Чий спокій охороняють ділки з вінницького МРЕВ?

Війна війною, але крадійські схеми – за розкладом. ЗМІ лише нещодавно відтрубили, що «Вінниця приймає Регіональний та Територіальний сервісні центри з Херсонської області». І можна було б тільки радіти тому, що й Херсонський сервісний центр працюватиме, і у Вінниці кадрове поповнення. Але, насправді, є побоювання, що херсонців просто асимілюють у вінницьких схемах. Тим паче, що керують процесом досвідчені люди, бойові схематозники.

Під своїм міцним дахом Вінницький міський військкомат (то пак: Вінницький об’єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) прихистив одразу квартет керівників сервісних центрів МВС. Це Віталій Каспрук, начальник регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області. Віталій Ковальчук, керівник вінницького територіального сервісного центру. Денис Фурманюк, начальник управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру. І вишенька на торті: Олександр Князюк — колишній керівник сервісного центру у Вінницькій області, до війни – керівник  головного сервісного центру МВС.

Всі вони до літа несли тягар військової служби в роті охорони, боронячи від ворогів Вінницький міський військкомат. Усі вони – кадрові офіцери і їхні вміння знадобилися б у більш непростих ситуаціях, ніж охорона військкомату. Тому наприкінці весни, коли журналісти дізнались про таку поважну охорону спокою Вінниччини, вони хотіли запитати міського військового комісара Ігоря Ліщука. Адже призначення відбулися саме за його керівництвом. Та до Ліщука раніше виникли питання в інших людей і на момент публікацій він вже працював на Львівщині, а новий комісар Роман Потерлевич лише кивав на попередників.

А далі ще цікавіше. Квартет офіцерів-охоронців таки з Вінниці прибрали. У найближчий районний центр. Тепер достойники боронять спокій Тиврівського районного військкомату.

«Золота» охорона в часи нестачі коштів

Українці – доброзичлива нація. Усіх чиновників-клептоманів, п’яниць та інших морально непридатних осіб наші громадяни вимагають відправляти на фронт. Тим самим додаючи ЗСУ клопіт няньчити та берегти життя таким бійцям. Але чи не в першу хвилю мобілізації мав стати офіцер із бойовим досвідом в Югославії, який був в АТО?

Просто почитаємо кришталево чисту та бойову біографію Олександра Князюка:

1996 – 1998 рр. – служба у Державній службі охорони, підрозділ «Титан»;

1998 – 2001 рр. – робота у Державній автомобільній інспекції. Відділи: Державна патрульна служба, профагітація та адмінпрактика;

2001 – 2002 рік – експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру  Чернівецького районного відділу УМВС у Вінницькій області.

2002 – 2006 рік – старший експерт відділу криміналістики НДКЕЦ УМВС у Вінницькій області.

2007 – 2008 рр. – служба миротворцем у експертному підрозділі на території Югославії;

2008 – 2009 рр. – старший експерт- вибухотехнік НДКЕЦ УМВС у Вінницькій області.

2009 – 2010 рр. – старший експерт сектору оцінки транспортних засобів НДКЕЦ УМВС у Вінницькій області.

2010 – 2014 рр. – начальник сектору оцінки транспортних засобів НДКЕЦ УМВС у Вінницькій області.

З 2014 року до призначення на посаду керівника РСЦ МВС у Вінницькій області перебував на посаді заступника начальника НДКЕЦ.

У 2015 році брав участь у складі групи спеціалістів – вибухотехніків в Антитерористичній операції в Донецькій області (під Маріуполем).

У 2016-2017 роках Князюк працював начальником Регіонального сервісного центру у Вінницькій області, куди потрапив за протекцією свого колишнього начальника, керівника НДЕКЦ Олександра Федотова. Після роботи у реєстраційно-екзаменаційній системі, Князюк перебрався до Києва під дах заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Гончарова, з яким вони навчалися в одному університеті.

Ідеальний офіцер, цвіт нації. Такі саме потрібні на фронті. Але ні – він охороняє військкомат.

Або Денис Фурманюк. Він взагалі приписаний до київського військкомату, але служить у Вінниці. Точніше, вже у Тиврові. Колись Фурманюк у міській ДАІ Вінниці був начальником адмінпрактики. Згодом став фактично касиром Князюка у Головному сервісному центрі МВС України. До війни Фурманюк залишався в тому ж відомстві начальником управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності ГСЦ МВС. Тобто, саме Фурманюк «рулив» грошовими потоками. Також Фурманюк керує дозволами на перевезення небезпечних вантажів, має власну автошколу, де готує водіїв до перевезення таких вантажів. Це не повноцінна автошкола з великим парком, навчальними класами, а радше невеличка кімнатка з мінімумом вимог, але з досить великими грошовими прайсами для клієнтів. Там можуть навіть і не вчити: заплатив – і їдь собі, вези.

Пліч-о-пліч із Фурманюком – його бойовий побратим Віталій Каспрук, досі чинний начальник Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області. Пан Каспрук ще й відомий політик. На другому куплеті політичної активності Святослава Вакарчука, він намагався потрапити до Верховної Ради від партії «Голос»: «Каспрук Віталій Ігорович, народився 8 вересня 1984 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, заступник начальника, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, безпартійний, проживає в місті Вінниці, судимість відсутня, включений до виборчого списку під № 159». Звичайно, номер є непрохідним. Проте, враховуючи токсичність посади, схоже, що для «голосівців» Каспрук був просто гаманцем. Нічого особистого – просто бізнес.

Разом з Князюком, Фурманюком та Каспруком непосильну ношу в охороні військкомату від путіна несе і Віталій Ковальчук, керівник вінницького територіального сервісного центру 0541.

Усі начальники отримують зарплату від ЗСУ разом з преміальними. Вони зберігають свої посадові оклади в сервісних центрах. Охорона військкомату квартетом коштує бюджету у понад 300 тисяч гривень щомісяця.

Реформи не спинити

Тільки-но почалось «нульове» розмитнення автомобілів, як біля приміщень сервісних центрів вишикувались черги. І тут не обійшлось без «людей зі зв’язками». За окрему плату добродії оформлювали авто тим, хто потребував терміново і щоб не стояти у загальній черзі.

«За вчора територіальні сервісні центри МВС, лише по Вінниці, поставили на облік близько 300 автомобілів, з них всього 30 реальні люди. Усе інше гонщики й рЄШали… У сервісних центрах панує повна анархія й безлад… Усі заробляють, як останній раз», – писав вінницький активіст Володимир Черкас 25 травня 2022 року на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Рєшалам» давали й повістки, намагались впорядкувати черги – та де там! Тільки відколи «нульове» розмитнення скасували, ажіотаж спав, тільки тоді зникли й бігунці.

І одразу після нереальних черг за реєстраційними послугами, отримали ще більші черги на отримання посвідчення водія. Це називається зараз реформою.

Кандидати у водії займають черги з 5-ї ранку,  деякі марно приходять по 3-4 дні поспіль, а дехто взагалі ночує під сервісним центром. У вінницьких сервісних центрах на все одна відповідь – воєнний стан. Саме через цей стан, нагадаємо, керівництво цих самих сервісних центрів перебуває в охороні військкоматів, а не на робочих місцях.

Вінничанка Леся Трубникова описує в соцмережі це пекло так: «Щоб отримати талон на практичний іспит черга «сьогодні» розпочалася з 20:00 ВЧОРА. Люди спали в машинах, їхали на таксі під час комендантської години або йшли пішки. В 05:25 я була вже 40 в списку. До 09:00 бажаючих 100+. Виданих талонів не більше 15, з датами здачі на завтра або післязавтра. «Це залишки ми роздали, а нових талонів не отримали на сьогодні з Києва» пояснили так… Один хлопець взяв талон і автоматично втратив, бо нема машини в нього на завтра щоб здати іспит. Люди бідкаються, адміністрація розводить руками далі. Більшість бажаючих ночуватиме знову тут. Деякі вже на місці та зайняли чергу на ранок».

Не забуваймо, що для «позитивного вирішення питання», продажу реєстрації, прав чи іншого, не потрібна не тільки присутність замовника, але і керівника виконавців. Фактично, квартет сервісних охоронців в «телефонному режимі» за день вирішує багато питань тих, хто просить пришвидшити процедури. Луцькі журналісти дослідили, що вартість «оформлення без черги» – 100 доларів з автівки:

Андрій Пасічник

Крок за кроком до світла...

Коментарі: