Щось не щастить останнім часом голові Національного агентства з питань запобігання корупції Олександру Новікову – 27 травня 2021 року Голосіївський районний суд відхилив два адміністративних протоколи, складені Олександром Федоровичем відносно голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького, а 7 червня 2021 року суддя Печерського районного суду закрила справу про адміністративне правопорушення стосовно колишнього прокурора Костянтина Кулика.
Корупційне правопорушення, у якому НАЗК обвинуватило Кулика, полягало в тому, що екс-прокурор, подаючи після звільнення декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, приховав наявність у нього квартири, не зазначивши її в розділі «Об’єкти нерухомості». Суд закрив справу у зв’язку з відсутністю в діях Кулика складу корупційного правопорушення, оскільки цю квартиру Кулик зазначив, але в іншому розділі. Більш того, він зареєстрованій за адресою цієї квартири й тому ніяк не міг її приховати.
Зрозуміло, що голова НАЗК обов’язково проведе брифінг з цього приводу, розпеченим залізом затаврує продажних суддів і зажадає, щоби складені ним та його заступником адмінпротоколи розглядав лише Вищий антикорупційний суд. А ще краще – під орудою західних партнерів створити при НАЗК окремий спеціалізований суд для розгляду справ про адміністративні правопорушення, щоби невідворотно карати колишніх прокурорів, які не в ту графу записали адресу свого проживання, та секретарів селищних рад, які не задекларували дохід, отриманий від продажу на базарі двох десятків яєць з-під домашньої курки.
Щоправда, у платників податків, з кишень яких на утримання НАЗК щороку вилучається понад 800 млн. грн., може виникнути запитання – а яку суспільну небезпеку становлять оці всі екс-прокурори, що помилились графою при заповненні декларації, дрібні чиновники, що забули задекларувати опорос власної свині, чи голова Конституційного Суду України, який, начебто, «діяв в умовах реального конфлікту інтересів» при розгляді Конституційним Судом листа Державного бюро розслідувань? Тим більше, що реальних корупціонерів – на кшталт директора НАБУ Ситника, який не задекларував гроші від продажу земельної ділянки в Криму, його кума Калужинського, який допомагав «свинарчукам» розкрадати гроші «Укроборонпрому», чи генеральної прокурорки Венедіктової, яка влітку 2020 року самочинно вселилась у державну резиденцію, – у НАЗК в упор не бачать.
