Президент Володимир Зеленський дав голові СБУ Івану Баканову строк до 31 січня 2020 року встановити осіб, які потайки записали та злили в Інтернет розмови високопосадовців у ході закритої наради під головуванням прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Сплинув встановлений президентом термін, а зловмисники так і не знайдені, натомість 31 січня 2020 року на Телеграм-каналі «Трубу прорвало» з’явився запис розмови вже між самим Бакановим і екс-директором ДБР Романом Трубою.
Ну, що вам сказати, друзі… В Україні був колись голова СБУ, у якого в басейні витягнули 400 доларів разом зі службовим посвідченням і який після цього побіг скаржитись у міліцію. Але голова СБУ, розмови якого негласно записують і викладають в Інтернеті – це, здається, вперше…
Тому на випадок, якщо Іван Геннадійович вирішить відвідати басейн, хочу нагадати йому, як 12 років тому Україну потряс нечуваний випадок, коли в роздягальні фітнес-центру у виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка вкрали службове посвідчення, посвідчення водія та 400 доларів. Було це так.
8 березня 2008 року в головного вболівальника за державну безпеку України трапилася неприємність – виконуючий обов’язки Голови СБУ Валентин Наливайченко загубив гаманець. А може й не загубив – може вкрали. Але все однаково неприємно. Бо прикра подія трапилася якраз тоді, коли Валентин Олександрович перебував геть без штанів – у самісіньких плавках, у басейні фешенебельного київського фітнес-центру зі споконвічною українською назвою Hyatt Regency. А, отже, не міг належним чином пильнувати ввірену йому державну безпеку. Бо без штанів – яке ж пильнування?
Втім, ніяких державний секретів там, начебто, не було. Себто, у гаманці, а не в плавках, ясна річ. Про плавки не знаємо, а в гаманці, кажуть, було лише 400 доларів і права. Ні, право на працю, на охорону здоров’я й, головне, право на відпочинок у Валентина Олександровича ніхто не поцупив. І сам він ті гарантовані Конституцією права не губив. А ось без посвідчення водія – залишився. Хоча навіщо, питається, виконуючому обов’язки голови СБУ посвідчення водія? Його що, хтось буде зупиняти за порушення Правил дорожнього руху?..
Але все однаково неприємно. Ну й 400 доларів, знову ж таки. Гроші невеликі, інваліду другої групи на таку пенсію всього-на-всього 8 місяців жити доводиться, але, погодьмося, сам факт обурює: зняла людина штани, повісила з піджаком, краваткою та правами в шухлядку в роздягальні басейну, вдягнула плавки, поплавала, а як плавки знімати зібралася – хвать… У смислі – давай гаманця шукати. А прав-то й катма. А ще й 400 доларів – якраз дружині на морозиво. Прикро, одним словом.
Але мова не про плавки. І навіть не про гаманець. А про чекістську кмітливість Валентина Олександровича, яку виконуючий обов’язки Голови негайно проявив, як тільки вдягнув штани. Ні, брати той басейн в облогу силами «Альфи» він не наважився. Хоча, було б у тому гаманці бодай доларів 500, то може б і того… Може й підняв би виконуючий обов’язки свою «Альфу» по тривозі. Одначе заради 400 баксів пан Наливайченко утруднювати чергового по СБУ не став. Він лише зателефонував начальнику Головного Управління МВС в м.Києві Віталію Яремі. Ну а Ярема вже вислав на місце пригоди дві оперативно-розшукові групи. Годі й казати, що ті дві групи по п’ять душ кожна нічого підозрілого, окрім плавок Наливайченка, у фітнес-центрі не виявили. І то вірно – у тому басейні кримінальна дрібнота не плаває. Там якщо вже тирять, то по-дорослому. Із знанням справи…
Може б і не стали ми оповідати про пригоду з плавками… тьху ти, господи… з гаманцем, але 11 березня Валентин Олександрович не втримався й особисто прокоментував журналістам епопею про кревні 400 доларів. Ні, вартість відвідування отого фітнес-центру він не назвав, як і промовчав про тих двох своїх приятелів, з якими відвідав триклятий басейн. Бо приятелі були російського підданства й Валентин Олександрович, вочевидь, побоявся, що підступні гієни пера, довідавшися про таку пікантну подробицю, запідозрять, що Валентин Олександрович, доки намилювався, продав росіянам парочку державних таємниць. Якраз на 400 «зелених». Бо на більше українські секрети не тягнуть.
Так що про це Наливайченко промовчав. Але все інше виконуючий обов’язки підтвердив – дійсно, вкрали. Дійсно, у басейні. Дійсно, у найдорожчому в Європі фітнес-центрі. Але вкрали не як у керівника СБУ, а як у звичайного громадянина. Так і сказав: «У мене вкрали бумажник. Як громадянин України я подав заяву в міліцію». Їй-Богу. І не почервонів.
Ага. Оце уява зразу малює картину. У звичайного громадянина України поцупили гаманця… У трамваї… Ні, в метро… А хай навіть і в басейні. І громадянин той, виявивши наявність відсутності гаманця… ні, навпаки, відсутність наявності … набирає мобільний телефон начальника Київської міліції та поздоровляє захисника всіх знедолених киян з 8 березня: «Мовляв, так і так, Віталію Григоровичу, вибачте, що відриваю Вас від святкової чарки, але в мене портмоне спиз… пардон, вкрали… Ні, Віталію Григоровичу, не в метро… Ні, не в Київській міськдержадміністрації – я туди з гаманцем не ходжу, бо там точно спиз… пардон, вкрадуть…У басейні, Віталію Григоровичу… Ні, штани на місці, а гаманця немає. Чи, може, й сам загубив. Але не в тому річ – 400 доларів шкода. То ж Ви, будь ласка, не за столом буде сказано, пошукайте… Де я номер Вашого мобільника взяв? – Так Ви ж, Віталію Григоровичу, самі його всім киянам повідомили, у газеті кілька разів друкували. І мобільний, і службовий – прямий та приймальні, і домашній. Щоби, значиться, потерпілі від злочинів не микалися по райуправліннях, а зразу до Вас, нашого Робін Гуда. То ж Ви посприяйте, будь ласка».
І ось генерал-лейтенант міліції Віталій Ярема, швиденько загризнувши, чим бог послав, здіймає на ноги у вихідний день дві опергрупи, заправляє їх бензином з власного резерву й відправляє трясти отой басейн…
Тож у разі, якщо в Івана Геннадійовича щось вкрадуть, раджу йому також до Яреми звернутись – хоча Віталій Григорович зараз і не при посаді, але, принаймні, допоможе заяву в поліцію написати. А на випадок, якщо президент дасть якесь незрозуміле завдання – наприклад, з’ясувати, у який спосіб невідомі супостати негласно записують розмови секретоносіїв у режимних приміщення – варто порадитись з Валентином Наливайченком. І хоча оперативний досвід у Валентина Олександровича приблизно такий же ж, як і в Іванна Геннадійовича (кажуть, вербували не стільки вони, скільки їх), все ж таки вони обидва – еліта української спецслужби. Бо якби це було не так, призначити їх на таку посаду міг би лише малахольний.
Известная история.