Щороку будь-який український уряд за давньою звичкою радо звітує про «залучення пільгового фінансування від міжнародних організацій». Це вже традиційна мантра. І дарма, що з більшості тих проектів співпраці виходить в кращому разі «велике ніщо». Замість інвестицій, про які стільки говорять державні мужі з кожної розетки, часто українці отримують по факту кредити, гроші з яких засвоюють довірені особи наших міцних господарників. А віддавати борги мають всі – ціною якості медицини, освіти та інших недофінансованих галузей.
Улюблена схема наших достойників примітивна, але незмінна – запустити мережу прокладок, фіктивних фірм, щоб потім придбати бюджетним коштом втридорога. Різницю – у кишеню. І низка типових скандалів у кожному з урядів попередників лише мотивує нинішніх та майбутніх державників на те, щоб і собі відкусити шматочок пирога. Тим паче, як показує практика, жодного покарання не буде. Абсолютно імпотентні НАБУ, Нацполіція та інші «правопохоронці» теж не проти поласувати вершками кабмінівських пирогів.
Академія прокладок імені В.Б.Гройсмана
З ахметівських медіа-ресурсів ледь не щодня «пророчествує, що знає» екс-прем’єр Володимир Гройсман. Він точно знає, що потрібно робити Шмигалю, дає поради Зеленському та міряється рейтингом з Кличком. Воно й зрозуміло – бажання повернутись у владу за будь-яку ціну. І не забути протягнути туди своїх вірних падаванів. Наприклад, Володимира Кістіона.
Про цього екс-віце-прем’єра, а нині заступника голови Вінницької облради вже написано чимало. Після того як на трон всівся Великий Піаніст, у липні 2019 року СБУ тріумфально повідомила, що їй вдалось задокументувати «розкрадання та привласнення коштів державного бюджету на Вінниччині місцевими можновладцями за сприяння одного з віцепрем’єрів». Чому саме СБУ займалась цією справою – звичне питання. Цілий рік знадобився чекістам, аби резюмувати, що «невстановлені члени Кабінету Міністрів України за попередньою змовою із службовими особами Міського комунального унітарного підприємства “Міськсвітло”, Комунального підприємства “Вінницяоблводоканал” та службовими особами підконтрольних юридичних осіб здійснили привласнення коштів державного та місцевих бюджетів шляхом зловживання службовим становищем».
Оцей «невстановлений член» і є Володимир Кістіон. Його син – багаторічний заступник керівника комунального підприємства-монополіста «Вінницяводоканал». Взагалі, Кістіон і вінницький водоканал – це сімейний бізнес. Всі ключові посади на підприємстві займають родичі, сусіди та знайомі головного водопровідника Гройсмана. Разом з начальником КП Чернятинським, земляком Кістіона-старшого, директором «Міськсвітла» Кондрацьким та засновником низки фірм Янченком спритники створили мережу прокладок: ПП «Інстант Авто», ПП «Делівер Кар», ТОВ «Подільські енергетичні мережі», ТОВ «Кмітгруп», ТОВ «ТК «Вінторг». До букета додали кількох ФОПів – і пішли вигравати тендери у Вінниці та по всій Україні. При чому роботи виконували комунальники за свою заробітну плату з місцевого бюджету, а тендерні гроші осідали в кишенях фірм-прокладок, у яких крім назви та часто спільного бухгалтера не було майже нічого.
Доки Гройсман показував всім, як керувати державою, Кістіони та їхні сусіди наколядували таким чином підрядів на 93 мільйони гривень. Від одного лише Департаменту міського господарства Вінницької міськради назбирали 65 мільйонів. І це тільки по Вінниці. А під дахом Гройсмана діяльність прокладок Кістіона розгорнулась у масштабі всієї країни. Як-от у Маріуполі, куди міцно і надовго висадився ще в ті часи вінницький десант засвоювачів бюджетів.
Цікаво, що майже одразу після новин про обшуки в прокладках Кістіонів, повідомлення про слідчі дії зникло зі сторінок СБУ. А згодом провадження пішло по руках, його передали підлеглим Ситника, з якими домовитись – питання суми. Згодом Гройсман став лояльнішим, а «справа Кістіона» загубилась внаслідок низки домовленостей між командою Зеленського і Кабміном.
Та цей раптовий спалах свідомості правоохоронців досі дозволяє знаходити схеми у всеукраїнській діяльності вінницьких академіків прокладок.
Люксові схеми
У 2010 році Вінницьке обласне відділення АМКУ за антиконкурентні узгоджені дії, що призвели до спотворення результатів торгів, оштрафувало ТОВ «АКВА-ЛЮКС, Вінниця» за те, що разом з іншими фірмами та ФОПами «узгодили тендерні пропозиції під час проведення Вінницькою обласною дитячою клінічною лікарнею торгів із закупівлі послуг з поточного ремонту лікарні».
Згодом, у 2013 році, «Аква-Люкс» взагалі стало фігурантом кримінального провадження №32012110000000031 (за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах на суму 2 453 850 грн. директором ТОВ «АКВАЛЮКС-ЛТД»). Тут, власне, потрібно вказати, що з часів Ющенка, а особливо за Януковича, мережа «Аква-Люкс» діяла по всій країні. Засновниками київського ТОВ «Аква-Люкс», луганського ТОВ «Аквалюкс-ЛТД» і ТОВ «Аква-Люкс, Вінниця» стали Вадим Пугач, Михайло Павленко та Володимир Сороковський. У складі вінницької команди – ще Валерій Братанов та Михайло Янченко.
Вінницький «Аква-люкс» згодом залишиться лише з одним засновником та бенефіціаром – Валерієм Братановим. Фірма викупила собі приміщення колишнього дитячого садка у Вінниці. А такі історії не трапляються без участі міської ради. Тим більше, коли підопічні Гройсмана визнають нестачу дитячих закладів у місті. Аби приміщення захотів собі взяти хтось інший – вереску було б стільки, що у найкомфортнішому місті попсуй-підприємцю жити було б некомфортно. Власне, Валерій Братанов є історично засновником фірми «Дельфін», керівником якої, як і керівником ТОВ «Подільські енергетичні мережі» є Михайло Янченко. А останній разом з «Дельфіном» та «мережами» є фігурантом вже згаданої «справи Кістіона». Тож, очевидно, що пан Братанов – не чужий для головного сантехніка Гройсмана.
У вересні 2010 року Головне управління житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації провело тендер на проведення комплексу заходів щодо поліпшення якості питної води з використанням процедури закупівлі у одного учасника – ТОВ «Укрводбудкомплект» (код ЄДРПОУ 35080083), з яким уклало договір на постачання промислової установки фільтрації та очищення води потужністю 20000 куб.м/доб. Загальна сума – 12,8 мільйона гривень (при «доларі по вісім»). Постачальником обладнання для «Укрводбудкомплекту» стало підприємство «АКВАЛЮКС-ЛТД».
І ось тут у справу вступають «вінницькі». Читаємо в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду Києва 14 лютого 2013 року: «Імпорт, розмитнення на митній території України промислової установки фільтрації та очищення води потужністю 20000 куб.м/доб, постачальником якої від виробника виступала компанія “Culligan Italiana S.p.A.”, здійснювало ТОВ “АКВА-ЛЮКС, ВІННИЦЯ” (код ЄДРПОУ 32593451), яке пов’язано з ТОВ “АКВАЛЮКС-ЛТД” (код ЄДРПОУ 35275309) спільними засновниками, за ціною 4,7 млн. грн. ТОВ “АКВАЛЮКС-ЛТД” (код ЄДРПОУ 35275309) по ланцюгу підприємств, а саме з використанням підприємств ТОВ “Трансгідропласт” (код ЄДРПОУ 35849950) та ТОВ “КІМІСТРЕЙД” (код ЄДРПОУ 36832691), придбало вказане обладнання у ТОВ “АКВА-ЛЮКС, ВІННИЦЯ” (код ЄДРПОУ 32593451) з завищенням ціни на 6 млн. грн».
Згодом злочинну владу Януковича, яка підозрювала чесних вінничан у гешефтмахерстві, змінила чесна й непідкупна влада Сивочолого Гетьмана, а з нею і його вірного на той момент Санчо Панси Гройсмана.
У січні 2015 року сталося масове отруєння питною водою жителів столичного мікрорайону Бортничі. Тоді постраждало понад ста осіб. Побутові стоки потрапили в не призначену для того технічну каналізацію, яка ще не введена в експлуатацію. Внаслідок цього й сталося забруднення питної води артезіанської свердловини, яка розташована в районі будівництва гідровузла. Восени того ж року КП «Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва» провело тендер на постачання фільтрів для очищення води для будівництва гідровузла у Бортничах. Вартість – понад 4 мільйони гривень. І не в звичної для ПАТ «АК «Київводоканал» фірми «Промтехвод», а у «Планети води». І при тому «Промтехвод» пропонував виконати роботи дешевше. Неважко здогадатись, що засновники у «Планети води» та «Аквалюксів» – ті самі.
А далі почнеться улюблена фішка Гройсмана – розповіді про інвестиції та залучені кошти. А по суті, про кредити, які набрав уряд заради того, щоб потрібні фірми вдало засвоювали кошти. А як ми впевнились із тексту судового рішення, засвоїти з подвійним наваром вони вміють.
Ніхто не похвалить краще за себе
По суті, у своїй ніші «Аква-Люкс» давно має монополію у Вінниці. Високий дах різного роду Кістіонів та вправне володіння схемами та таблицями ділення дають свої плоди. Але йрядові вінничани в захваті від послуг фірми. Вони пишуть: «Професійний підхід до кожного клієнту. Роблять об’єкт під ключ від проекту до монтажу та введення в експлуатацію мереж опалення, вентиляції, пожежогасіння, водопідготовки питної та технологічної, будівництво басейнів та СПА-Зон». Щоправда, автор такого захопливого повідомлення – Євген Братанов.
А ось інші захоплені відгуки вклієнтів з сайту «Аква-Люксу»:
Якщо пошукати фото «Павла Шашика» та «Наталії Степаненко», дізнаємось, що то звичайні стокові фото:
У листопаді 2011 року представники Швейцарської конфедерації й міста Вінниці підписали меморандум про надання технічної та фінансової допомоги «для проекту з енергоефективності». Загальний бюджет на усіх етапах – 20,1 мільйонів швейцарських франків (на той час – 580 млн грн): 16,08 мільйонів дають швейцарці; 2,01 мільйони – кошти міського бюджету; ще 2,01 – частка комунальників з «Вінницяміськтеплоенерго». Фактично, закордонні гроші плюс комунальні. Чим не ласий шматок, щоб розгризти приватним фірмам з орбіти Кістіона.
Зокрема, ТОВ «Аква-Люкс» протягом 2014-2016 років виконала роботи по монтажу першої черги водогрійної котельні за адресою Баженова 15А м. Вінниця тепловою потужністю 18 МВт. До переліку робіт входило:
1. Монтаж технологічних трубопроводів
2. Монтаж системи водопідготовки та пусконалагоджувальні роботи
3. Монтаж системи автоматики котлів
4. Проектування та монтаж системи пожежної сигналізації.
Недоброзичливі працівники «теплокомуну» розповідають, що на даному об’єкті «Аква-Люкс» виконало роботи значно дешевше, ніж те передбачалось проектною документацією. Крім того, «Аква Люкс» ще й «зекономило» на закупівлі необхідного обладнання. Але об’єкт «Вінницяміськтеплоенерго» прийняло, ще й доплатило за «Технічний нагляд (реконструкція газової котельні по вул. Баженова 15 в м. Вінниця)» тому ж «Аква-Люксу» 36 тисяч гривень.
Цим проектом у 2017 році згодом хизувався вже й кабмін Гройсмана. А у 2019 – ще й «теплоенерго».
І якщо питання «економії» коштів на об’єкті варто було б порушити правоохоронцям, то нас цікавить тут пункт «Проектування та монтаж системи пожежної сигналізації». Адже багатовекторність схем – головна риса спритників. І тут, окрім міської влади, до списку патронів «Аква-Люксу» додають ще й заступника начальника Управління по запобіганню надзвичайних ситуацій В’ячеслава Міщука. Окрім прямого свого зобов’язання, зведення будинку для начальника, він «вирішує питання» при видачі документів на експертизу про участь «люксів» у роботах на багатьох об’єктах будівництва (щодо монтажу систем пожежогасіння та пожежної сигналізації). Власне, частина з вторгованих коштів від видачі технічних умов та висновків експертиз, а по суті видурення коштів у підприємств, і йде на особисті потреби пожежного керівництва. Але то інша, хоч і не менш цікава історія.
І от «супер Маріо» з «Аква-Люксу» завдяки пожежному протекторату стали ще й оцінювати протипожежний стан у місцевих великих забудовників ТОВ «ВІННИЦЯБУД», «БМУ-3», «ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ», НВП «Аргон» (мережа продовольчих супермаркетів) та навіть в окремих магазинах герегівської мережі «Епіцентр».
Та що там забудовники. «Аква-Люкс» вже самі стали забудовниками. От, наприклад, договір між Вінницькою міською радою та ФОП Братановим Валерієм Петровичем. Міська рада віддає Братанову під «реконструкцію» адміністративний будинок. А Братанов робить з нього багатоквартирний будинок. Як і у випадку із будівлею дитячого садочка, який став офісом «Аква-Люксу» – нічого дивного, якщо ти друг міської влади.
Та що цікаво – згодом проект між ФОП стає здобутком ТОВ «Аква-Люкс». Адже саме фірма потім є забудовником, якщо вірити тематичним сайтам.
Самі квартири продавали на початку січня 2020 року як такі, що зведені у 2017 році:
Цікаво, як не помічали контролюючі органи цього, як і «введення в експлуатацію», при тому, що угоду ФОП Братанов підписав із міською владою лише у травні 2020 року.
Війна та інвестиції
Війна війною, а бізнес за розкладом. Наприклад, закупівля у 2017 році в російської фірми ООО ТД «ЛИТ» (г. Москва, ул. Большая Калитниковская 42, оф. 403, ИНН 7709496712, ОГРМ 1167746634110, РФ) «ультрафиолетовые системы обработки воды, воздуха и поверхностей для обеззараживания воды, подземных источников, коммунальных стечных вод, промышленных вод» – цілком нормальна практика.
Або от кримська фірма «Аква-Люкс»:
Ну, скажуть нам, вона ж зареєстрована не на вінничан. Авжеж, відповімо. І порівняємо просто логотип кримської фірми із вінницьким:
Кримський «Аква-Люкс» очолює Володимир Горобець, помічник самого Ахметова. Ні не, Рината Леонідовича, а Віталія, знаного кримського діяча «російської весни», товариша ялтинського депутата Лері Сванідзе і Артема Пшонки, екс-нардепа й сина екс-генпрокурора Віктора Пшонки. У 2013 році за сприяння тодішнього голови Криму Могилева Віталій Ахметов віджав частину державного ялтинського вантажного порту. Саме тут, на території порту, з другої половини 2013 року почали проводити вишкіл «активістів» під керівництвом бойовика з північного російського міста Сургут Павла Дувалідиса. Під час подій лютого-березня 2014 року в Ялті саме ці бойовики Ахметова організувалися в так звану громадську організацію «Народна єдність» та проводили роботу серед населення з «підготовки референдума», допомагали працівникам російських спецслужб і військовим російського Чорноморського флоту, здійснювали забезпечення т.зв. «російських блокпостів».
Детальніше про кримського Ахметова та його Горобця можна прочитати у матеріалі «Як СБУ імітує роботу по кримському напрямку» .
У березні ФСБ вивезли Ахметова подалі з Криму. І його доля наразі невідома широкому загалу. Кажуть, що він перебуває у СІЗО в Москві. А його прізвище – табу в Криму. На відміну від «Аква-Люксу».
Втім, законодавчо не заборонено торгувати ані з Росією, ані з кримськими «активістами». Тим паче, що в тій-таки Вінниці олієжиркомбінатом володіє громадянин Росії, а завод з виготовлення «фасадних матеріалів з полімерних композицій», який урочисто відкривав Гройсман, має засновником московський «Альта-Холдинг».
Та все ж за «інвестиції партнерів» варто поговорити окремо. Хоча б тому, що вінницька міська влада створила цілу купу комунальних підприємств зі словами «інвестиції» та «інновації» у назвах. Але є й «приватні». Наприклад, ТОВ «ПРОМИСЛОВА 9» (код ЄДРПОУ 43689895). Керівник фірми, Василь Гошовський, раніше працював в міській раді. Саме «Промислова 9» займається будівництвом логістичного центру під назвою: «Розподільчий центр Вінниця» по вулиці Промислова,7а. Про цей центр посадовці Вінницької міської ради рапортують як про «вдале залучення інвестицій в місто».
Насправді ж, земля була виділена під цей центр тільки завдяки зв’язкам колишнього посадовця Вінницької міської ради, директора КП «Вінницький муніципальний центр інновацій», усе того ж Василя Гошовського. І саме одразу після звільнення з міськради Гошовський очолив ТОВ «Промислова 9», яке будує згаданий логістичний центр. А одним з підрядників по будівництву вказаного центру Гошовський обирає фірму «Аква-Люкс» під керівництвом ще одного улюбленця міськради Братанова. «Аква-Люкс», наприклад, виконує роботи по пожежному захисту на об’єкті.
Сам пан Гошовський відзначився своєю «діяльністю із залучення інвестиції» не тільки на Вінниччині. От в ефірі полтавського телебачення миколаївсько-вінницький інвестиційник Гошовський скаржиться на дуже маленькі зарплати в органах місцевого самоврядування, багато розповідає про свої особисті неймовірні здобутки, а також висловлює думку про те, що «пора вже попрацювати і для себе»:
Щоправда, про маленькі зарплати (за мірками громадян України) Гошовський трохи набрехав. Про немалу зарплату Гошовського на посаді директора КП «Вінницький муніципальний центр інновацій» не писали тільки ліниві. Так виявилось, що збитковий «Центр інновацій» імені Гошовського мав найвищі зарплати серед вінницьких КП. Ще в 2018 році Центр інновацій на п’ять працівників встановив середню зарплату 14,2 тисячі гривень при збитку за 1 квартал у 595 тисяч гривень.
З усім тим пан Гошовський з паном Братановим пішли «працювати на себе». А збиткове КП із захмарними для вінницьких бюджетників зарплатами Гошовський передав… дружині. Так у найчеснішій, найпрозорішій, найкомфортнішій Вінниці теж буває. До того ж дружина екс-інвестора є депутатом Вінницької міської ради 8-го скликання від ПП «Українська стратегія Гройсмана». А до звільнення свого чоловіка Гошовського з міської ради Світлана Ярова була директором Комунального закладу «КВАДРАТ» (код ЄДРПОУ 42158002). Коротше, дружина замінила чоловіка на відповідальній посаді, поки той пішов «заробляти гроші» в сім’ю. Такий собі сімейний підряд на інвестиціях за кошти вінничан.
Та й це не все. Логістичний хаб – тільки квіточки. Тандем Гошовський-Братанов взявся ще й за будівництво найбільшого в Європі заводу з виготовлення лижного спорядження «ХЕД Вінниця» (HEAD Group) із загальним обсягом інвестицій у 80 мільйонів євро. Пан Гошовський вже сподобався австрійським інвесторам і став керівником вказаного інвестиційного проекту. Тож не буде новиною, що за простим збігом обставин одним з підрядників цього великого будівництва стане Валерій Братанов з його «Аква-Люксом».
Отак за допомогою своїх «менеджерів» та «підрядників» міська влада Вінниці, яка мріє стати знову виконавчою владою в Україні, вдало «засвоїть» гроші австрійського інвестора при будівництві нового заводу компанії «Head». І це просто кілька нарисів, справжній масштаб «засвоєнь» – значно більший.
