Полювання на Вовка, третя серія

Запекла боротьба колишнього директора НАБУ Артема Ситника, який продовжує незаконно обіймати цю посаду, з головою Окружного адміністративного суду Павлом Вовком 6 квітня 2021 року вилилась у чергову анекдотичну історію – при спробі влаштувати провокацію хабаря й підсунути Вовку через негласного позаштатного працівника НАБУ 100 тисяч доларів, кум Ситника (за сумісництвом – керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський) втратив предмет хабаря.

Не є секретом, що доблесне керівництво НАБУ займається лише трьома речами – продажем справ, вимаганням хабарів і влаштуванням провокацій підкупу на замовлення заможних панів. Але доки в Ситника та Калужинського виходить вправно лише продавати справи та брати хабарі, а ось з провокаціями не щастить, бо для цього треба мати трохи клепок у голові. Історія зі спробою підсунути гроші голові ОАСК – тому черговий приклад.

Зрозуміло, що провокація підкупу – то є злочин, за який частина друга статті 370 КК України передбачає для таких як Ситник і Калужинський позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Але хто ж їх посадить, якщо Парфумерша, яка нині обіймає посаду генерального прокурора, сама на гачку в Ситника через те, що торік шляхом шантажу директора Комплексу відпочинку «Пуща Водиця» самочинно захопила державну резиденцію, де мають право проживати лише президент, прем’єр-міністр і голова Верховної Ради. За заявою автора цих рядків Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала щодо витівок Парфумерші кримінальне провадження і якщо тільки Ірина Валентинівна посміє щось вякнути на адресу Ситника, то вона буде негайно викликана на допит. Тож безкарність Ситника та його численним кумам гарантована.

Один раз – у 2019 році – Калужинський вже пробував влаштувати провокацію підкупу й підсунути гроші через адвоката Ростислава Кравця. Агент НАБУ з красномовним прізвищем Обманюк довго ходив за Кравцем, пропонуючи передати хабар в ОАСК за «вирішення питання», але був посланий у пішу еротичну подорож. Тепер Калужинський вирішив передати гроші голові ОАСК через брата Вовка, заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки Юрія Зонтова, але не напряму, а через його товариша адвоката Юрія Донця, на якого мав вихід негласний позаштатний працівник НАБУ Сергій Коваленко. За легендою, Коваленко мав представляти якогось позивача в справі, що розглядається в Окружному адміністративному суді Києва й умовити Донця за солідну винагороду допомогти ту справу виграти, а вже Донець став би діяти через свого друга Зонтова, Зонтов, отримавши від Донця гроші, передані агентом НАБУ, пішов би з цими грошима до голови ОАСК Вовка й пастка захлопнулася б.

Для реалізації цього плану була використана фірма-пустушка «Страхова компанія «Акс Кепітал», яка подала фіктивний позов до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві про скасування податкового рішення-повідомлення, якого, насправді, не існувало. Ця фірма була зареєстрована в грудні 2018 року, фактично не працювала й з листопада 2020 року перебуває в стадії ліквідації за рішенням засновників. Тим не менш, у вересні 2020 року з цією фірмою трапилась весела пригода: Головне управління ДПС у м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду Києва з позовом, у якому попрохала стягнути зі «Страхової компанії «Акс Кепітал» фантастичну суму в розмірі майже 44 млн. грн. Але невдовзі виявилось, що позов заявлений помилково через якийсь комп’ютерний збій – насправді ніякого боргу за «Акс Кепітал» не обліковується і, взагалі, ця фірма діяльності не здійснює й перебуває в стані ліквідації. Через це Головне управління ДПС у м.Києві ще до підготовчого засідання звернулось до ОАСК  з заявою про відкликання позову й ухвалою суду від 18 грудня 2020 року позовна заява була залишена без розгляду.  

І ось, за кілька днів по тому, ця сама «Страхова компанія «Акс Кепітал» звертається до ОАСК з позовом про скасування неіснуючого податкового рішення-повідомлення про стягнення фіктивного боргу. 30 грудня 2020 року суддя ОАСК суддя Тетяна Балась відкриває провадження. Навіщо фірмі, яка існує тільки на папері, викидати чималі кошти на сплату судового збору й подавати фіктивний позов про скасування неіснуючого податкового рішення-повідомлення? – Усе пояснюється дуже просто: цей фіктивний позов фірма «Акс Кепітал» подала на переконливе прохання НАБУ. За три дні після подачі позову фірма, знову ж таки на переконливе прохання НАБУ, призначає своїм ліквідатором негласного позаштатного працівника НАБУ Коваленка й вже 13 січня 2021 року Коваленко зустрічається з Донцем і просить знайти спосіб передати судді Балась гроші, щоби вона позов задовольнила. Донець клює на цю наживку (Коваленко готовий заплатити 120 тис. доларів, потім суму зменшили до 100 тис. доларів), зустрічається з Зонтовим і пропонує «вирішити питання» через брата Зонтова, голову ОАСК Вовка.

5 квітня 2021 року Коваленко привозить останній транш і Калужинський з Ситником задоволено потирають руки, уявляючи за завтра вдягнуть кайданки на голову Окружного адміністративного суду Києва. Але наступного дня виявилось, що казенні 100 тис. доларів, які були зняті з рахунка НАБУ в Державній казначейській службі, в ОАСК не потрапили.

Коли наступного дня, 6 квітня, Калужинський зрозумів, що він втратив казенні гроші, у Андрія Володимировича почалась істерика й він наказав підлеглим бігти по всіх адресах, куди заходили в останній час Зонтов і Донець, виламувати там двері та шукати втрачений предмет хабаря. При чому – робити це не тільки без санкції суду, але навіть без погодження з прокурором САП.

Взагалі-то, частина 3 ст. 233 КПК України дозволяє слідчому або прокурору без дозволу суду в невідкладних випадках увійти до житла або іншого володіння особи, але це допускається лише коли йдеться про врятування життя людей та майна чи коли здійснюється безпосереднє переслідування осіб, які підозрюються у вчинені злочину. При цьому зразу ж після невідкладного обшуку слідчий або прокурор зобов’язані звернутись з клопотанням до слідчого судді, який має перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Зрозуміло, що ситуація, яка виникла через втрату Калужинським державних грошей, аж ніяк не підпадає під дві можливих підстави для невідкладного обшуку. Але безумство керівника Головного підрозділу детективів НАБУ є безмежним і перший трус НАБУїни влаштували в кабінеті голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Зрозуміло, що там нічого не знайшли. Для гурманів публікуємо фільчину грамоту під назвою «постанова», яку підлеглий Калужинського виписав сам собі як «документ», який йому, начебто, надає право проводити обшук без санкції слідчого судді та без відома прокурора.

Тоді орли Калужинського хвацько взялися робити обшуки в квартирах на Львівській площі та на вулиці Івана Павла ІІ, обшукали будинок в селі Гатному – і все це без дозволу слідчого судді. Урешті-решт у Донця знайшли 10 тис. доларів з числа тих, що видала Калужинському бухгалтерія НАБУ, але решту 90 тис. знайти не змогли. Калужинський з розпачу наказав вдертись у офіс адвоката Юлії Пхайко на вулиці Маккейна, куди недавно заходив Зонтов, провести обшук (зрозуміло, що також без санкції слідчого судді), відкрити сейф і забрати його вміст. Як у наступному з гордістю повідомила прес-служба НАБУ, у сейфі були знайдені 3,7 млн дол. США, 840 тис. євро, 20 тис. фунтів, 230 тис. грн і 100 шекелів, більш того, виявляється, в офісі були предмети антикваріату! Щоправда, яким законом забороняється тримати іноземну валюту чи антикваріат (не кажучи вже про те, яке це має відношення до предмету хабаря, який Ситник і Калужинський намагались підсунути голові ОАСК) у НАБУ так і не пояснили.

Втім, не можемо не відзначити й розумовий рівень аж цілого заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки Зонтова. Вдуматись тільки: цей попсуй-розвідник став жертвою примітивної провокації й за три з половиною місяці, впродовж яких його та його друга Донця водив за ніс агент НАБУ, не спромігся навіть встановити, що фірма, яка судиться з податковим органом, насправді перебуває в стадії ліквідації, а сам позов є фіктивним. А уявляєте, як всі ці зонтови виконують розвідувальні завдання?.. Втім, маючи такого голову Служби зовнішньої розвідки, як Кондратюк, який любить себе називати «особистим водієм Байдена», це й не дивно.