Орденоносний «Собачник»

Print Friendly, PDF & Email

29 березня 2020 року народний депутат України від фракції «Слуга народу» Гео Лерос на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив епічні відео, зняті в серпні – жовтні 2019 року прихованою камерою у ході задушевних розмов Дениса Єрмака – брата нинішнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Під час спільного відвідування закладів громадського харчування співрозмовники домовляються з паном Денисом про продаж за 2 млн. доларів посади директора Адміністрації морських портів, продаж посад у Держгеокадастрі, міністерствах, «Укргазовидобуванні», держподаткових органах, обласних державних адміністраціях і навіть на Першому Національному телеканалі. При цьому брати Єрмаки – природжені бізнесмени. Наприклад, посада голови Тернопільської обласної державної адміністрації коштує (за оцінками Дениса Єрмака) 2-3 млн. доларів, але можна отримати знижку, якщо губернатор регулярно заноситиме «доляшку» з місцевого бізнесу.

Хто записував ці чудові відеосюжети й хто передав їх для оприлюднення народному депутату Леросу ніякої таємниці, звісно ж, не становить. Негласні розшукові дії щодо брата Єрмака здійснювались першим заступником начальника Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області Олександром Петровичем Білоусом (точніше, відділом «К») за вказівкою тодішнього керівника Офісу Президента Андрія Богдана, а також Департаментом контррозвідки Центрального управління СБУ, а безпосередньо розмови записував прихованою відеокамерою професійний провокатор, харків’янин Дмитро Олександрович Штанько, якого правоохоронні органи не раз використовували для подібних операцій. Зокрема, саме Штанько виступив заявником у кримінальному провадженні №42018000000002505 від 16.10.2018, яке розслідувалось Головним слідчим управлінням Національної поліції України, і саме він підсовував гроші ліквідатору ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик».

Зрозуміло, що народний депутат Лерос, якого Богдан використав як першопоширювача оперативного відео, уяви не мав, про що говорили герої кіноекрану. Тому відео разом з докладним описом було завчасно передано також творчому колективу програми «Схеми» радіо «Свобода». А ще був відкритий анонімний Телеграм-канал «д’Ермак», де розміщуються відео-додатки до протоколів проведення НСРД відносно Дениса Єрмака з соковитими поясненнями. До речі, протоколи проведення НСРД, додатки до них, а також апаратура, за допомогою якої робились відеозаписи, в СБУ вже знищені.   

Втім, нічого незвичного на цих відео немає – навпаки, було б дивним, якби помічник президента та його брат не наживалися б завдяки доступу до тіла монаршої особи. Хіба що дивує один епізод, у ході якого пан Денис погодився організувати призначення директором Першого національного телеканалу (Національна суспільна телерадіокомпанія України) красивої дівчини за один мінет. Раніше брали тільки гроші…

Але є суттєвий нюанс: хоча на момент, коли знімались ці відео – серпень-жовтень 2019 року – Андрій Єрмак перебував лише в статусі помічника президента, він вже мав допуск до державних таємниць найвищого ступеня секретності, значною мірою впливав на зовнішню політику України й був головним гравцем на її російському напрямку. Недарма Денис Єрмак вихвалявся перед контрагентами, що Путін у телефонній розмові з Зеленським, почувши прізвище Андрія Борисовича, сказав: «Єрмак – хороше російське прізвище».

Тому постать помічника президента України (нині – керівника Офісу Президента України) становить собою винятковий інтерес для російських спецслужб, які, звісно, не можуть не знати, як брат Єрмака торгує посадами. І це природно:  компромат на високопоставленого секретоносія ворожої держави спецслужби всього світу використовують для вербовочних підходів. У випадку з Андрієм Єрмаком це було зробити тим простіше, що він у гонитві за свіжою копійкою разом зі своєю довіреною особою – начальником штабу Антитерористичного центру при СБУ генерал-майором Геннадієм Кузнецовим, широко відомим у вузьких колах під прізвиськом «Собачник» – перетворив так званий «обмін полоненими» на справжній бізнес.

Нині Кузнецов – представник України в Мінській тристоронній контактній групі, куди президент Зеленський на наполягання Андрія Єрмака  ввів його 11 лютого 2020 року замість Валерії Лутковської. Власне, Кузнецов є головним по так званому «обміну» – незрозумілій з юридичного боку процедурі, коли громадян України, що перебувають у тюрмах на підконтрольній території, обмінюють на громадян України, що ув’язнені на непідконтрольній території. А «Собачником» Геннадія Івановича називають тому, що він свого часу прийшов у СБУ як доглядач за службовими собаками й ні на що інше, окрім як розкрадати грошове забезпечення підлеглих, брати хабарі та торгувати казенним бензином, не здатний.

Тож розповімо про цю маловідому сторінку бурхливої комерційної біографії керівника Офісу Президента – на прикладі його соратника Геннадія Кузнецова, разом з яким Єрмак веде переговори в Мінську.

Взагалі-то своєю кар’єрою та генеральським званням «собачник» Кузнецов зобов’язаний трьом людям, які неодноразово рятували його від тюрми , дозволяючи наживатись під машкарою «боротьби з тероризмом» – Олександру Турчинову, Василю Грицаку та Івану Баканову. Тож не дивно, що така «умнєйша, опитнєйша людина» була призначена Єрмаком головним по переговорах з окупантами щодо «обміну», у ході якого за включення в списки на обмін платять з обох боків.

Суми різні. Наприклад, під час обміну, влаштованого Єрмаком і Кузнецовим у грудні 2019 року, в’язні так званих «народних республік» платили за те, щоби Україна їх прийняла, і 32 тисячі доларів, і 80 тисяч доларів. Думається, що й з протилежного боку розцінки були не менші, принаймні, у список на обмін Кузнецов і Єрмак включили не тільки «беркутівців», які перебували на лаві підсудних по обвинуваченню у вбивстві беззбройних учасників акцій протесту, чи посібників бойовиків, але й кримінальну шушеру. Наприклад – якогось Максима Мисяка, засудженого в Україні за вбивство бізнесмена Ярослава Бисаги в серпні 2013 року, вбивство підприємця Євгена Слоневського та його знайомого Олега Литвинова в березні 2014 року. Чи Олега Шабаліна, затриманого 2 вересня 2019 року за те, що на початку вересня на трасі «Одеса-Київ» він обстріляв автомобіль, а за кілька годин по тому скоїв розбійний напад на відділення «Нової Пошти» в селі Нерубайському під Одесою.

Втім, нічого дивного в цьому немає – Кузнецова вже два рази виганяли з СБУ за вчинення корупційних проступків і кожного разу він поновлювався на «комерційних засадах». І це при тому, що 24 лютого 2011 року за недбале ставлення до військової служби нинішній представник України в Мінській тристоронній контактній групі Геннадій Кузнецов був засуджений вироком Печерського районного суду №1-1-173/11 за ч.2 ст. 425 КК України.

Тим не менш, колишній голова СБУ Олександр Турчинов, який у лютому 2014 року був проголошений в.о. президента, повернув «Собачника» в СБУ й призначив корупціонера, попри судимість, начальником Центру спеціальних операцій. Невдовзі Кузнецов очолив штаб Антитерористичного центру при СБУ й на цій посаді уславився зухвалим розкрадання грошового забезпечення підлеглих, яким він роками не виплачував зарплатню і які з ним зараз судяться.

У 2019 році Геннадій Іванович знову ледь не опинився на лаві підсудних, коли Управління внутрішньої безпеки СБУ встановило, що Кузнецов у 2017-2018 роках, окрім розкрадання бюджетних грошей, ще й заробляв неофіційним обслуговуванням концертів Святослава Вакарчука, якого Кузнецов називає своїм кумом, примусово залучаючи для охорони концертів співробітників АТЦ при СБУ. При цьому, охороняючи концерти Вакарчука, Кузнецов оформлював собі та підлеглим відрядження в зону проведення Антитерористичної операції, а отримані від Вакарчука «у конверті» гроші клав у кишеню. Від тюрми Кузнецова тоді врятував голова СБУ Василь Грицак, який наказав матеріали службового розслідування сховати від Головної військової прокуратури, а Кузнецова покарати у вигляді оголошення «неповної службової відповідності».

А про те, як Кузнецов розкрадав зарплатню підлеглих, підробляв бухгалтерські документи, закупляв для потреб АТЦ при СБУ у свого товариша по пляшці безпілотні комплекси «Фурія» чи понад рік, чекаючи на відкати, оснащував засобами зв’язку придбаний для АТЦ при СБУ автомобіль «Renault Master», можна взагалі зняти багатосерійний детектив.

Про все це прекрасно відомо російським спецслужбам, у яких Кузнецов, як і брати Єрмаки, перебуває «на гачку». Більш того, 25 березня 2019 року, у день професійного свята співробітників СБУ, у Москві провів брифінг найближчий соратник і екс-підлеглий Кузнецова – підполковник СБУ Василь Прозоров. Прозоров розповів, що з травня 2014 року він проходив службу в штабі АТЦ при СБУ, який очолював Кузнецов, і «абсолютно добровільно, з ідеологічних мотивів, сприяв спецслужбам Російської Федерації в отриманні інформації про діяльність українських силових структур, зокрема в районі проведення АТО».

Тож доля просто не могла не звести Андрія Єрмака та Геннадія Кузнецова, які нині разом – рука об руку й копійка до копійки – міняють полонених і домовляються в Мінську. А не далі як 24 березня 2020 року президент Зеленський (точніше – керівник його Офісу Андрій Єрмак) Указом №105/2020 нагородив «Собачника» орденом Данила Галицького.

Слава Україні!

Володимир Бойко

У цьому світі не буває трьох речей: секретів, випадковостей і співпадінь.

Leave a Reply

Наступна публікація

Авгієві стайні Державного бюро розслідувань

Пт Кві 3 , 2020
У той час як в українських соцмережах і ЗМІ вирує обговорення корупційних пригод керівника Офісу Президента Андрієм Єрмаком, брат якого торгував державними посадами, Володимир Зеленський намагається вдавати олімпійський спокій. А на всі запитання відповідає, що, мовляв, нехай з цим розбирається Державне бюро розслідувань, яке обов’язково розбереться, чи є в оточенні […]

RedTram Network

%d bloggers like this: