Як вкрасти вкрадене та ще й залишитись на волі, при посаді і з хорошою перспективою та «дахом»? Так вміють робити не тільки нардепи чи столичні чиновники. Так можуть робити й очільники провінційних псевдо-громадських організацій. Як, наприклад, «колишній» керівник Вінницької обласної організації «Товариства сприяння обороні України» Анатолій Кацай.
Нехай довірливого читача не вводить в оману пишномовна назва: «Товариство сприяння обороні України» (скорочено – ТСОУ). Ця організація не має жодного відношення ані до держави Україна, ані до оборони. Насправді, це – псевдо-громадська організація, зареєстрована в далекому 1991 році кількома відставними радянськими генералами з метою привласнити майно державної радянської організації «Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту» (скорочено ДТСААФ) після розпаду Радянського Союзу. Афера вдалась – рейдери оголосили себе «правонаступниками Радянського Союзу», державне майно, що було призначено для підготовки молоді для служби в армії, опинилось у приватних руках і нині здається в оренду під розміщення митних складів. Фактично ТСОУ зараз – це приватний бізнес-клуб політичної партії «Батьківщина», який живе з того, що продає або здає в оренду незаконно захоплене державне майно, ігноруючи численні рішення Вищого господарського суду та дві постанови Верховної Ради України, яка зобов’язала Фонд державного майна прийняти майно колишніх загальносоюзних організацій. І це прослідковується від центрального рівня до регіонального.
Чия оборона?
У документах ТОСУ все звучить патріотично та пафосно. У статуті цієї псевдо-громадської організації написано, що метою діяльності ТСОУ є «сприяння обороні України, підготовка допризовної молоді до служби в Збройних Силах України, військово-патріотичне виховання молоді, підготовка кадрів масових професій». Щобільше, ТСОУ – це вам не добровольці якісь, вони працюють на «виконання Указу президента України № 334/2015 від 12 червня 2015р. «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та спільного плану Міністерства оборони України про невідкладні заходи, спрямовані на налагодження взаємодії у питаннях національно-патріотичного виховання допризовної молоді та популяризації військової служби». Дійсно, в умовах війни – більш, ніж потрібна ініціатива.
А насправді? На офіційному сайті ТСОУ читаємо: «Двічі на рік ми проводимо місячники військово-патріотичної роботи, присвячені Дню Захисника Вітчизни та Дню Перемоги у Другій світовій війні. В заходах, без перебільшення, беруть участь громадяни усіх міст і сіл. Щорічно автоспортсмени ТСО України формують екіпажі для участі в автопробігах місцями Бойової Слави України». Цікаво, це дурість чи свідомий колабораціоністський хід? Адже «День Захисника Вітчизни» – радянсько-російське свято, яке відзначають 23 лютого. В Україні вже давно святкують День захисника України 14 жовтня. Але якщо подібні заяви можна списати на недоумкуватість чи радянські фантомні болі, то місцеві осередки лише додають питань.
10 січня 2012 року працівники управління державної служби боротьби з економічними злочинами УМВС у Вінницькій області затримали під час отримання хабаря голову Вінницької обласної організації ТСОУ Василя Осипчука, який за винагороду в 1,6 млн. грн. продавав нерухомість колишнього ДТСААФ із земельною ділянкою площею 6га в м.Хмельнику. Після Осипчука очільником Вінницького обласного ТСОУ став Анатолій Олександрович Кацай. І вже за три роки цей «господарник» довів організацію до того, що його підлеглі почали публічно скаржитись на нього.
Влітку 2015 року авіамоделісти Вінниччини та командування Повітряних сил ЗСУ, довідавшись, що в списку державного майна колишнього ДТСААФ, захопленого ТСОУ, обліковується «авіамодельна лабораторії Вінницької міської організації Товариства сприяння обороні України», домовились про запуск пілотного проекту підготовки спеціалістів для безпілотної авіації. Авіамоделісти збирались готувати для застосування в АТО операторів безпілотних авіаційних комплексів, радіокерованих пристроїв для дистанційного розмінування та надання допомоги пораненим. Напевно, авіамоделістів ввела в оману назва ТСОУ й вони подумали, що це – якась державна організація, що має відношення до сприяння обороні України. Але дуже швидко вони переконались, що «Товариство сприяння обороні України» – це купка аферистів, які живуть з того, що продають та здають в оренду незаконно привласнене державне майно та намагаються поцупити копійку з державного бюджету, прикриваючись розповідями про те, що вони – «правонаступники Радянського Союзу» і їм це майно подарував особисто товариш Сталін.
Довідавшись про плани вінницьких авіамоделістів, Кацай погодився пустити їх у «авіамодельну лабораторії Вінницької міської організації Товариства сприяння обороні України», але за умови, що Міністерство оборони йому за це заплатить. Міноборони платити за оренду державного майна, яке мало бути передано на баланс Міністерства оборони України ще в 1991 році, ясна річ, відмовилось, і тоді керівник Вінницької обласної організації ТСОУ викинув авіамоделістів з приміщення, заявивши, що переобладнає його в спортзал і заробить на цьому значно більше.
Наївні авіамоделісти, які, напевно, досі думають, що ТСОУ – це якась державна організація, стали писати скарги до Києва, в головну контору ТСОУ, яку на той час очолював Віктор Тімченко, батько керівника «Данецкай топлівна-енєргєтіческай кампаніі» Максима Тімченка. Але Тімченко-старший з авіамоделістів тільки посміявся – і це не дивно, бо якраз у той час СБУ провела в нього вдома обшук через те, що родина Тімченків по підроблених документах захопила й намагалась продати приміщення колишньої республіканської організації ДТСААФ на проспекті Перемоги в Києві.
Прочитавши листа вінницьких авіамоделістів, Тімченко зрозумів, що саме ввело в оману патріотично спрямовану громадськість – на сайті цієї громадської організації колись з рекламною метою (у сподіванні отримати копійчину з державного бюджету на, начебто, якесь військово-патріотичне виховання) було розміщена інформація, що ТСОУ має «управління з військово-патріотичної роботи». Оскільки реклама себе не виправдала, Тімченко наказав це управління ліквідувати.
Втім, великого гріха в цьому немає – громадська організація може всередині самої себе створювати будь-що, хоч управління по швидкісному онанізму в закритих приміщеннях. Інша річ, коли купка людей зареєстрували псевдо-громадську організацію, від імені якої захопила державне майно та експлуатує його в інтересах власної кишені. Але голова Вінницької обласної організації ТСОУ Кицай пішов ще далі – він це майно привласнив не тільки фактично, але й юридично.
Кацай, доки не пізно
У травні 2015 року до Комсомольського районного суду Херсона надійшло клопотання слідчого поліції, який прохав надати дозвіл на тимчасовий доступу до документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію та перереєстрацію ТОВ ВКФ АТ «Горизонт» код 21279905. В ухвалі слідчого судді містять цікаві подробиці цього непересічного кримінального провадження: «25.03.2015 до ЧЧ Комсомольського РВ звернувся гр. ОСОБА_3, просить вжити заходів до гр. ОСОБА_4, яка підробила документи, в зв’язку з цим передала право власності ТОВ ВКФ АТ “Горизонт” третім особам». Поліція, звичайно, внесла відомості в ЄРДР, зареєструвавши провадження №12015230020001150 за ч.1 ст.358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Але далі «щось не склалось» і це провадження, як і десятки тисяч подібних, майнуло в Літу. Та нам в контексті майбутньої оповіді, насправді, цікаві оті «треті особи», на яких переписали ТОВ «Горизонт».
У 2015 році Анатолій Кацай, один з цих «третіх осіб», вже три роки як очолював Вінницьке обласне ТСОУ. А випадок з із «Горизонтом» став для нього тренуванням на кішках. У 2018 році Кацай проверне головну оборудку свого життя і з-під носу у ТСОУ виведе понад три десятки місцевих організацій, закладів, а отже і їхнє майно, про що свідчить ще одна ухвала слідчого судді, цього разу Печерського районного суду Києва, якою 27 квітня 2020 року Головному слідчому управління Національної поліції України було про продовжено строк строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42018000000002690. Фабула справи описує те, що коять службові особи громадської організації «Товариство сприяння обороні України»: «Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N42018000000002690 від 31.10.2018 за фактом зловживання службовими особами Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, шляхом вчинення дій спрямованих на заволодіння майном підприємства, яке передане ГО “Товариство сприяння обороні України” в оперативне управління за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України».
Найцікавіше, що слідчі за рік навіть не примудрились встановити тих «службових осіб», хоча кому відійшло майно нам можуть розповісти реєстри:
Цей невеличкий перелік закладів, підприємств не тільки Вінниччини, а й Миколаївщини, Одещини, Київщини – результат плідної співпраці Анатолія Кацая із реєстраторами. Завдяки злагодженій роботі в один день квітня 2018 року Кацай став вигодонабувачем і по суті господарем одразу майже 30 організацій та закладів ТСОУ на Вінниччині разом з державним майном, які ці організації та заклади свого часу захопили.
Слідчі, просячи Печерський суд, казали: «Службові особи Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України за участі голови вказаної організації ОСОБА_3 (головою тоді був саме пан Кацай – авт.), зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб вчиняють дії спрямовані на заволодіння майном підприємства, яке передане ГО «Товариство сприяння обороні України» в оперативне управління, а саме без погодження з Радою правління ГО «Товариство сприяння обороні України» внесли зміни до статутних документів підприємств установ та організацій, що входять до складу Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, включивши себе та інших підконтрольних осіб до складу їх засновників, що призвело до отримання контролю над майном підприємства та можливості його відчуження».
Фактично Кацай та його поплічники просто рейдернули майно обласного ТСОУ, яке раніше належало загальносоюзній організації ДТСААФ і яке перед тим столичне керівництво цієї псевдо-громадської організації вкрало в держави.
Слідчі пишуть: «12.04.2018 року Радою Правління Вінницької обласної організації було прийнято рішення, щодо зміни складу засновників та створення статутного капіталу в окремих автошколах та спортивно-технічних клубах області, не зважаючи на те, що всі автошколи та спортивно-технічні клуби Товариства сприяння обороні України є навчальними закладами, засновниками яких виступала «Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України» і статутом яких не передбачалося формування статутного капіталу, всі автошколи та спортивно-технічні клуби були унітарними підприємствами, заснованими одним учасником (Вінницькою обласною організацією Товариства сприяння України)».
Але панькатись з «Радами правління» та іншими «справжній полковник» Кацай не став. Головне – мати своїх реєстраторів. «Державні реєстратори Вінницької області провели державну реєстрацію нових редакцій статутів підприємств, що входять до структури Громадська організація «Товариство сприяння обороні України», а саме зареєстрували зміни засновників та розміри статутного капіталу», – пишуть слідчі в клопотанні, поданому до суду.
І що це дало Кацаю? «Такими діями було зменшено частку засновника – Вінницької обласної організації із 100 % до 24,5 % на користь фізичних осіб афілійованих до голови Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та керівників кожного підприємства». Було все в ТСОУ – стало у Кацая.
Та це провадження десь загубилось в нетрях столичних кабінетів. Принаймні, до суду воно так і не дісталось. А пан Кацай не має статусу навіть підозрюваного (не кажучи вже про обвинуваченого). Понад те, Анатолій Кацай досі, як ми бачимо в реєстрах, повноправний і ледь не одноосібний господар чи не всього майна Вінницького ТСОУ.
Проходить три роки після спритної оборудки Кацая – і столичне ТСОУ знов робить спробу повернути своє (Україні б таку наполегливість у поверненні майна ТСОУ у держвласність). Цього разу вже не з кримінальної сторони, а з господарської. Понад десяток позовів столичне ТСОУ подає до суду на ТСОУ обласне та самі заклади. В них воно просить «про визнання недійним рішення загальних зборів трудового колективу, визнання недійсним рішення від 12.04.2018 року, визнання протиправною та скасування держаної реєстрації змін до відомостей». У позовах кияни вказують, що заклади та організації «єдиним засновником яких згідно Закону могла бути та була Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України (відповідач 1), що є відокремленим підрозділом Громадської організації “Товариство сприяння обороні України (ТСО України)” (позивач), шляхом внесення змін до статуту, в порушення вимог закону та статутів позивача і відповідача 1, без дотримання встановленої законом процедури реорганізації, за рішенням органу, що не мав належного обсягу цивільної правосуб`єктності було перетворено у корпоративне підприємство та безпідставно визнано співвласниками такого корпоративного підприємства та всього його майна фізичних осіб – членів ГО “ТСО України».
Цікаво, що саме ТСОУ аргументує, що коли в них віджали заклади, то вони стали «корпоративними». Наче не те саме зробили керівники цієї ГО у 1991 році, коли «віджимали» державне майно та реєстрували його по підроблених документах.
Розгляд господарських справ триває досі. Стосовної кожної організації чи закладу то окремі справи. І тільки-но деякі з них починають розглядати по суті. Але що цікаво, лише частина суддів долучила Кацая як відповідача – інші доки й цього не зробили.
«Монгольські» коники «Батьківщини»
Здається, що Кацай мав би допекти столичне керівництво і його мали б принаймні зняти з посади? Але ТСОУ не до логіки. Воно викидає нові коники.
У 2007 році Анатолій Кацай створив ТОВ «Ескадрон-ДНК», яка спочатку мала основним видом діяльності «слідча діяльність та забезпечення безпеки», згодом «нотаріальна діяльність», а зараз – «діяльність приватних охоронних служб». Іншим засновником фірми стало ТОВ «УКРАГРОВЕСТ», яке належить одіозному вінницькому забудовнику Олександру Дану. Зазвичай подібні «охоронні фірми» існують для легалізації «тітушок» у боротьбі за чийсь урожай, ділянку чи інші матеріальні блага.
І доки 9 та 10 вересня пан Кацай чекає на сім засідань Господарського суду Вінницької області, де його визнано відповідачем, з того ж охоронного поприща прийшов новий керівник вінницького ТСОУ Денис Коник. Хто це взагалі?
У передостанній день серпня 2021 року на ФБ-сторінці «denis.mucitel» з’явився допис: «20 серпня цього року я написав звернення та подав свою кандидатуру на посаду керівника Вінницької обласної організації Товариства сприяння оборони України. Сьогодні під час засідання правління мені довірили керівництво організацією». Окрім нетривіальної назви «денис.мучитель» сторінка підписана «Коник Денис». І на ній чимало фотографій депутата облради від «Батьківщини» Дениса Вікторовича Коника.
Цього ж дня на ресурсі «Власно.Інфо» з’являється матеріал про те, що «Досвідченого керівника, спортсмена, депутата Вінницької обласної ради від ВО «Батьківщина» Дениса Коника обрали керівником Вінницької обласної організації Товариства сприяння оборони України». Сам сайт «власно» є нині власністю одного з нардепів від «Батьківщини» Олега Мейдича, якого на Вінниччині більше чомусь називають «Монголом». Злі язики вперто називають поважного нардепа вихідцем із криміналу та кажуть, шо Мейдичем став не так давно, а до того його боялися і поважали під прізвищем Погорельський.
Та зацитуємо ще одну фразу з матеріалу журналістів сайту Мейдича: «20 серпня цього року Денис Вікторович написав звернення та подав свою кандидатуру на посаду керівника організації. Заяв та кандидатур від інших членів організації не надходило. До цього часу я виконував обов’язки керівника організації», – це заявив вже неодноразово згаданий Анатолій Кацай. Так, той самий Кацай, який замість посиденьок в кайданках сидів у президії.
Та у цій фразі цікаво інше. А саме – чергова порція брехні. Ось сюжет місцевого комунального телеканалу «Віта» про те, що начебто нарешті обласне ТСОУ стане сприяти обороні України, а не збагаченню пана Кацая:
Сюжет вийшов все того ж 30 серпня. І там в.о. голови обласного ТСОУ зазначено АТОвця Віталія Баранова. А у «Власно» того ж дня Кацай про себе заявляв як про в.о. При тому, що ми пам’ятаємо, фактично він бенефеціар та керівник закладів і організацій.
Та й сама поява в лавах ТСОУ Дениса Коника для багатьох стала несподіванкою. Адже «членом» цієї псевдо-громадської організації Коник став чи не за кілька днів до того, як подав свою кандидатуру на керівника. До того він був директором фірми «Фортіс енерджі», основним КВЕДом якої було виробництво електроенергії. І депутатом облради від «Батьківщини».
До речі, безробітний на момент місцевих виборів «батьківщинівець» Коник вже мав певний політичний досвід. До облради він як директор ТО «Охоронна агенція «Протект» був депутатом Новогребельської ОТГ, але від партії «Укроп». Про амурну історію злиття «Укропу» та «Батьківщини» журналісти писали неодноразово. Тому перехід Коника з однієї політичної стані до іншої цілком логічний.
Охорона – взагалі хобі та колишня професія Коника. Він є засновником фірм «ОХОРОННА АГЕНЦІЯ «ГЛАД», «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕКА АГРО», «ОХОРОННА ФІРМА «ГЛАД» (агенція та фірма – різні організації), «ОХОРОННА ФІРМА «ГЛАД ГРУП» та «ПОЛК ІМЕНІ ІВАНА СІРКА», основним видом діяльності якої є «проведення розслідувань». А також – громадської організації «Асоціація спортивної боротьби вінницької області», співзасновником якої є діючий нардеп Олег Мейдич.
Та Коник любить, якщо судити зі сторінки «деніс.мучитель», боротьбу тільки в окупованому Криму і більше ніде:
А ще Коник колись був заступником керівника ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України». Цінний кадр для «Батьківщини». До речі, на місцевих виборах, які зробили з Коника депутата обласної ради, за нього проголосувало 430 людей. Виявляється, і з таким електоральним вантажем можна проїхати до органу місцевого самоврядування.
Та повернімось до вінницьких героїв ТСОУ. Так, обласного керівника змінили. А куди подівся Кацай? А він став першим заступником Коника…
Звична реальність оборонців «Батьківщини»
Та якщо хтось думає, що такі чудасії виникають тільки на Вінниччині, це буде помилкою. Будь-який керівник регіонального ТСОУ заглядає до рота столичному керівництву. А те має свої апетити.
Тема керівників ТСОУ епічна та мала б займати не одну сотню томів кримінальних справ. У 1991-1998 роках головою ТСОУ був відставний генерал-майор Борис Харчук, а його першим заступником Володимир Дончак – один з керівників Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), який входив у Політраду СДПУ (о) разом з Віктором Медведчуком, Григорієм Суркісом та іншими. У 2006 році Дончак був обраний народним депутатом України від «Блоку Юлії Тимошенко». За дивним збігом обставин, перед потраплянням у виборчий список БЮТ Дончака відбувся продаж під забудову території мотодрому ДТСААФ у Полтаві.
У квітні 2010 року після перемоги на виборах Віктора Януковича головою ТСОУ став колишній начальник Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв’язку імені генерала армії О.О.Єпішева Віктор Тимченко.
У 2017 році на чолі ТСОУ опинився Сергій Кошин – народний депутат 6 скликання (2007-2012 роки), колишній помічник-консультант народного депутата від «Батьківщини» Олександра Абдулліна, який вважається одним із фінансових стовпів цієї політичної партії.
Тому в Коника зараз розв’язані руки для якнайкращого сприяння оборони «Батьківщини». Мейдич, Кошин та інші адепти вічномолодої мучениці Качанівки – у поміч.
