Нелегальний кар’єрист Міша-Лампочка

Print Friendly, PDF & Email

Яскраво та цікаво живе унікальний шахрай Михайло Пухтаєвич, він же ж Міша-Лампочка з Житомира. І унікальність його полягає зовсім не в якості оборудок, не в новизні схем – тут все примітивно й цинічно: пісок, євробляхи, організоване злочинне угруповання. Унікальність Лампочки в тому, що він у процесуальному статусі підсудного був призначений першим заступником голови Луганської військово-цивільної адміністрації – випадок, погодьтесь, унікальний навіть для України. Втім, у Житомирі, де пана Михайла регулярно судять, цим нікого не здивуєш. Журналістам вже ліньки писати новини про те, як, хто, де й за що вдягає на Лампочку кайданки. Бо відбувається це ледь не щорічно. Така ось місцева рольова гра.

А нещодавно Пухтаєвич отримав чомусь від СБУ підозру в ухиленні у сплаті податків. Тоді здавалось, що за нього взялись добряче, бо він перейшов СБУ-шникам дорогу в бізнесі. Але зараз все виглядає так, що про нові підозри ми почуємо вже наступного року. А Лампочка живий-здоровий світитиме на свободі.

Сторінка на Вікіпедії про те, хто ж такий Михайло Пухтаєвич, розповість, що це – потужний український політик, державний діяч, «перший заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації», бізнесмен. Депутат Житомирської міської ради VI скликання (з 2010 року). Підприємець: з 2008 року є засновником і генеральним директором приватного підприємства «Виробниче комерційне підприємство Проспект». Член Асоціації будівельників Житомирщини. Голова правління Житомирської обласної організації роботодавців». У дусі радянського агітпропу на дбайливо вилизаній сторінці вам розкажуть, що народився Лампочка в 1980 році «у Житомирі в робітничій сім’ї». Що отримав освіту інженера-еколога, спеціаліста із фінансів та кредиту (при тому, що на момент отримання диплому вже п’ять років був на лаві підсудних за шахрайство), що став магістром державного управління та господарського права. Чомусь автори забули додати про те, що Пухтаєвич володів місцевим житомирським телеканалом СК-1 та сайтом «Житомир-онлайн», які співали оди та дифірамби чеснотам власника.

Можливо ви цього не знаєте, але саме Пухтаєвич вважає себе важливим міжнародним політиком. Ще б пак: адже якийсь Олексій Фаізов (за дивним збігом обставин – однофамілець правої руки Пухтаєвича Рината Фаізова) скромно пише про Лампочку як про автора та ініціатора рішення Житомирської міської ради «Про підтримку Постанови Верховної ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором». І тільки тому, що серед адресатів немає Спортлото, рішення авторства Пухтаєвича не стало основою для міжнародного осуду Кремля.

Але більш відомий Пухтаєвич Михайло Георгійович в житомирських кримінальних колах під прізвиськом Міша-Лампочка. Його пустощі скорочено викладені у Кримінальному Кодексі. Проте дивним чином замість неба в клітинку Лампочка примудряється не тільки багатіти й розширяти власний тілесний простір, але й балотуватися у нардепи і навіть примудрився стати помічником голови обласної держадміністрації.

Комусь світить строк, а Лампочці – прибуток

Улюблений спосіб Михайла Георгійовича уникати покарання, «метод Лампочки», – затягування процесу аж до повної імпотенції сторони звинувачення. Зокрема, лихі язики приписують Пухтаєвичу співучасть у вбивстві – начебто, розгляд справи в апеляційній інстанції постійно переносили впродовж 15 років, аж доки не сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності. Але навіть якщо це лише пащекування недоброзичливців, суть «метода Лампочки» описана точно: якби на лаві підсудних дозволяли викарбовувати імена, то Пухтаєвич своїм прізвиськом мав би стесати навіть підлогу. Або завести, нарешті, іменну лавку з усіма зручностями у Житомирському суді. Принаймні, на лаві підсудних йому було б зручніше спати, ніж у депутатському кріслі:

Михайло Георгійович 2010 році став депутатом Житомирської міськради від тігіпківської «Сильної України», політичного супутника Партії Регіонів. Політична прозорливість була щедра винагороджена: тоді ще молодий і перспективний підприємець придбав близько півсотні фургонів, самоскидів і екскаваторів та іншої вантажної техніки й отримав підряди на будівництві стадіонів  у Львові та Києві для «Євро-2012», житомирського гіпермаркету «Метро» та інших великих об’єктів.

Звідки така любов «злочинної влади» до скромного житомирського хлопця? Річ у тім, що Пухтаєвич — зять Михайла Жайворона, прес-секретаря й довіреної особи тодішнього житомирського губернатора-регіонала Сергія Рижука. Найсмішніше, що в жовтні 2009 року, коли Лампочка вкотре опинився на лаві підсудних, його тесть навіть написав і власним коштом видав книжку про свого зятя з розповіддю про його неймовірні чесноти та щире серце.

І от цей книжковий герой багато років був частим гостем лави підсудних у Корольовському райсуді Житомира. Повільно, поважно й поблажливо держава намагалась звинувачувати Пухтаєвича та його соратників в скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах у складі організованої злочинної групи.

В обвинувальному висновку по кримінальній справі №08/080163 яскраво описуються подвиги квартету аферистів, де Пухтаєвич грав свою вагому партію. Ватажком угруповання був такий собі Павло Сокур. Саме він пропонував довірливим житомирянам миттєві кредити під заставу автотранспорту. Довірливі громадяни отримували свої 1-3 тисячі доларів, передавали Сокуру техпаспорт і ключі від «залізного коня», а далі Сокур передавав машину Лампочці для продажу. Той за сприяння нотаріуса Малинівського районного нотаріального округу Маслюка виготовляв підроблену довіреність, машину продавав, а гроші банда ділила (досвід Пухтаєвича з легалізації перегнаних з-за кордону автомобілів для розробленої нової афери виявився дуже до речі). А коли боржник приходив повертати кредит, йому казали, що ніяких грошей він не давав і ніякого автомобіля ніхто в заставу не брав.

Перемога народного режиму над злочинною владою в 2014 році не дозволила Пухтаєвичу побачити небо в клітинку. Давній друг Пухтаєвича та партнер по «піщаному» бізнесу, голова правління ПрАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», колишній конкурент Рижука на виборах Геннадій Зубко зненацька став першим заступником глави Адміністрації Президента. Зубко не забув про товариша, спочатку намагався забезпечити підсудному Пухтаєвичу мандат народного депутата України від «Блоку Петра Порошенка» на парламентських виборах 2014 року, а коли це не вдалось (за домовленістю між Петром Порошенком та Юлією Тимошенко округ, де мав обиратись Пухтаєвич, відійшов «Батьківщині»), зробив Мішу-Лампочку державним службовцем. А от з підсудним Сокуром трапилось нещастя — його вбили за нез’ясованих обставин у січні 2015 року, після чого підсудний Пухтаєвич почав вимагати в Корольовському райсуді, аби кримінальну справу суд направив на додаткове слідство через смерть Сокура…

Коли в Києві розстрілювали протестувальників, Пухтаєвич відпочивав на альпійських гірськолижних курортах і на берегах туманного Альбіону. На сторінці депутата Житомирської міськради у Фейсбуці протягом того часу практично не було матеріалів, які б відображали його особисте ставлення до кривавих подій в столиці або до війни на сході України. Згадав Пухтаєвич про це лише через тиждень після отримання посвідчення кандидата в народні депутати від «Блоку Петра Порошенка». Тоді у себе на сторінці в Фейсбуці він натхненно видав: «Минулий склад Верховної Ради не відповідає політичним настроям українського суспільства… Тому потрібні нові обличчя, що не заплямовані і готові працювати». Очевидно, таким «новим чистим обличчям» Міша-Лампочка бачив себе.

Як Лампочка Москалю засвітив

Не кожному смертному дано потрапити на державну посаду, не маючи ані відповідного стажу, ані професії, ані будь-яких особливих заслуг перед Вітчизною. Але Революція Гідності відкрила такі перспективи навіть підсудним.

Аби ви запитали у головного Москаля країни: «Геннадію Геннадійовичу, а ну розкажіть, як Ви взяли до себе в перші заступники в Луганську адміністрацію Мішу-Лампочку», колишній генерал-губернатор зніяковів би та сказав: «Цього пройдисвіта мені Гена Зубко нав’язав. Я шукав першого заступника, а тут Гена мені й каже, що є класний хлопець, його готують на керівника агентства з лісового господарства, але він не має стажу на державній службі. І треба, щоби він трохи попрацював першим заступником голови ОДА й тоді піде на підвищення»…

На вже згаданій сторінці у Вікіпедії про державницький досвід роботи Пухтаєвича скромно зазначено: «лютий 2015-березень 2015 року — Радник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. З 17 березня 2015 року призначений на посаду першого заступника голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації».

У ті буремні часи Зубко був віце-прем’єром, а до того працював на посаді першого заступника глави Адміністрації Президента, незаконно суміщаючи державну службу з мандатом нардепа.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман і віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко разом з підсудним Пухтаєвичем

Житомирянин Зубко недарма тягнув Лампочку куди тільки міг. Адже Пухтаєвич був «робочими руками» Зубка із нелегального видобутку піску на Житомирщині, який постачався Укравтодору. Транспорт та землерийна техніка нелегально копала в лісах кар’єри, Пухтаєвич збував пісок Укравтодору, а Зубко забезпечував, щоби Автодор вчасно розраховувався із фірмами Лампочки. Ба більше, майже легально цей пісок досі продається у будівельні фірми, наприклад, Вінниці.

Але повернімось до політичної кар’єри нашого героя. Як сказано вище, спочатку Зубко намагався Лампочку зробити народним депутатом у 2014 році по мажоритарці, але потім цей округ довелось уступити «Батьківщині» в силу домовленостей: за два тижні до завершення передвиборної гонки Лампочку викрутили на користь «кандидата від демократичних сил».

Тоді Зубко пообіцяв Пухтаєвичу зарахувати його в президентський кадровий резерв. А як став віце-прем’єром, так навіть запропонував Лампочці посаду заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в якості компенсації за нездійснене з незалежних причин депутатство. Щоправда, зразу оформити підсудного Пухтаєвича заступником міністра Зубко не наважився. Натомість прилаштував Лампочку на державну службу першим заступником голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації до Геннадія Москаля, щоби земляк спочатку отримав допуск до державної таємниці, а вже потім перейшов на роботу в Кабмін.

Лампочку завели до Луганська з кількох причин. По-перше, задля організації товарних потоків на окуповану територію. Ось що розповідав айдарівець Богдан Фещенко: «Через місто Щастя проходив потік контрабанди, яку «кришував» Михайло Пухтаєвич. Мої побратими затримали машину з російськими цигарками, в якій він їхав. Пухтаєвич показав посвідчення першого заступника голови Луганської ОДА. Коли звернулися до нього, то він відповів, мовляв, хлопці, я тоже за Україну, а це просто бізнес. Все «зам’яли» на високому рівні. З машини російських цигарок він заробляв приблизно мільйон доларів. Коли хлопці попросили у Пухтаєвича, аби допоміг українській армії, він виділив скромні 2 тис. грн. Якось це несправедливо…».

А, по-друге, віце-прем’єр-міністр Зубко був розпорядником мільярдних бюджетних коштів для будівництва оборонних укріплень в зоні АТО. Саме задля того він просував Лампочку на місце першого заступника губернатора Луганської області. А той вже спільно з житомирськими бригадами успішно «освоював» державні ресурси. Посудіть самі: 18 березня біля голови Луганської обласної адміністрації Геннадія Москаля з’явився новий перший заступник – 35-річний Михайло Пухтаєвич, який вже 20 березня 2015 року поїхав на сесію Житомирської міської ради, депутатом якої є. А 2 квітня 2015 року Пухтаєвич зустрівся з делегацією будівельників з … Житомирської області, які мали зводити фортифікаційні споруди на лінії розмежування в Луганській області.

Згодом в акті аудиту Луганської ОВЦА, здійсненого територіальним управлінням Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях напишуть: «Аудитори дійшли висновку, що через неефективні управлінські рішення посадових осіб Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (колишні перші  заступники голови Луганської ОДА Пухтаєвич М.Г. та Пушко-Цибуляк  Є.М.) на стадії оцінки та відбору проектів до фінансування у 2015 році включено 55 об’єктів жоден з яких не мав документації щодо обґрунтування обсягів, видів та вартості будівельних робіт, які необхідно виконати для їх відновлення… Про виявлені факти зловживань, що мають ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, поінформовано правоохоронні органи».

Але кого це хвилювало, якщо кошти були «успішно засвоєні»? Тож не дивно, що коли з трибуни Верховної Ради України був проголошений депутатський запит Ігоря Луценка на адресу прем’єр-міністра Яценюка з вимогою вжити заходи для негайного звільнення з посади першого заступника голови Луганської ОВЦА людини, яку судять за шахрайство, Яценюк відповів: підстав для звільнення підсудного Пухтаєвича не вбачається.

З березня по серпень 2015 року Лампочка так і курсував між Сєвєродонецьком, де він працював, і Житомиром, де його судили за шахрайство. Москаля, схоже, це влаштовувало. Але новому керівникові Луганської ОВЦА Георгію Туці такий перший заступник виявився ні до чого. Саме тому наприкінці літа 2015 року в Геннадія Зубка сталась чергова неприємність – з посади першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації «за згодою сторін» був звільнений легендарний Михайло «Лампочка» Пухтаєвич.

«Проспект» імені Лампочки

«Пісочні» заробітки Міші-Ламопчки викрили народні депутати України VIII скликання Дмитро Лінько та Ігор Мосійчук, але зрозуміло, що Геннадій Зубко та Михайло Пухтаєвич на той час були недоторканними й могли красти, скільки хотіли.

Земельні ділянки, на яких видобувався пісок фірмами Лампочки, арештовані ухвалою суду. Арешт суду постійно порушується – пісок вивозять. Активісти періодично виявляють вантажні машини і примушують поліцію арештовувати їх.

Документально власницею землі поблизу кар’єру в селі Стрижівка Коростишівського району Житомирської області є дружина Лампочки Пухтаєвич Ірина Василівна. Поки ще дружина. Адже пані Ірина подала до суду заяву про розірвання шлюбу із колишнім заступником Москаля. Можливо, це фіктивне розлучення, аби дружина просто забрала все майно, а Лампочка голий і босий розповідав у суді про свою жертовність і нестяжательство. А, можливо, він, дійсно, допік жінку своїм незгасним талантом.

Рік тому Пухтаєвичі й не думали розлучатись. Допоки Лампочку не арештували

Лампочка взяв в оренду лісову ділянку поблизу кар’єру, розміром 8 гектарів на 49 років за символічну плату 1 долар США за гектар на рік, виготовив проект на влаштування штучної водойми, отримав відповідні дозволи на проведення будівельних робіт. І почав «майже легально» видобувати пісок. При цьому ігноруючи отримання ліцензії, дозволів, гірничого відводу, не платячи величезну фінансову компенсацію за використання надр, але регулярно сплачуючи за «дах». І мав подвійну вигоду. Великогабаритні вантажівки вщент роздовбали дороги поблизу Житомира і навіть на Вінницю (підприємство «Поділля бетон» у Вінниці є великим споживачем лампочкового піску). А згадайте-но, хто Укравтодору на ремонт підганяє пісок? Правильно, Лампочка! Подвійний удар по бюджету.

Пісок реалізували через фірми Пухтаєвича «Проспект» та «Евентус» Укравтодору та Житомирському управлінню автомобільних шляхів. Продавалося все через проведення сфабрикованих тендерів та за фальшивими документами. З державного бюджету вимивались на митому піску мільйони гривень. По цьому факту проводилося розслідування Антимонопольного комітету України, були нараховані штрафи… Але видобувати Лампочка продовжив. І ділитися не захотів.

У березні 2017 року автомобіль батальйону «Айдар» зупинив на Проспекті Незалежності у Житомирі машину з піском та викликали поліцію. У відповідь «айдарівців» протаранили дві автівки, а згодом ще й відмутузила зграя молодиків, яких привіз Ринат Фаізов, права рука Лампочки. Прибув і сам Лампочка. Нетверезий і злий. Але медогляд засвідчив раптову тверезість Пухтаєвича.

Наступного року на вулиці Небесної Сотні у Житомирі Лампочку взагалі затримали. Одразу біля офісу «фірми його дружини», «Проспект-Проекту». На Пухтаєвича вдягнули кайданки, натомість його адвокат Сергій Войтенко викликав опергрупу, заявивши, що Лампочку побили, а юристу перешкоджають у виконанні адвокатської діяльності.

Наступний рік пройшов для Лампочки без затримані і арештів, проте 2020, ковідного, року в Пухтаєвича бенефіс. У квітні 2020 року йому повідомлено підозру як організатору центру з мінімізації податкових платежів. Мова йде про старі схеми, які так і не зміг полишити Лампочка, а саме про мінімізацію податкових платежів при розмитненні імпортних автомобілів за заниженою оціночною вартістю. Це як нардепа зловили б за звичною крадіжкою пляшки пива у супермаркеті.

Загалом, за весь строк «роботи» Пухтаєвич намахав бюджет на 8,2 мільйона гривень.

Згодом, за тиждень, СБУ знов збудилась на Лампочку. І повідомила, що  «у межах заходів із охорони природніх ресурсів задокументувала незаконний видобуток піску у промислових масштабах у Коростишівському районі Житомирщини». Щоправда, нічого нового вони так і не спромоглися розповісти українцям: «Встановлено, що зловмисники самовільно зняли ґрунтовий покрив на п’яти земельних ділянках площею 9,3 гектара. Потім вони розпочали видобуток піску без жодних дозвільних документів за допомогою важкої екскаваторної техніки. Незаконно видобуту піщану суміш фірма за готівку реалізовувала фізичним особам та комерційним структурам Житомира і Коростишівського району за ринковими цінами в обхід податкового законодавства. Ініційовані УСБУ інженерно-екологічні експертизи засвідчили, що ділки встигли видобути 840 тисяч кубічних метрів піску на 182 мільйона гривень, а самовільною розробкою надр завдали збитки державі ще на 204 мільйони гривень».

Але це не настільки цікаво. Збудитись – ще не скінчити. Сьогодні цього повідомлення на сайті СБУ ви не знайдете, лише архівні сайти зберігають його світлу пам’ять.

А зацікавленим особам можемо повідомити, що справу № 935/868/20 про обвинувачення Пухтаєвича Михайла Георгійовича, Фаізова Рината Шакіровича та їхнього «Проспект» у порушенні правил охорони або користування надр розглядатиме суддя Черняхівського райсуду Житомирщини Бруховський 8 грудня 2020 року о 16:30.

Антон Булгаков

Leave a Reply

Наступна публікація

На руїнах справ Майдану

Нд Лис 8 , 2020
На початку 2014 року, коли в перегородженому барикадами центрі Києва вирували акції протесту, на очах усього світу були вбиті десятки людей – як учасники численних мітингів, так і співробітники правоохоронних органів та солдати Внутрішніх військ. Ще більше народу було поранено й скалічено, згоріли будинок Профспілок на Майдані Незалежності та чимало […]

RedTram Network

%d bloggers like this: