Головний санітар України

Print Friendly, PDF & Email

Трудова біографія новопризначенного Міністра охорони здоров’я України насправді непересічна. Якщо звернутися до анкетних даних, які подавав сам Максим Степанов до Конкурсної комісії з питань вищого корпусу державної служби у 2016 році під час участі у “конкурсі” на посаду голови Одеської ОДА, єдиною не керівною посадою, яку він займав у своєму житті і водночас тією посадою, що можна віднести до сфери охорони здоров’я була посада санітара Слов’янської поліклініки міської лікарні №1, яку очолював батько майбутнього міністра — Володимир Степанов.

Чи є дворічний стаж роботи санітаром поліклініки міської лікарні Слов’янська на початку 1990х років достатнім для зайняття посади Міністра охорони здоров’я України у 2020 році під час пандемії COVID-19? На це питання хоч і не з першого разу, але ствердно відповіла Верховна Рада України голосами більшої частини фракцій “Слуги Народу” й “ОПЗЖ”, призначивши колишнього санітара Степанова на міністерську посаду.

У мене, як у громадянина, який далекий від медичної тематики таке рішення українського парламенту викликало певний злам шаблонів, дарма що постать цього “державного діяча” мені дуже добре знайома не з найкращого боку ще з 2016 року, коли під час “конкурсу” на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації я мав можливість виступати в якості одного з конкурентів Степанова, а пізніше оскаржував як Указ Президента України П.О. Порошенка про призначення Степанова на посаду, так і рішення Конкурсної комісії про перемогу Степанова у “конкурсі”.

Про те що “конкурс” на посаду голови Одеської ОДА, який “виграв” на той час директор ДП “Поліграфічний комбінат Україна” Степанов, був чистою формальністю, а результати конкурсу були заздалегідь відомі й сфабриковані Конкурсною комісією на чолі з керівником Нацдержслужби Костянтином Ващенком за вказівкою тодішнього президента України Петра Порошенка, я викладав у відповідних своїх позовних заявах у справі щодо оскарження Указу Президента №2/2017 від 12.01.2017 та в справі про скасування рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби від 20.12.2016. Одним з головних обґрунтувань незаконності Указу Порошенка про призначення Степанова було те, що, відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України «Про державну службу», рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу – після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу.

Враховуючи те, що ОАСК не прийнято рішення за моїм позовом у справі №826/20190/16, та ще не сплило 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, видання Указу Президента про призначення голови Одеської ОДА до 20.01.2017 стало прямим порушенням вимог ст. 31 Закону України «Про державну службу» і порушило моє законне право, як учасника конкурсу на ефективний доступ до правосуддя. Звичайно що цю справу як у Вищому адмінсуді, так і у Верховному Суді України я програв, враховуючи й той факт, що судді, які розглядали на той час цю справу проти Порошенка не були безсторонніми, оскільки брали участь в іншому конкурсі  – на посади суддів нового Верховного Суду, який був ініційований “конституційною реформою” того самого Президента Порошенка.

Що стосується безпосередньо оскарження рішення Конкурсної комісії про перемогу М.Степанова, вивчаючи документи трудової біографії, мною було виявлено і зазначено у матеріалах позову, що в порушенні вимог ч. 2 ст. 20 Закону України про «Державну службу» кандидат Степанов не мав обов’язкового для конкурсанта 3 річного досвіду роботи на посадах державної служби категорій “А” чи “Б” або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері. В період з 05.2003 по 12.2003 Степанов обіймав посаду заступника голови Державної податкової адміністрації України. З 20.03.2008 по 06.04.2010 він обіймав посаду першого заступника голови Одеської ОДА. Будь-які інші керівні посади у сфері місцевого самоврядування згідно з наданою відповідачем автобіографією переможець конкурсу не обіймав. Таким чином досвід роботи Степанова на керівних посадах у відповідній сфері на час подання документів склав лише 2 роки і 7.5 місяця. Степанов за Законом в принципі не мав права брати участь у конкурсі на голову Одеської ОДА, а отже і не міг бути обраний переможцем конкурсу. Натомість думка судді ОАСК Келеберди з цього приводу була геть іншою, що і не дивно, якщо враховувати повну підконтрольність цього ключового адміністративного суду керівництву АП часів Порошенка, який мав чудові інструменти у якості “судової реформи”, підконтрольних Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Таким чином, у 2016-2017 роках на власному досвіді я мав можливість пересвідчитися про повну підтримку всієї владної вертикалі Порошенка незаконного просування колишнього санітара Максима Степанова на посаду голови Одеської ОДА. Тим дивнішим для мене стало бачити, як президент Зеленський, який під час виборів вщент розносив  “злочинний режим” Свинарчуків-Порошенків, кажучи, що він є їхнім Вироком, але 30 березня 2020 року особистого втрутився із проханням до народних депутатів підтримати його пропозицію щодо призначення того самого Максима Степанова, який у період 2017-2019 років був частиною “злочинного режиму”, на посаду Міністра охорони здоров’я України у другому “зеленому уряді”.

Про витівки пана Степанова на посаді голови Одеської ОДА було багато сказано в різних журналістських публікаціях, тому детально не буду на цьому зупинятися. Зазначу участь Степанова на боці браконьєрів, які незаконно полювали та досі ловлять рибу на території Національного парку “Тузловські лімани”, з екс-директором якого, Іваном Русєвим, я особисто знайомий. Так, основний документ щодо зонування Нацпарку, який був затверджений попереднім керівництвом Одеської ОДА, був одразу скасований Степановим. Надалі, за наказом Степанова було створене нове зонування в інтересах, як каже Русєв, браконьєрів. Потім відповідний проєкт зонування Степановим без узгодження із Нацпарком був направлений до Мінприроди. Як наслідок, через відсутність затвердженого зонування території, організована група браконьєрів утримує і досі контролює на території Нацпарку виритий ними єдиний канал, який з’єднує проток води і рибних ресурсів з Чорного моря до лиманів і навпаки, що забезпечує їх безконтрольний вилов.

І якщо вищезазначений випадок управлінської діяльності санітара Степанова можна віднести до такого, що має для нього виключно економічний інтерес, то в справі внесення Степановим 600 тис. грн. застави на користь громадського активіста Сергія Стерненка, якого в ЗМІ називають позаштатним негласним співробітником СБУ, завербованим за часи Василя Грицака, можна прослідкувати політичний інтерес у підслуговуванні “злочинному”, як кажуть “слуги народу”, режиму Порошенка. Нагадаю, що окрім обвинувачення в масових заворушеннях в Одесі та торгівлі наркотиками щодо Сергія Стерненка розслідується кримінальне провадження з кваліфікацією “умисне вбивство” під час подій вуличного конфлікту, проте за 2 роки правоохоронні органи через певний політичний тиск так і не спромоглися на ухвалення остаточного процесуального рішення у цій справі.

Вже після призначення Степанова на міністерську посаду стало відомо, що його дружина в день голосування зареєструвала ТОВ “БЕСТЗДРАВ” зі статутним капіталом у розмірі 1.5 млн. грн., яке має здійснювати діяльність лікарняних закладів. Як зазначає сам колишній санітар, а нині міністр охорони здоров’я України Степанов у своєму ФБ-дописі щодо цієї бізнес-активності своєї дружини під час його перебування на посаді міністра: “мета єдина – надавати кращі послуги та створити онкологічну клініку європейського рівня”. Цікаво, що, фактично, першим кроком на посаді міністра стала реєстрація його дружиною приватного підприємства у сфері надання медичних послуг, а не фахова робота з покращення якості надання медичних послуг державної медицини та протидії пандемії COVID-19 в Україні. З іншого боку, чого можна очікувати від “піаніста”, який грає як звик, вміє і як може.

Якою ціною для бюджету родини Степанова вийшло це міністерське призначення — питання цікаве й нетривіальне, навіть прайси з “плівок Єрмака” тут можуть не спрацювати, оскільки треба враховувати такі негативні для родинного бюджету обставини, як наявність непересічної політичної біографії та особистого втручання президента Зеленського після першого невдалого голосування у Верховній Раді України. Натомість, на мою думку, можна точно стверджувати, що подальше “реформування”, тобто руйнація державної медицини Головним санітаром України має сприяти наповненню сімейного бюджету родини Головного санітара, хоча б через те, що кількість клієнтів клініки або мережі клінік “європейського рівня” дружини міністра буде безсумнівно зростати. Ну а всім нам залишається побажати міцного здоров’я та, у прямому сенсі, дожити до моменту приходу у керівництво МОЗ справжніх фахівців цієї галузі.

Віктор Неганов

Leave a Reply

Наступна публікація

Вчинено замах на соратника Разумкова

Вт Кві 7 , 2020
Висловлюю співчуття родині голови Верховної Ради України Дмитра Розумкова через прикру несподіванку, яка спіткала вірного товариша та соратника Дмитра Олександровича по боротьбі за грошові знаки – відомого мешканця Миколаєва Михайла Миколайовича Титова на прізвисько «Мультик». 6 квітня 2020 року в Миколаєві у дворі офісного центру «Техноконтракт», де знаходиться штаб-квартира «Мультика», […]

RedTram Network

%d bloggers like this: