Каналізація ім. Порошенка

5

7 лютого 2021 року засоби масової (дез)інформації України з відчуттям глибокого задоволення повідомили, що «у Печерському районі Києва злодії обчистили квартиру генерального продюсера медіахолдингу «Новини», куди входять заборонені телеканали ZIK, NewsOne і «112 Україна», Олексія Семенова». Зловтіха акул пера та гієн клавіатури є зрозумілою – 2 лютого 2021 року Найвеличніший Лідер Світу видав Указ №43/2021, яким заборонив трансляцію передач телеканалів ZIK, NewsOne і «112 Україна» на тій підставі, що вони належать народному депутату України Тарасу Козаку, а стосовно цього члена українського парламенту Найвеличніший запровадив «санкції», оскільки йому, бачте, не подобається політична позиція парламентської фракції.

«Персональні санкції» стосовно громадянина Україна, як і припинення діяльності українських телеканалів через незгоду Арбітра Нації з політичними поглядами їх власника, – це, безсумнівно, видатний науковий доробок Криворізької юридичної школи. Цим своїм вчинком Найвеличніший перевершив сам себе – наївні посполиті думали, що після того, як він розпорядився не пускати на роботу голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького, їх важко чимсь здивувати.

Але будьмо відвертими, великого обурення в так званому «журналістському середовищі» (це, до речі, ще один парадокс нинішньої України – журналістики в країні немає, а середовище є) закриття телеканалів не викликало. Скоріш, навпаки. Бо занадто специфічну редакційну політику плекали ці канали, повністю втративши зв’язок з реальністю й здоровим глуздом. Тож було б дивним, якби проблемам, що спіткали ці ZIK, NewsOne і «112 Україна», не зраділи в інших медіа-помийках. А тут ще й Семенова обікрали – ну чим не свято?

Ось що про Семенова написав «Обозрєватель», який першим повідомив про крадіжку: «Олексій Семенов – російський медіапродюсер, який останні роки живе і працює в Україні. Після того, як у 2018 році Тарас Козак в інтересах Віктора Медведчука придбав телеканали “112 Україна” і NewsOne, Семенов став генеральним продюсером медіахолдингу “Новини”. У 2019 року в холдинг “влився” і телеканал ZIK. Тоді на закритій зустрічі зі співробітниками Олексій Семенов назвав себе “прокладкою між власником і працівниками” і пообіцяв не вводити цензуру».

Насправді Олексій Семенов керує медіа-пулом, що складається не з трьох, а з чотирьох телеканалів – він, окрім медіахолдингу «Новини», ще й опікується телеканалом «Прямий», формальним власником якого є Володимир Макеєнко, колишній заступник фракції «Партії Регіонів» Верховній Раді. А створював цей медіа-пул, забирав телеканали в попередніх власників, запрошував Семенова на роботу й оформлював медіа-ресурси на підставних осіб Петро Порошенко.

Взагалі-то, в Україні Олексій Семенов опинився в 2013 році, куди злочинний режим його запросив для створення телеканалу «112 Україна». Але й після перемоги народного режиму Семенов не залишився без роботи, оскільки герой Помаранчевої Революції Петро Порошенко (а хто ще міг стати президентом після втечі Януковича? – Тільки герой революційних подій) вирішив прибрати цей телеканал до рук,  скориставшись тим, що попередній власник «112 Україна» (точніше, представник власника – бо власником називали колишнього міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка, а формальним володільцем каналу значився полтавський бізнесмен Андрій Подщипков) Віктор Зубрицький був оголошений у розшук і з 2014 року перебуває за межами України.

Влітку 2014 року Віктору Зубрицькому було повідомлено про підозру в співучасті у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія та викраденні Юрія Вербицького й Ігоря Луценка. За фабулою слідства, яка ґрунтується на даних радіорозвідки, Зубрицький, будучи довіреною особою Захарченка, підтримував постійний зв’язок з «добровільними помічниками міліції» – кримінальним угрупованням, утвореним під орудою власника харківського клубу «Оплот» Євгена Жиліна з метою залякування учасників акцій протесту в січні-лютому 2014 року. Зокрема, слідство стверджує, що це саме Зубрицький передав викрадачам інформацію про пересування Ігоря Луценка, за яким негласно стежили співробітники Департаменту оперативної служби МВС України.

Як розповів Віктор Зубрицький у нашому документальному фільмі про те, як Сергій Горбатюк разом з Євгенією Закревською розслідував «справи Майдану», першим переговорником, якого до нього направив Порошенко, став народний депутат  України VIII скликання Олександр Онищенко. Сторони домовились про продаж «112 України», вже був проведений передпродажний аудит фінансового стану телеканалу, але Онищенко раптом відійшов від переговорного процесу. За кілька місяців по тому до Зубрицького звернувся Віктор Поліщук – власник торговельних мереж електроніки «Технополіс» та «Ельдорадо», торговельно-розважального центру «Гулівер», Банку «Михайлівський» та низки будівельних компаній – і від імені Порошенка запропонував поновити переговори про продаж телеканалу «112 Україна» в обмін на закриття Горбатюком «справ Майдану», де фігурував Зубрицький.

Цікавий нюанс: дружина Поліщука, Лілія Рєзва, є племінницею Світлани Медведєвої – дружини колишнього президента й колишнього прем’єр-міністра Російської Федерації Дмітрія Медведєва. Та обставина, що Поліщук вів переговори з Зубрицьким як довірена особа Порошенка, наводить на певні роздуми, оскільки в той самий час, у 2015 році, Віктор Поліщук також зібрався викупити «Всеукраїнський банк розвитку», що раніше належав Олександру Януковичу, сину президента-втікача. Цілком вірогідно, що «Всеукраїнський банк розвитку» Поліщук придбавав не для себе, а для Порошенка. Принаймні, у випадку торгів з приводу телеканалу «112. Україна» Поліщук виступав як підставна особа й діяв виключно в інтересах Петра Олексійовича, отримавши від 5-го президента колосальні повноваження.

Для підтвердження повноважень Поліщука Зубрицький попрохав влаштувати зустріч його адвоката зі слідчим очолюваного Горбатюком Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, щоби той підтвердив домовленість про закриття проваджень, у яких Зубрицькому повідомлено про підозру. Така зустріч була миттєво організована й начальник першого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Євгеній Котець запевнив адвоката, що він готовий закрити ті «справи Майдану», у яких фігурує Зубрицький. Після цього Зубрицький попрохав, щоби те ж саме адвокату підтвердив перший заступник генерального прокурора Володимир Гузир. І це також було негайно зроблено. Щоправда, ані Котець, ані Гузир не знали, що адвокат Зубрицького мав приховану відеокамеру й записував своє спілкування з охоронцями закону…

Переконавшись у тому, що Поліщук, дійсно, є підставною особою й представляє інтереси Порошенка, 10 липня 2015 року Зубрицький уклав з ним «понятійну угоду» про продаж телеканалу «112 Україна».

Зверніть увагу на пункт другий: «Сторони домовились, що істотною, невідкладною та незмінною умовою реалізації угоди купівлі-продажу корпоративних прав Телеканалу «112 Україна» є закриття кримінальних проваджень, одним з підозрюваних у яких є Зубрицький Віктор Васильович, а саме: кримінальне провадження №42014000000000998, досудове розслідування в якому здійснює Головне слідче управління Генеральної прокуратури України та кримінальне провадження (номер невідомий), досудове розслідування в якому здійснює Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України. Зобов’язання із забезпечення закриття зазначених кримінальних проваджень бере на себе Сторона-1».

Провадження №42014000000000998 – це кримінальна справа, яку розслідував Горбатюк за фактом вбивства «тітушками» 19 лютого 2014 року журналіста В’ячеслава Веремія. Згідно з фабулою справи, групу «тітушек» на завдання міністра Захарченка організував Зубрицький, а безпосередньо причетними до вбивства є Джалал Алієв та Юрій Крисін. Що ж стосується провадження, номер якого Зубрицький не знав і яке на той час перебувало в Головному слідчому управлінні МВС – то це якраз справа про викрадення Вербицького та Луценка, яку Горбатюк зобов’язаний був розслідувати, але впродовж 2 років не забирав спочатку з МВС, а потім – з Національної поліції.

Зубрицький стверджує, що за продаж телеканалу в обмін на закриття двох кримінальних проваджень він отримав завдаток від Петра Порошенка – кілька мільйонів доларів. Втім, оборудка зірвалась через жадібність 5-го президента, який хотів придбати телеканал «112 Україна» занадто дешево.

Тоді Петро Олексійович розіграв іншу комбінацію, скориставшись тим, що формально каналом володів такий собі уродженець Полтави Андрій Юрійович Подщипков (на момент описуваних подій – помічник-консультант народного депутата України VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка» Сергія Капліна). У квітні 2018 року Подщипков, типу, продає телеканал «112 Україна» швейцарській фірмі АТ «Плірофоріес АГ», власником якої є громадянин Німеччини, торговець уживаними автомобілями Едуард Катц – явно підставна особа, яка мала потім переоформити канал на іншого покупця, призначеного Порошенком.

Одночасно Сивочолий Гетьман прибирав до своїх рук створений ще в 1989 році телеканал «Тоніс», який з липня 2011 року належав Олександру Януковичу. Відібрати акції в сина колишнього президента не склало великих складнощів, у квітні 2017 року телеканал був переписаний на підставну особу – колишнього (з грудня 2007 до лютого 2014 року) заступника голови фракції Партії Регіонів у Верховній Раді та екс-голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка. 24 серпня 2017 року канал «Тоніс» був перейменований на «Прямий» і нині став справжньою перлиною в медіа-імперії Петра Олексійовича – не в останню чергу завдяки Олексію Семенову, якому Порошенко доручив опікуватись телеканалами «112 Україна» та «Прямий», оновити їх сітку мовлення та замінити персонал. Втім, теми новин і прізвища гостей у студіях визначав не він – за ідеологічне наповнення телеканалів «112 Україна» та «Прямий» відповідав народний депутат України Ігор Кононенко та трійка штатних агітаторів Петра Олексійовича – Володимир Горковенко, Олег Медведєв і Віктор Уколов.

У зв’язку з президентськими виборами, що наближались, Порошенко накинув око ще й на телеканал NewsOne, який почав свою роботу в листопаді 2014 року й належав тодішньому народному депутатові України Євгенію Мураєву. Попервах Мураєву робились пропозиції, потім почались прямі погрози. Мураєв погодився «лягти» під Порошенка, погодився, щоби редакційну політику визначали Горковенко з Уколовим, але канал віддавати не хотів. У травні 2017 року про ситуацію в телевізійному просторі України розповідала Юлія Тимошенко, яку медіа-проститутки з Адміністрації Президента не пускали на телебачення ні за які гроші

Юлія Тимошенко: Порошенко взяв за горло «112» і «Newsone», усі інші телеканали залякують

Щоби Мураєв став зговірливішим, 3 грудня 2017 року професійні «громадські активісти», найняті Дмитром Корчинським, на три дні заблокували будівлю телеканалу NewsOne – Петро Олексійович не пошкодував грошей й вантажівкою буле завезені мішки з піском та колючий дріт. Цей же ж прийом, до речі, був використаний штабом Порошенка за чотири місяці по тому, наприкінці березня 2018 року, коли Корчинський з колючим дротом був відправлений блокувати телеканал ZIK. Щоправда, у випадку з телеканалом ZIK це було зайве витрачання коштів – тодішній власник каналу Петро Димінський і сам шукав, як би здихатись цього медіа-активу, і залюбки, без будь-якого примусу, восени 2018-го здав Порошенкові в оренду телеканал ZIK на час президентських виборів.

Мураєв, хоча й погодився підлаштовувати редакційну політику NewsOne під художні смаки Віті Уколова, канал не віддавав. Більш того, щоби якось відбитись від «наїздів» Порошенка, 27 серпня 2018 року Мураєв передав телеканал NewsOne в управління на три роки блогеру й активісту Андрію Портнову (саме так Портнова йменує генеральна прокурорка Венедіктова). «Угода передбачає, що протягом цього періоду власник не має права втручатися в мою діяльністю або в односторонньому порядку припинити договір. Якщо власник захоче продати канал, за умовами договору, він повинен пріоритетно запропонувати його мені», – повідомив тоді Портнов.

Але керував каналом NewsOne Андрій Володимирович недовго – з тим, щоби «віджати» цей канал і разом з каналом «112 Україна» передати Тарасу Козаку (фактично – Віктору Медведчуку), Порошенко влаштував ухвалення Верховною Радою 4 жовтня 2018 отієї самої Постанови «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», на підставі якої Найвеличніший Лідер Сучасності запровадив санкції проти «каналів Медведчука» 2 лютого 2021 року.

Проект Постанови Верховної Ради, яка рекомендувала Раді національної безпеки і оборони України прийняти рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів щодо юридичних осіб, яким належали телеканали NewsOne та «112 Україна», внесли аж 16 професійних громадських активістів, скромні розумові здібності  яких використав Петро Олексійович, серед них – видатний люстратор Єгорка Соболєв, міська божевільна Тетяна Чорновол, прес-секретар найвідомішого українського шахрая Кості Грішіна (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко) Павло Кишкар, вірна бойова подруга Сергія Лещенка та Мустафи Найєма Світлана Заліщук, сам Мустафа Найєм і навіть Юрій Володимирович Тимошенко, який довів, що Україна – не Бразилія.

Щоправда, вже перед самим голосуванням один з авторів Постанови – Мустафа Найєм – здогадався, що Порошенко його просто використав «у темну», щоби віджати телеканали на користь Медведчука. І тому Найєм утримався від голосування, а його брат по розуму Лещенко взагалі не голосував. Але Постанова була прийнята і вже наступного дня, 5 жовтня 2018 року, Мураєв переписав телеканал NewsOne, точніше – ТОВ «Новини 24 години», яке є юридичною особою цього телеканалу, на Тараса Козака – інакше б він взагалі залишився з арештованим майном і без ліцензії на мовлення. А 2 грудня 2018 року зусиллями Петра Порошенка Тарас Козак стає власником ще й дев’яти компаній, які входять у структуру власності телеканалу «112 Україна».  

Що ж стосується Постанови Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», то після того, як за її допомогою Порошенко відібрав у Мураєва на користь Медведчук телеканал NewsOne, вона виконала свою роль і Порошенкові вже була не потрібна: у РНБОУ Постанова потрапила лише 26 жовтня, при цьому голова Верховної Ради Парубій забув докласти до неї супровідний лист. Лише за два місяці, 26 грудня 2018 року, Постанова була винесена для розгляду на засідання РНБОУ, але Порошенко заявив, що питання не готово й він доручить Службі безпеки України юридично опрацювати проект рішення. СБУ підготувала й направила Порошенкові проект рішення 31 січня 2019 року й лише 14 березня 2019 року воно було знову винесено на розгляд РНБОУ.

Урешті-решт, 19 березня 2019 року РНБОУ ухвалила рішення «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у пункті 6 якого доручила «Службі безпеки України завершити перевірку наявності у діяльності юридичних осіб, зазначених у додатку 1 до Постанови Верховної Ради України від 4 жовтня 2018 року № 2589-VIII “Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, підстав для застосування санкцій згідно з частиною другою статті 1, статтею 3 Закону України “Про санкції”, зокрема здійснення терористичної діяльності». І більше за часи Порошенка про Постанову Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року № 2589-VIII не згадували.

Яка іронія долі: для закриття «телеканалів Медведчука» у лютому 2021 року була використана Постанова Верховної Ради, ухвалена в жовтні 2018 року для того, щоби забрати канали в попередніх власників і передати їх Віктору Володимировичу (формально – Тарасу Романовичу)! Але є нюанс, навіть два. По-перше, у Постанові Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року йшлося, по-суті, про інші телеканали, точніше – про юридичні особи, які належали іншим людям: канал «112 Україна» на той час був записаний на Едуарда Катца, а NewsOne – на Володимира Мураєва, батька Євгенія Мураєва. Якщо Верховна Рада колись і прохала РНБОУ ввести обмеження щодо громадянина Німеччини Катца чи Мураєва-старшого, то до чого тут народний депутат Козак і належні йому компанії?

По-друге, Найвеличніший заборонив, посилаючись на Постанову Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року, діяльність трьох телеканалів – «112 Україна», NewsOne і ZIK, а в Постанові йшлося лише про два – «112 Україна» та NewsOne. Телеканал ZIK до 14 червня 2019 року належав Петру Димінському через кіпрську компанію Alvho Trading limited і з кінця 2018 року перебував в оренді у Петра Порошенка: не тільки теми передача, а навіть їх учасники погоджувались з Адміністрацією Президента Порошенка, при цьому половина учасників запрошувалась виключно за списком АП, який складав Віктор Уколов (втім, якщо редакція була незгодна, то можна було подати апеляцію завідувачеві відділом зв’язків з вітчизняними, регіональними та зарубіжними медіа Департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента Володимиру Горковенку, рішення якого було остаточне й оскарженню не підлягало).

Після того, як Порошенко програв вибори, телеканал ZIK він також переоформив на Тараса Козака й направив на ZIK команду медіа-менеджерів і журналістів з телеканалу «Прямий» на чолі з Олексієм Семеновим і генеральним директором телеканалу «Прямий» Євгенією Захаровою. Саме, вона, відряджена Порошенком на канал ZIK, генеральна директорка телеканалу «Прямий» перетворила ZIK на помийку і вигнала не тільки журналістів, але й тих технічних працівників, які не звикли, що в медіа-імперії Петра Олексійовича до людей ставляться як до худоби. Що ж стосується обличчя телеканалу ZIK, то нею стала співробітниці каналу «Прямий» Юлія Литвиненко – «технічний» кандидат у президенти України на виборах 2019 року, в якої раптом знайшлись непотрібні їй 100 тис. доларів США застави – ці гроші Литвиненко, реєструючись у Центральній виборчій комісії, за радістю заплатила в бюджет лише для того, щоби, як кандидат у президенти, постачати штабу Петра Олексійовича додаткових членів окружних і територіальних виборчих комісії.

Втім, найсмішніше, що за три місяці до того, як Козак придбав телеканал ZIK і Литвиненко стала його обличчям, Віктор присилав цю Литвиненко на ZIK для участі в передачах по квоті Адміністрації Президента Порошенка.

Кандидат у президент України Юлія Литвиненко в етері телеканалу ZIK, куди її прислала Адміністрація Президента Порошенка, пояснювала, де взяла 100 тис. доларів США для внесення застави

Тому коли ЗМІ пишуть, що обікрали квартиру керівника «медведчуковських» телеканалів, це не так – обікрали квартиру керівника медіа-групи, що була створена Петром Порошенком для спільного користування з Віктором Медведчуком.

Володимир Бойко

У цьому світі не буває трьох речей: секретів, випадковостей і співпадінь.

5 thoughts on “Каналізація ім. Порошенка

  1. З самого початку статейки усвідомлюєш вже зразу куди йде нахил цієї “умодрочітєльной головоломкі”. Один із депутатів Великобританського парламенту в часи другоі світової війни щось ляпнув антидержавне одній із газет. Ну,просто висловив чвою думку,що потрібно …здатись Німеччині,бо та могутнішше за Англію. До сих пір ніхто не знає,куди його поділи сумісно з тою газетою. Коли йде війна і хтось ” вилизуує” задницю агресору….ПОЗА ЗАКОНОМ,як ВОРОГ! Що тут не вірно?

Коментарі:

Наступна публікація

Сядуть усі... але це не точно

Пт Лют 19 , 2021
Указ від 2 лютого 2021 року №43/2021, яким Недієздатний запровадив економічні санкції відносно народного депутата України Тараса Козака та заборонив роботу трьох належних йому телеканалів, спричинив цілком природнє запитання: а чому Один з Найвеличніших Лідерів Світу вдався до такого екстравагантного способу замість того, щоби діяти за законом? Якщо, як пояснювали […]