси Маслія С.М. щодо земельної ділянки  з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235 були істотно обмежені та підлягають захисту шляхом подання клопотання про скасування арешту відповідної земельної ділянки.

Вважаю, що накладення арешту ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф. від 07.12.2020 у справі №295/14698/20 було здійснено без дослідження усіх обставин відповідного кримінального провадження та з недотриманням вимог статей 98, 131, 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)  з огляду на таке.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна;  можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Поряд з цим, ч.5 ст. 173 КПК України серед відомостей, які зазначаються слідчим суддею в ухвалі про арешт майна, передбачає підстави його застосування.

Водночас, статтею 370 КПК України встановлені вимоги законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати відповідний вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, як вбачається із зазначеної вище ухвали наведені вимоги закону не були належним чином дотримані.

Так, ухвала не містить належного обґрунтування необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження та не містить чітких підстав, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Крім того, не було надано оцінки щодо відповідності арештованої земельної ділянки критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що дає підстави визнати її речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Так само, в ухвалі не вказано для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення має значення арештована земельна ділянка. Натомість в ухвалі наведені лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно із процесуальним законом, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об’єктом кримінально караних дій або майном, набутим кримінальним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що розслідується в рамках кримінального провадження №12020065020001289 від 04.12.2020.

Крім того, слід зауважити, що зазначення прокурором в його клопотанні про арешт майна того, що «по факту у вищезазначену земельну ділянку увійшли: зелені насадження в середньому віком 50 років та вікові дуби; землі загального користування …, а також наявні на земельній ділянці об’єкти нерухомості державної форми власності. Ці факти обов’язково мали бути враховані та відповідним чином відображені в документації із землеустрою та на відповідних планово-картографічних матеріалах…» було здійснено без проведення дослідження будь-яких доказів, які б могли про це свідчити (зокрема, документації із землеустрою).

Принагідно, вважаю за необхідне вказати на відсутність ознак протиправності вилучення арештованої земельної ділянки із користування військових лісгоспів, а саме ДП «Івано-Франківський лісокомбінат МО України», на що вказує прокурор в клопотанні про арешт майна як на обставину скоєння кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках; полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно із ч.1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Норма аналогічного змісту закріплена в ст. 17 Лісового кодексу України.

Водночас відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Таким чином, документами, які підтверджують право лісогосподарських підприємств на земельні ділянки, є державні акти на право постійного користування земельними ділянками або планово-картографічні матеріали лісовпорядкування у випадках передбачених п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

Поряд з цим, звертаємо увагу суду на те, що законність вилучення земельних ділянок, в склад яких входить і арештована земельна ділянка, із користування військових лісгоспів була підтверджена постановою Верховного суду від 30.09.2020 у справі № 278/1283/14-ц про визнання недійсними розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 23.11.2010 №1069 «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради», від 04.02.2011 №83 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради» та визнання недійсним ряду державних актів про право власності на землю (копія рішення ВС від 30.09.2020 у справі № 278/1283/14-ц додається).

Відповідно до вказаної постанови Верховним судом було встановлено, що ДП «Івано-Франківський лісокомбінат МО України» був постійним користувачем земельної ділянки площею 219,56 га для ведення лісового господарства на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073507 від 10.10.2005 (на цей самий акт посилається прокурор в клопотанні про арешт майна).

20.03.2009 наказом Міністерства оборони України ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» було реорганізовано шляхом виділу з нього структурних підрозділів та створення ДП «Житомирський військовий лісгосп».

За заявою ДП «Житомирський військовий лісгосп» від 07.02.2012 розпорядженням голови Житомирської РДА від 04.04.2012 №319 затверджено проект землеустрою, а 19.04.2012 ДП «Житомирський військовий лісгосп» видані державні акти на право користування земельними ділянками серії  ЯЯ № 070809, ЯЯ №070808 та ЯЯ №070810.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, Верховний суд встановив, що на підставі державних актів на право користування земельними ділянками від 19.04.2012 ДП «Житомирський військовий лісгосп» було отримано в користування земельні ділянки: кадастровий номер 1822087200:01:000:0986, площа 60,0425 га, державний акт ЯЯ № 070809; кадастровий номер 1822087200:01:0000985, площа 17,9985 га, державний акт ЯЯ №070808; кадастровий номер 1822087200:01:0000987, площа 86,7273 га, державний акт ЯЯ №070810, що в сумі складає загальну площу 164,7683 га.

Крім того, встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.03.2016 у справі № 906/1390/15 за позовом прокуратури Житомирської області до Житомирської РДА, ДП «Житомирський військовий лісгосп», Житомирського районного управління юстиції Житомирської області про визнання недійсними та скасування розпоряджень від 22 січня 2010 року №54, від 04 квітня 2012 року № 319, визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею та скасування їх державної реєстрації, визнання протиправними дій щодо безпідставного невключення до матеріалів лісовпорядкування від 2010 року площ земель, зобов`язання замовити виготовлення матеріалів лісовпорядкування на площу 219,56 га, припинено провадження в частині вимоги до Житомирського районного управління юстиції Житомирської області про скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування землею серії ЯЯ №070810, виданого ДП «Житомирський військовий лісгосп» на земельну ділянку площею 86,7273 га для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії ЯЯ №070808, виданого ДП «Житомирський військовий лісгосп» на земельну ділянку площею 17,9985 га для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району; серії ЯЯ №070809, виданого ДП «Житомирський військовий лісгосп» на земельну ділянку, площею 60,0425 га для ведення лісового господарства, розташовану на території Тетерівської сільської ради Житомирського району. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З аналізу позовних вимог у цьому рішенні також вбачається, що площа арештованої земельної ділянки не була включена до матеріалів лісовпорядкування, складеними перед отриманням відповідних державних актів на право користування земельними ділянками.

Зазначене рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення щодо обставин, які встановлені в ньому (копія рішення Господарського суду Житомирської області від 15.03.2016 у справі № 906/1390/15 додається).

Отже, як Господарським судом Житомирської області, так і Касаційним цивільним судом Верховного суду встановлено, що ДП «Житомирський військовий лісгосп» не належить на законних підставах інша земельна ділянка, ніж та, яка зазначена у виданих підприємству державних актах.

Таким чином, арештована земельна ділянка з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235 (площею 1,1466 га), яка є частиною різниці між землями у 219,56 га, які належали ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат», та 164,76 га, належними ДП «Житомирський військовий лісгосп», не була та повинна була перебувати у користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп».

А отже, припинення користування військовими лісгоспами арештованою земельною ділянкою, законність якого ставиться прокурором під сумнів у цьому кримінальному провадженні, не може містити ознак кримінального правопорушення.

Варто також зазначити, що після виокремлення із загальної площі землі, визначеної Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073507, виданого ДП «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» 10.10.2005, земельних ділянок, які були надані у користування ДП «Житомирський військовий лісгосп», цей акт втратив чинність, оскільки визначена в ньому земельна ділянка припинила своє існування як об’єкт цивільних прав з визначеною в державному акті площею та конфігурацією.

Звертає на себе увагу і той факт, що в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, в ухвалі не було надано оцінки розумності співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту земельної ділянки для інших осіб.

Рішенням від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52, Європейський суд з прав людини вказав, що необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Наголошую, в ухвалі не зазначено обґрунтованих мотивів чи підстав для задоволення клопотання, не вказано, з яких міркувань суддя погоджується з аргументами прокурора про арешт майна. Оскаржувана ухвала не містить посилань на матеріали кримінального провадження, які взяв до уваги суд, а також посилань на докази того, що накладення арешту було необхідним для досягнення цілей.

На підставі викладених вище обставин, які вказують на неповноту судового розгляду, вважаю за необхідне просити суд скасувати арешт земельної ділянки,  кадастровий номер 1822087200:01:000:1235, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф. від 07.12.2020 у справі №295/14698/20.

З урахуванням викладеного вище, керуючись ст. 174 КПК України,

ПРОШУ СУД:

1. Прийняти це клопотання до свого провадження.

2. Скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235, площею 1,1466 га, що розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області.

3. Скасувати заборону суб’єктам державної реєстрації прав, державним (кадастровим) реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235, що розташована на території Тетерівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області.

4. Розгляд клопотання здійснювати за участю заявника.

5. Про дату та час розгляду клопотання повідомити заявника у встановленому законодавством порядку.

Додатки:

1. Копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01.12.2020 №1656-УБД;
2. Копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 237957958 від 21.12.2020;
3. Копія паспорта громадянина України серія ВМ 704993, виданого Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 02.02.1999;
4. Копія рішення Верховного суду від 30.09.2020 у справі № 278/1283/14-ц;
5. Копія рішення Господарського суду Житомирської області від 15.03.2016 у справі № 906/1390/15.
6. Документи на підтвердження повноважень представника.

Адвокат                                                  О.О. Арапов