Давно помічено, що, є лише два джерела реформування прокуратури – зоряне небо над головою та феноменальна правосвідомість всередині чергового генерального прокурора.
Як ми вже розповідали, скорбний розумом генпрокурор Андрій Костін 17 березня 2023 року розпочав другу за останні три роки реформу колишньої військової прокуратури – він вирішив «перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи» спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального, Південного, Західного та Східного регіонів. Тепер вони називаються просто спеціалізовані прокуратури в сфері оборони. Цю, з дозволу сказати, «реформу» Костін влаштував тому, що хтось (не будемо показувати пальцем на заступника генпрокурора Антона Войтенка) його переконав, що якщо в назві установи викинути одне слово, то її співробітників можна звільнити, а їхні посади продати…. перепрошую, подарувати по-новій.
Але вже після видання вікопомного наказу генерального прокурора від 17 березня 2023 №74 хтось інший (люди брешуть, що це був керівник профільного департаменту Віталій Панченко, але ми сумніваємось – Віталій Миколайович на такі подвиги не здатний) розповів Костіну, що якщо генпрокурор буде продовжувати традиції Рябошапки, то отримає масові позови про відновлення на посадах, які судами, звісно ж, будуть задоволені. І тоді генеральний прокурор, будучи яскравим представником криворізької юридичної школи, вигадав те, що не спадало на думку навіть випускнику Соломонового університету Рябошапці: призначивши нових керівників «спеціалізованих прокуратур у сфері оборони», він залишив на посадах і попередніх керівників «спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері», виплачуючи зарплатню і першим, і другим.
Уявляєте, що зараз коїться, наприклад, у колишній військовій прокуратурі Київського гарнізону? – В одному кабінеті сидить керівник Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Новов, а в сусідньому – керівник Київської спеціалізованої прокуратури у військові та оборонній сфері Масалітін. І обидва отримують зарплатню з бездонних кишень українських платників податків.
Але якщо в Києві процес продажу, перепрошую, дарування посад відбувається без мордобою, у Хмельницькому він вийшов за рамки прокурорської пристойності. На виконання безумних ідей Костіна прокурор спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Микола Мерет 25 квітня 2023 року видав наказ, яким «тимчасово визначив робоче місце у Хмельницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону» керівнику Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Дмитру Зархіну. При цьому керівнику Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Олегу Дракіну предписано «забезпечити ведення табелю обліку використання робочого часу та контроль за дотриманням Зархіним Дмитром Олександровичем вимог Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів».
Не заплутайтись у назвах – Зархін керував гарнізонною прокуратурою до того, як 17 березня 2023 року Костін поміняв їй назву. Тому він – «у військовій та оборонній сфері». А Дракін – це керівник тієї ж самої прокуратури, але вже після того, як Костін прибрав з її назви одне слово. Обидва вони – і Зархін, і Дракін – обіймають одну й ту ж посаду і є керівниками однієї і тієї ж юридичної особи, але Дракін має ще й контролювати дотримання Зархіним вимог Правил внутрішнього розпорядку – ну, типу, щоби курив тільки в спеціально відведених місцях. Найганебніше, що це марення видано з посиланням на статті 11, 17 Закону України «Про прокуратуру», які, звісно ж, нічого подібного не містять і містити не можуть.
Довго ця шизофренія тривати не могла. Навіть місяць не сплинув з дня видання цього наказу, як керівник №2 Дракін, обурений тим, що керівник №1 Зархін продовжує займати свій кабінет (нині керівників спеціалізованих прокуратур доводиться розрізняти по номерах, як батьків у гендерно просунутих сім’ях), вночі 24 травня виламав двері в кабінеті Зархіна, поцупив особисті речі свого співправителя й заніс свої.
Що цікаво: готуючись до зламування дверей у кабінеті Зархіна, Дракін о 18:00 вигнав з прокуратури всіх співробітників, залишивши при собі лише довіреного заступника, разом з котрим, власне, і вибивав двірний замок. А з тим, що ніякий пасквілянт не зміг опублікувати відео цього непересічного дійства, Дракін о 19:22 знеструмив приміщення гарнізонної прокуратури, відключивши в такий спосіб камери відеоспостереження.
На ранок Зархін, який виявив, що йому нема де виконувати Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів, викликав поліцію. Але, як не складно здогадатись, реформовані прокурори не пустили в приміщення прокуратури реформованих поліцейських, заявивши останнім, що, мовляв, має місце сімейний скандал і зі зламаними дверима та вкраденими речами вони розберуться самі.
Тож нам залишається лише радіти, що Рябошапка зі своїм вірним Чумаком ліквідував військову прокуратуру, перетворивши колишніх військових прокурорів на цивільних людей і позбавивши їх права носіння зброї. Бо зараз вони один одному тільки двері виламують, а уявіть, що би б «спеціалізовані» прокурори чудили у випадку, якби у них на руках були табельні пістолети?
Автор висновок тупий написав, до чого тут військова прокуратура і зброя?