Квартирний пройдисвіт

1
Print Friendly, PDF & Email

Критики нинішньої влади стверджують, що Володимир Зеленський та його команда буцімто нічим не відрізняються від попередників – такі ж бездарні й такі ж корумповані. Запевняємо, що це не так: у порівнянні з нинішніми слугами народу оточення Порошенка виглядає ледь не титанами інтелектуальної праці. А з оточенням Януковича годі й порівнювати: ті якщо крали, то мільярдами, розробляючи хитромудрі корупційні схеми.

А нині у владних кабінетах якщо й розробляють якісь схеми, то рівня «нацарювати сто рублів і втекти», кримінальні провадження, які за часи Пшонки у Генеральній прокуратурі продавали за 2-3 млн. доларів, підлеглі Рябошапки продають за 10-15 тис. доларів, а розумових здібностей заступників Рябошапки вистачає лише на те, щоби заради збільшення пенсії призватись на 19 днів на військову службу, як це зробив Віктор Чумак, чи підробити документи для безкоштовного отримання у власність державної квартири, як це зробив Віталій Касько.

У березні 2019 року в інтерв’ю американському виданню The Hill  тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко розповів, як посол Сполучених Штатів Марі Йованович під час офіційного спілкування в січні 2017 року називала йому людей, яких українська влада не повинна переслідувати. Першим у списку пролунало прізвище Віталія Каська – на той час підозрюваного в кримінальному провадженні, зареєстрованому за ознаками шахрайства за фактом заволодіння Каськом державною квартирою шляхом підробки документів.

Якби б у Юрія Віталійовича було трохи більше розуму, він би не став публічно розповідати про нескромні прохання Йованович. Тому що, поспілкувавшись з послом США Луценко негайно розпорядився закрити справу щодо Каська. Тож якщо тепер колишній генеральний прокурор запевняє, що Йованович захищала злодія та корупціонера (а це, дійсно, так), то, по-перше, треба скасувати постанову про закриття кримінального провадження №42016000000000470, зареєстрованого за фактом шахрайського заволодіння Касько державною квартирою – щоби прийняти законне рішення в справі. А, по-друге, притягнути до кримінальної відповідальності самого Луценка, який протиправно, використовуючи свою адміністративну посаду, втрутився в перебіг досудового розслідування в цьому провадженні.

Розум, честь і совість епохи Зеленського

Підставою для реєстрації в Генеральній прокуратурі України кримінального провадження щодо квартирної афери Каська стала службова перевірка, проведена в 2016 році. Генеральним прокурором на той час був Віктор Шокін, а Віталій Касько обіймав посаду заступника генерального прокурора, на яку він був призначений у травні 2014 року за квотою Ігоря Коломойського завдяки протекції свого друга Андрія Богдана. Ось висновок цієї службової перевірки:

              «ЗАТВЕРДЖУЮ»
Генеральний прокурор України 
державний радник юстиції 2 класу                                                    В. Шокін
 «____»   лютого   2016  року
ВИСНОВОК
службової перевірки інформації, поширеної у ЗМІ, про можливі порушення під час розподілу житла окремим працівникам Генеральної прокуратури України
Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 08.12.2015 № 383, зі змінами від 25.01.2016, комісією у складі: прокурорів відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури радника юстиції Жилки В.П. (голова комісії) та старшого радника юстиції Добриніна І.М., прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури старшого радника юстиції Гецка В.Ю., заступника начальника відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення управління матеріально-технічного забезпечення Концевича В.М. та головного спеціаліста цього відділу Корженко Т.М., а також головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення та договірної роботи управління матеріально-технічного забезпечення Ніколенка Р.О. проведено службову перевірку за рапортом управління матеріально-технічного забезпечення щодо інформації, поширеної у ЗМІ, про можливі порушення під час розподілу житла окремим працівникам Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ).
Підставою для проведення службової перевірки є наявність у зазначеному рапорті інформації, що може свідчити про зловживання службовим становищем окремими працівниками Генеральної прокуратури України під час розподілу та отримання житла.
СЛУЖБОВОЮ ПЕРЕВІРКОЮ УСТАНОВЛЕНО НАСТУПНЕ:
Відповідно до вимог статті 118 Житлового кодексу Української РСР службові житлові приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.
Упродовж 2010-2015 років питання упорядкування забезпечення працівників ГПУ житлом, відповідно до статей 118-126 Житлового кодексу Української РСР (користування службовими жилими приміщеннями), постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37 «Про службові жилі приміщення», постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 380 «Про доповнення переліку категорії працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення», регулюються наказами Генерального прокурора України.
Зокрема наказом Генерального прокурора України від 09.02.2007 № 212ц визначалося, що фонд службових жилих приміщень для забезпечення працівників прокуратури формується з новозбудованого житла, звільнених жилих приміщень або квартир, придбаних прокуратурою у юридичних осіб. Контроль за виконання наказу покладався на заступника Генерального прокурора України Шинальського О.І. (із займаної посади звільнено у грудні 2009 року).
Лише через 7 років наказом від 18.07.2014 № 1567ц контроль з цих питань покладено на заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Даниленка А.В., а  також затверджено склад житлово-побутової комісії з розподілу житла для працівників ГПУ. Цим же наказом визнано таким, що втратив чинність наказ ГПУ від 09.02.2007 № 212ц.
У подальшому накази з цих питань оновлювалися 04.02.2015 (№ 156ц), 17.03.2015 (№ 401ц), 09.04.2015 (№ 596ц), 27.05.2015 (№ 897ц).
Чинним на час завершення службової перевірки є наказ від 17.08.2015 №140, яким контроль з цих питань покладено на першого заступника Генерального прокурора України Севрука Ю.Г.
На теперішній час до складу житлово-побутової комісії з розподілу житла для працівників ГПУ входять: Севрук Ю.Г. (голова комісії), Роменський С.Я. (заступник голови), Ніколенко Р.О. (секретар комісії), Горбань О.П., Барцицький А.Д. та Єрхова Л.В.
Організаційно-розпорядчі документи щодо функціонування житлово-побутової комісії з розподілу житла для працівників ГПУ відсутні, що за певних обставин може поставити під сумнів законність її засідань та прийнятих рішень. Перевірка законності підстав для надання службового житла (дотримання передбачених норм надання житлової площі) та достовірності наданих для отримання службового житла документів не передбачена взагалі.
Відповідно до пункту 5 положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користуванням ними в Українській РСР», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37 (далі - Положення), ГПУ зобов’язана вести оперативний облік належних їх службових приміщень.
Вивченням положень «Про Головне управління забезпечення діяльності, органів прокуратури Генеральної прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України від 13.02.2010 № 9, зі змінами від 25.06.2011 (наказ № 67), «Про Головне управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України від 26.12.2014 № 155, та чинного положення «Про управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України», затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18.06.2015 № 88, зі змінами від 15.10.2015, встановлено, що питання обліку службового житла ГПУ та контролю його використання до компетенції вказаних підрозділів не включено. Організацію роботи з цих питань до повноважень керівництва підрозділу не віднесено. Питання роботи підрозділу визначено лише як підготовку документів на отримання житла.
Таким чином, питання обліку та контролю використання службового житла в ГПУ комплексно не визначено та нормативно не врегулювано.
Опитаний з цього приводу Сингаєвський Олег Іванович, 16.06.1960 р.н., пенсіонер, одружений, має доньку 1991 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 3, кв. 179, т.м. 050-502-52-71 пояснив, що в ГПУ він працював із квітня 2003 року по жовтень 2014 року. Упродовж 2009-2014 років обіймав посаду начальника Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури ГПУ.
Повноваження Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури (08.2009-07.2014) з питань, що є предметом службової перевірки, зводилися фактично лише до пересилання документів із ГПУ до органів місцевого самоврядування для оформлення службового житла.
Питання відстеження фактів отримання працівником декількох службових квартир, обміну квартир, повернення службового житла, обліку квартир виведених із числа службових, до обов’язків Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури не входило. Хто міг займатися цими питаннями йому не відомо.
Про отримання деякими працівниками прокуратури службових квартир двічі, чи порушень під час отримання цього житла або виведення його зі статусу службових, йому також не відомо.
Відповідно до статті 123 Житлового кодексу Української РСР, до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення. 
Статтею 61 цього Кодексу передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і житлово-експлуатаційною організацією (у разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. 
Відповідно до пунктів 17 та 27 Положення, перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення адміністрація установи зобов’язана роз’яснити працівникові особливості договору найму зазначеного приміщення, на підставі спеціального ордера між наймодавцем та наймачем укладається договір найму службового жилого приміщення.
Перевіркою не встановлено фактів укладення протягом 2010-2015 років таких договорів, що фактично позбавило ГПУ контролю
за використанням службового житла, у тому числі його можливого пошкодження чи безпідставного піднайму.
Згідно з пунктами 11, 12 Положення, службові жилі приміщення надаються у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті, визначеному в установленому порядку. Службове жиле приміщення може бути надано з перевищенням указаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у випадку недопущення заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї інше. 
Відомості про вивчення вказаних питань під час прийняття рішень про надання службового житла в ГПУ відсутні.
Відповідно до пунктів 34 - 36 Положення, службовці, що припинили трудові відносини з організацією, підлягають виселенню з службового житла з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення осіб, які пропрацювали в установі не менш як 10 років. Надаване громадянам у зв’язку з виселенням із службового жилого приміщення інше жиле приміщення має знаходитися в межах даного населеного пункту.
Перевіркою фактів повернення службового житла не встановлено.
Дотепер в ГПУ лишається не врегульованим питання виключення таких жилих приміщень з числа службових, що відповідно до пункту 6 Положення провадиться рішенням органу місцевого самоврядування на підставі клопотання організації, якщо відпала потреба в такому його використанні.     
Згідно з інформацією Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 20.01.2016 № 056/93-125, упродовж 2010-2015 років Головним управлінням житлового забезпечення (на сьогодні – Департамент будівництва та житлового забезпечення) ГПУ передано 51 квартиру.
За вказаний період прокуратурі міста Києва передано 74 квартири.
Упродовж 2011-2012 у Головному управління житлового забезпечення між будівельними організаціями та прокуратурою міста Києва (з подальшою передачею ГПУ) в установленому порядку зареєстровано 3 акта прийому-передачі 22 квартир.
У 2010-2013 роках між органами державної влади, будівельними організаціями та ГПУ в установленому порядку зареєстровано 15 актів прийому-передачі 35 квартир.
У 2014-2015 роках акти прийому-передачі житлової площі між органами державної влади, будівельними організаціями, прокуратурою міста Києва та ГПУ в Департаменті будівництва та житлового забезпечення не реєструвалися.
Перевіркою встановлено факт отримання службового житла ГПУ
в м. Києві особою, яка на час видачі ордера вже не працювала в органах прокуратури.
Печерською РДА в м. Києві 10.06.2010 видано ордер № 010042 на вселення у службову трикімнатну квартиру № 123 по вул. Макіївській, 8 у м. Києві Подобному І.В., який відповідно до наказу ГПУ від 31.05.2010 № 1159ц звільнений з посади слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ГПУ за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років.
Опитаний з цього приводу Подобний Ігор Вікторович, 20.10.1967 р.н., пенсіонер, зареєстрований та проживаючий за адресою: м. Київ, вул. Макіївська, 8, кв. 123, т.м. 097-061-05-10 пояснив, що в органах прокуратури України на різних посадах він працював із 1994 року по 2010 рік.
Службова квартира № 123 по вул. Макіївській, 8 у м. Києві йому надавалася у 2006 році на склад сім’ї із 4 осіб (він, дружина Подобна Т.В., син і донька). Водночас виданий в той час ордер на заселення вказаного житла він не використав у зв’язку з тим, що вагітна дружина перебувала у м. Донецьку, а потім він перебував у тривалому службовому відрядженні по розслідуванню вибуху на шахті ім. Засядько.  
Згодом він все таки вирішив юридично оформити права на вказане службове житло та повторно звернувся до керівництва ГПУ щодо повторного оформлення житла, що і зробив у 2010 році.
Водночас із призначенням Генеральним прокурором України
Пшонки В.П. він вирішив звільнитися із органів прокуратури з особистих мотивів, хоч документи з приводу отримання вказаного службового житла перебували на оформленні.
Наказом Генерального прокурора України від 31.05.2010 його звільнено з органів прокуратури у зв’язку з виходом на пенсію. 10.06.2010 він отримав ордер на заселення у вказане службове житло.
Орієнтовно протягом місяця з дня отримання ордера куруючий заступник Генерального прокурора України, на той час Голомша М.Я., підписав лист про виведення вказаного житла із числа службових. Він та члени його сім’ї використали право на приватизацію вказаної квартири.
Встановлено факти отримання службового житла в м. Києві особами, які на час видачі ордерів вже не працювали в ГПУ, у зв’язку з переведенням на посади у прокуратури областей. Потреби цих колишніх працівників у наданні службового житла в м. Києві на час отримання ордерів не було, оскільки вони вже працювали в інших містах.
Зокрема, Печерською РДА в м. Києві 11.02.2013 видано ордер № 012698 на вселення у службову двокімнатну квартиру № 16 по вул. Воздвиженській, 14 у м. Києві Демяненка Г.О., якого відповідно до наказу ГПУ від 16.01.2013 № 10к звільнено в порядку переведення з посади заступника начальника Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту – начальника управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України та призначено на посаду прокурора Черкаської області.
Наказом в.о. Генерального прокурора України від 26.02.2014 № 109к Дем’яненка Г.О. звільнено з вказаної посади за власним бажанням.
Опитати з цього приводу колишнього працівника прокуратури Дем’яненка Г.О. не вдалося.
Печерською РДА в м. Києві 30.09.2010 видано ордер № 010056 на вселення у службову двокімнатну квартиру № 57 за будівельною адресою будинку на перетині вулиць Урицького та Стадіонної у м. Києві Бубенщикова В.О., якого відповідно до наказу ГПУ від 30.09.2010 № 1203к звільнено в порядку переведення з посади начальника відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства ГПУ та призначено на посаду заступника прокурора Херсонської області.
Наказом Генерального прокурора України від 25.06.2013 № 380к Бубенщикова В.О. звільнено з вказаної посади за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за вислугу років.
Опитаний з цього приводу Бубенщиков Вячеслав Олегович, 03.02.1968 р.н., пенсіонер, зареєстрований та проживаючий за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 18, кв. 57, т.м. 097-483-72-50 пояснив, що із 1995 року по 2013 рік він працював в органах прокуратури України на різних посадах.
У жовтні 2004 року він перейшов до апарату Генеральної прокуратури України, в чергу на отримання службового житла оформив документи десь у січні 2005 року.
Службову квартиру № 57 по вул. Урицького (на даний час Липківського), 18 у м. Києві йому надано у 2008 році до Дня працівника прокуратури, на склад сім’ї із 3 осіб (він, дружина Бубенщикова Л.М. та син Бубенщиков О.В.). На урочистому засіданні йому вручили привітання, у якому була зазначена будівельна адреса будинку (на розі вулиць Урицького та Стадіонної).
Будинок було зведено та здано в експлуатацію у 2010 році.
Від начальника управління Сингаївського О.І. 30.09.2010 він отримав ордер на вказану двокімнатну квартиру, в якому були вписані він, дружина та син. На даний час вони всі зареєстровані та проживають за вказаною адресою.
На час отримання ордера він був призначений заступником прокурора Херсонської області, але фактично у зв’язку з підготовкою до координаційної наради при Генеральному прокурору України та за погодження з керівництвом продовжував працювати в апараті Генеральної прокуратури до середини жовтня 2010 року.
Працюючи в прокуратурі Херсонської області житла не отримував, на квартирний облік не оформлявся. Проживав у м. Херсоні у найманій квартирі, дружина з сином мешкали у м. Києві.
На початку 2011 року він підготував лист від імені заступника Генерального прокурора України (на даний час не пам’ятає прізвища) про те, що ГПУ не заперечує проти виключення вказаної квартири з числа службових. Розпорядженням Солом’янської райдержадміністрації від 31.03.2011 квартиру було виключено зі складу службових. Приватизували квартиру 05.06.2014 на всіх членів сім’ї рівними долями.
Перевіркою встановлено 2 випадки отримання працівниками ГПУ декількох службових квартир у місті Києві, шляхом надання недостовірної інформації про відсутність постійного житла у м. Києві та завищення фактичної кількості членів сім’ї.
Так, Печерською РДА в м. Києві 06.05.2003 видано ордер № 29940
на вселення у службову однокімнатну квартиру № 64 по вул. Новгородській, 3 у м. Києві на той час старшому прокурору відділу ГПУ Каську Віталію Вікторовичу, 29.06.1976 року народження, освіта вища юридична, у 1998 році закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, в органах прокуратури працює із 02.1998 року. Послідовно обіймає посади: стажиста на вакантній посаді слідчого Львівської транспортної прокуратури, слідчого цієї прокуратури,  начальника слідчого управління прокуратури Львівської області; старшого  прокурора відділу ГПУ, 10.2005 - 04.2007 юрисконсульта ПП Українська консу-льтаційна група»,  04.2007 - 12.2010 начальника міжнародно - правового управління ГПУ, 12.2010 - 10.2013 головного юрисконсульта ТОВ «Гельд-Енергія», керівника департаменту  кримінального права Адвокатського об’єднання «Арцінгер» (м. Київ), із травня 2014 року заступника Генерального прокурора України
Вказана житлова площа надавалася на родину з двох осіб: Касько В.В.та його мати Касько Г.В., 1951 р.н., які до цього проживали у м. Львові по вул. Зубрівській, 17, кв. 82 у трикімнатній квартирі.
Відповідно до інформації Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, зазначена квартира на праві власності зареєстрована за Касько Г.М. на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 21.12.2004 відділом приватизації державного житла Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації (рішення № 33569).
Згодом Касько В.В., обіймаючи посаду начальника управління ГПУ та фактично маючи в місті Києві раніше отримане від держави житло, звернувся до Генерального прокурора України із заявою від 07.05.2010 про надання йому службової квартири за адресою: бульв. Дружби Народів, 14-16, кв. 95.
При цьому надав довідку з місця проживання про склад сім’ї і прописки від 29.04.2010 б/н, видану житловим кооперативом «№ 140» про те, що зареєстрований і проживає разом з дідусем Сторожковим М.М., матір’ю Касько Г.М. та сестрою Касько Т.В. (період проживання вказано з 04.12.1992 по 05.08.2003 та з 27.04.2010 по 15.07.2010) за адресою: м. Львів, вул. Зубрівська, 17, кв. 82, чим фактично обґрунтував необхідність надання йому службового житла.
Відповідно до розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.01.2010 № 305 Каську В.В. на родину з 4 осіб (він, мати Касько Г.М., сестра Касько Т.В. та дідусь Сторожков М.М.) надано службову трикімнатну квартиру № 95 по бульв. Дружби Народів, 14-16 у м. Києві, загальною площею 155 кв. м, житловою – 83,6 кв. м.
Заступник Генерального прокурора України Блажівський Є.М. листом від 02.06.2010 № 3433 звернувся до голови Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з клопотанням про виключення зазначеної квартири з числа службових, що і було зроблено на підставі розпорядження цієї ж адміністрації від 09.08.2010 № 445.
Вивченням достовірності вказаного листа від 02.06.2010 № 3433 встановлено, що в автоматизованій системі електронного документообігу ГПУ документ з таким реєстраційним номером не значиться. Крім того, відповідно до книг обліку кольорових бланків, виданих структурним підрозділам ГПУ, кольоровий бланк № 349973 отримано 07.02.2008 (за майже 2 роки до його використання) міжнародно-правовим управлінням, яке на той час очолював Касько В.В.
У подальшому, заступник Генерального прокурора України Банчук М.В. листом від 13.03.2014 № 13-73вих-14 (на той час Касько В.В. в органах прокуратури не працював) звернувся до відділу приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з клопотанням про приватизацію квартири № 95 у будинку № 14-16 на бульв. Дружби Народів у м. Києві на сім’ю Каська В.В.
Згодом Каськом В.В. вказану квартиру одноособово приватизовано та отримано свідоцтво про право власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 516990043 від 16.01.2016).
Таким чином, Касько В.В. шляхом надання органам державної виконавчої влади завідомо недостовірних відомостей про відсутність постійного житла у м. Києві та кількості членів сім’ї, що постійно з ним проживають, а також причетності до скерування листа ГПУ від 02.06.2010 про виключення наданої йому раніше службової квартири з числа службових, незаконно заволодів квартирою № 95 у будинку № 14-16 на бульв. Дружби Народів у м. Києві.
За інформацією деяких ЗМІ, Каськом В.В. отримано 3 службові квартири у зв’язку з чим до прокуратури Львівської області скеровано відповідний запит про надання інформації про отримання Каськом В.В. чи його батьком Каськом В.М. (колишнім начальником відділу МТЗ та СПП прокуратури Львівської області) житла. Також двічі, 20.01.2016 та 02.02.2016, письмово запропоновано Каську В.В. надати письмові пояснення з цього приводу, на які жодної інформації дотепер не отримано.
Також встановлено, що Національним антикорупційним бюро України 26.01.2016 розпочато та дотепер триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000016 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом привласнення, незаконної приватизації заступником Генерального прокурора України Каськом В.В. службового житла у м. Києві, зловживання службовим становищем та службового підроблення із вказаною метою.
Порушення аналогічного характеру встановлено під час отримання службового житла колишнім головним спеціалістом ГПУ Тернавським М.П.
Так, Печерською РДА в м. Києві 23.12.2009 видано ордер № 000584
на вселення у службову двокімнатну квартиру № 125 по Харківському шосе, 49 у м. Києві головному спеціалісту ГПУ Тернавському М.П. на родину з 3 осіб (він, мати Тернавська Л.Г. та батько Тернавський П.М.)
Відповідно до розпорядження Дарницької РДА в м. Києві від 28.04.2010 вказане житло було приватизоване Тернавською Л.Г.
Згодом, будучи відповідальним за підготовку документів з питань отримання службового житла Тернавський М.П. домігся видачі Печерською РДА в м. Києві 13.10.2010 ордера № 010068 на вселення у службову трикімнатну квартиру № 69 по вул. Ломоносова, 73-79 у м. Києві на родину з 7 осіб (він, мати Тернавська Л.Г., батько Тернавський П.М., сестра Швець О.П., чоловік сестри Швець В.М., племінниця Швець О.В., мати чоловіка сестри Швець Н.А.).
Опитаний з цих питань Тернавський Михайло Петрович, 11.04.1970 р.н., в органах прокуратури працював з травня 2003 року по листопад 2015 року, обіймав посади інженера-будівельника відділу капітального будівництва управління матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб управління справами ГПУ, спеціаліста 1 категорії та провідного спеціаліста цього відділу, завідуючого  сектором капітального будівництва відділу матеріально-технічного забезпечення управління справами ГПУ, головного спеціаліста відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення у складі управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ. Факт отримання вказаних квартир підтвердив.
Достовірно перевірити законність розподілу службового житла іншим працівникам ГПУ у визначений для службової перевірки строк не видалося за можливе у зв’язку зі значним обсягом цієї роботи, а також відсутністю в Генеральній прокуратурі (можливо умисного знищення) документів з цих питань по липень 2015 року включно.
Крім того, перевіркою встановлено факт можливих порушень під час отримання службового житла працівником прокуратури міста Києва, який на теперішній час працює в органах прокуратури Російської Федерації на тимчасово окупованій території півострову Крим.
Печерською РДА в м. Києві 05.02.2013 видано ордер № 012686 на вселення начальника відділу ГПУ Меєровича Б.В. у службову двокімнатну квартиру № 206 по вул. Закревського, 99 у м. Києві.
У липні 2013 року Меєровичу Б.В., який на той час обіймав посаду прокурора Дніпровського району міста Києва, вказане службове житло замінено на двокімнатну квартиру № 230 по вул. Червоноткацькій, 43 у м. Києві.
Наказом виконувача обов’язків Генерального прокурора України від 27.02.2014 № 142к Меєровича Б.В. звільнено з органів прокуратури за власним бажанням.
Згідно з відкритими даними сайту прокуратури Російської Федерації, з травня 2014 року Меєрович Б.В. обіймає посаду прокурора Ленінського району м. Севастополя на тимчасово окупованій території півострова Крим. Цей факт перевіряється в рамках кримінального провадження № 42015000000002674 від 30.11.2015, зареєстрованого за ч. 1 ст. 111 КК України.
У ході службової перевірки отримано дані й про інші порушення законодавства під час розподілу житла працівникам органів прокуратури міста Києва.
Враховуючи викладене,
КОМІСІЯ  ДІЙШЛА  ВИСНОВКІВ:
  1. Службову перевірку щодо інформації, поширеної у ЗМІ, про можливі порушення під час розподілу житла окремим працівникам Генеральної прокуратури України, завершити.
  2. Поширена у ЗМІ інформація знайшла підтвердження в частині щодо надання службового житла працівникам Генеральної прокуратури України, які не мали на це підстав та у розмірах, що значно перевищують визначені нормативами.
  3. Про виявлені факти поінформувати житлово-побутову комісію з розподілу житла для працівників ГПУ та управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України, зобов’язавши у межах компетенції усунути встановлені в ході службової перевірки порушення та запобігти їх повторенню.
  4. Вжити заходів для нормативного врегулювання питань розподілу, обліку та контролю використання службового житла в ГПУ.
  5. В діях службових осіб Генеральної прокуратури України, які допустили порушення при наданні службового житла, вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 367 КК України, а в діях працівників, у тому числі колишніх, які отримали службове житло таким чином – статтею 190 КК України.
  6. Взяти до уваги, що Національним антикорупційним бюро України розслідується кримінальне провадження № 52016000000000016 за фактом привласнення, незаконної приватизації заступником Генерального прокурора України Каськом В.В. службового житла у м. Києві, зловживання службовим становищем та службового підроблення із вказаною метою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
  7. Вирішити питання про призначення службової перевірки щодо законності розподілу, виведення з числа службового та подальшої приватизації житла працівниками органів прокуратури міста Києва.

Звернімо увагу: у п.6 Висновку службової перевірки сказано, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000016 за фактом привласнення, незаконної приватизації заступником Генерального прокурора України Каськом В.В. службового житла у м. Києві, зловживання службовим становищем та службового підроблення із вказаною метою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Дійсно, було таке: народний депутат України VIII скликання Ігор Луценко через суд примусив НАБУ зареєструвати кримінальне провадження за витівками Каська. Бо добровільно виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань повідомлення про вчинене Каськом кримінальне правопорушення директор НАБУ Артем Ситник відмовлявся. Що не дивно, враховуючи дружбу між цими двома антикорупціонерами та особливу прихильність до Каська посольства Сполучених Штатів в Україні.

Але «розслідували» в НАБУ цю справу недовго. Тож у Генеральній прокуратурі 12 лютого 2016 року довелось повторно реєструвати кримінальне провадження за фактом шахрайського отримання Каськом державної квартири, за два дні по тому Віталій Вікторович звільнився з органів прокуратури, а 8 квітня 2016 року йому було повідомлено про підозру.

Після того, як 12 травня 2016 року генеральним прокурором України був призначений видатний фахівець у галузі права Юрій Луценко, матеріали цього кримінального провадження були з Генеральної прокуратури України передані в Печерське райуправління поліції, а розслідування, фактично, зупинилось. Це також не дивно, враховуючи, що Касько – це колишній адвокат Луценка, який був залучений Андрієм Богданом для захисту Юрія Віталійовича ще в 2007 році, коли Генеральна прокуратура України взялась розслідувати обставини роздачі колишнім міністром внутрішніх справ нагородної зброї.

Адвокат Віталій Касько бореться за чесне ім’я Юрія Луценка під час обшуку, проведеного в Луценка вдома слідчим Генеральної прокуратури України 20 березня 2007 року

Після того, як на прохання посла Сполучених Штатів це кримінальне провадження було закрито, Касько повернувся в адвокатуру, а з вересня 2019 року, після завершення епохи бідності, став першим заступником генерального прокурора Рябошапки. Що ж стосується матеріалів кримінального провадження, що розслідувалось за фактом квартирної афери Каська, то Віталій Вікторович витребував цю справу з Печерського райуправління поліції й невдовзі вона згинула в нетрях Офісу генерального прокурора.

Андрій Пасічник

Крок за кроком до світла...

One thought on “Квартирний пройдисвіт

  1. Забыли упомянуть тяжёлую судьбу следователя ГПУ, который расследовал это дело о квартире и вручал Каську подозрение

Напишіть відгук

Наступна публікація

Арахамія та Венедіктова полаялись через підрив військових складів

Вт Січ 21 , 2020
Розгорається конфлікт між виконувачкою обов’язків директора Державного бюро розслідувань Іриною Венедіктовою та головою депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» у Верховній Раді України Давидом Арахамією. Скандал перейшов у публічну площину після того, як 20 січня 2020 року в етері програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV Арахамія висловився проти призначення харківського […]

Схожі публікації

%d блогерам подобається це: