Міністр Ткаченко: «нє вінаватая я!»

Приємно мати відданих читачів – навіть якщо вони змушені читати наше видання в силу службових обов’язків, отримуючи за це зарплатню з бездонних кишень українських платників податків. Ба більш того: окремі представники читацької громадськості надсилають свої коментарі, зауваження й навіть спростування, запевняючи, що оприлюднені нами факти не відповідають дійсності.

Так, наприклад, прес-служба міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка надіслало нам спростування з приводу допису, вміщеному в «Насправді.today», у якому розповідалось, що 19 жовтня пан міністр подав у НАЗК виправлену декларацію за 2020 рік, зазначивши, що він продав якісь цінні папери та корпоративні права компанії ТОВ «Альфа Крос» (код ЄДРПОУ 39724812). У дописі пояснювалось, чому цей продаж ну ду-у-же схожий на фіктивну оборудку й чому дії Ткаченка мають ознаки корупційного правопорушення. Зокрема, зазначалось, що покупці акцій мають сумнівну репутацію, а сума, виручена Ткаченком, значно перевищує реальну ринкову вартість проданих ним корпоративних прав.

Втім, головне у тому, що пан міністр взагалі не міг нічого такого продавати – відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» Олександр Ткаченко після набуття повноважень народного депутата України 29 серпня 2019 року зобов’язаний був передати ці акції в управління інвестиційній фірмі, яка має видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження діяльності з управління портфелем фінансових інструментів, або укласти з такою фірмою договір про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами. 

Але прес-служба Міністерства культура та інформаційної політики України має іншу точку зору на антикорупційне законодавство, у зв’язку з чим надіслала нам так зване «спростування», яке ми подаємо в повному вигляді, аби було зрозумілим, куди саме уходять гроші платників податків.

«Опублікований на ресурсі «Naspravdi.Today» матеріал  не відповідає дійсності. Згадана у публікації інформація є неправдивою. Звертаємо вашу увагу, після повної перевірки е-декларації за 2020 рік НАЗК вказали лише на декілька технічних зауважень, що були виправлені поданням «виправленої декларації». При цьому НАЗК підтвердило відсутність ознак будь-яких адміністративних чи кримінальних правопорушень.

Відповідно ніякого стосунку до продажу корпоративних прав та іншого зазначеного у «матеріалі» ці виправлення не мають, а опублікована в публікації «інформація» не відповідає дійсності.

Наголошуємо на необхідності врахувати зазначене у вашій публікації».

У зв’язку з цим звертаємо увагу чиновників Міністерства культури та інформаційної політики України, що, оскільки в назві їх установи присутнє слово «інформація», їм варто було б знати, що спростуванню підлягають факти, а не оціночні судження. У той час як у отриманому нами «спростуванні» не зазначено, які саме факти не відповідають дійсності. Може, неправдою є те, що Ткаченко подав уточнену декларацію? Чи автор допису неправильно процитував назви фірм, яким Ткаченко продав акції?

Якщо ж ви, шановні чиновники, не згодні з нашими оцінками, то радимо на майбутнє сумлінно виконувати вимоги антикорупційного законодавства й не брати приклад з Сивочолого Криголама, який свої корпоративні права, усупереч приписам статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», вивів у «сліпий траст», а не передав в управління українському суб’єкту господарювання, що має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Що ж стосується посилань на те, що НАЗК, мовляв, не побачило в діях Ткаченка ніякого порушення законності – так ви ще згадайте НАБУ. Знайшли, на кого посилатись.