Будинки для силовиків. У програші всі, крім забудовника та керівників

Квартирне питання псує не тільки окремих громадян, а й цілі силові управління. У гонитві за довгим доларом та квадратними метрами керівники відомств відверто кладуть на закони те, чим Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с), зазвичай, грає на роялі. На прикладі тихого болота провінційної Вінниці продовжимо досліджувати апетити та звички силовиків. І не варто думати, що регіони відрізняються суттєво – це загальнодержавний кінець епохи бідності.

Після публікації про апартаменти тещі керівника поліції Вінниччини полковника Івана Іщенка, його підлеглі настільки голосно обговорювали те, як «внутрішня безпека» не помітила квартири вартістю понад чверть мільйона доларів, що розбазікали чимало цікавого про майбутнє будівництво «житла для поліції». А разом із тим і про забудовника, якого порадили Іщенку, та тих, кому він вже звів будинки. А це – ні мало, ні багато – управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Тим паче, що саме СБУ нещодавно активізувала цікавість громадян до сфери забудови. Оскільки в епічній битві, яку українці не бачили з часів війни жаб та гадюк, СБУ накрила ДБР і прозвітувала про це на власному сайті. Чекісти накрили двох працівників Державного бюро розслідувань під час отримання грошей. ДБРівці, як пишуть СБУвці, на замовлення бізнесмена хотіли підкупити працівника прокуратури і «вирішити потрібне питання».

Бюрошники «маскували свої дії під виконання службових обов’язків, пов’язаних із викриттям корумпованих правоохоронців та держслужбовців. При цьому тиснули на інших правоохоронців і посадових осіб із проханнями «закрити очі» на порушення своїх «клієнтів». У випадках, коли їм відмовлялися «йти назустріч», співробітники ДБР створювали штучні умови для підкупу посадовців».

Але навіщо вінничанам було їхати до столиці, аби зловити когось із ДБР? Справ вистачає і у самій Вінниці. Тут головне – не вийти на себе ж. І це не просто кліше.

Полковник на вулиці генерала

На вулиці генерала Арабея, між лісом та кладовищем, вже встигли вигнати Житловий комплекс «Грінз». І є ціла історія про те, як працівники СБУ відкривали провадження на забудовника за порушення правил пожежної безпеки, але досить скоро закривали. І при цьому дивним чином кілька квартир відійшли саме представникам цього найчеснішого відомства. Але це зовсім інша історія.

І от поруч того «Грінзу», куди вже проклали комунікації, є колишній арештмайданчик. А також училище служби охорони. І гуртожиток Нацгвардії. Загалом, чимало земельки. Якщо бути точним, то три ділянки – 0510100000:02:018:0015 площею 2, 2535 га, 0510100000:02:018:0016 площею 0,7879 га та 0510100000:02:018:0017 площею 0,0173 га. Усі ці ділянки вже облдержадміністрація ще у листопаді 2020 року передала «Головному управлінню Національної поліції у Вінницькій області у постійне користування земельні ділянки для розміщення та постійної діяльності Національної поліції України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції». Насправді – під забудову.

Звести будинки Іщенко обіцяв ще до кінця цього року. Але торги – штука некваплива. А от подвір’я відділків поліції з легкої руки таких забудовників в погонах вже встигли перетворитись у арештмайданчики. Наприклад, так виглядає подвір’я міськвідділу поліції по вулиці Пирогова, 4б.

Замість одного великого арештмайданчика – перетворення міста в суцільне автозвалище. А натомість – кілька будинків, землю під якими можна вигідно продати. Наприклад, Валерію Барцьосю. А як він будує, запитаємо у сусідів поліції, СБУ.

Сумнівний «Практик» для СБУ

Була собі в пішій доступності від центру Вінниці така-собі земельна ділянка. Належала вона СБУ. Там розмішувались якісь гаражі, одноповерхова будівля. Загалом, класичний радянський набір «раптом ворог нападе». Але ворог напав, і цей мотлох нікому не знадобився. Тому кмітливі нащадки Фелікса Дзержинського зметикували, що з цієї ділянки непогано зробити собі золоте теля, продаж якого принесе чимало коштів. Наприклад, звести там будинок. Але для цього потрібно було пройти бюрократичне пекло. Та що не зробиш заради коштів.

У 2012 році ще «злочинна влада» ухвалила Закон № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». І ділянкою з незрозумілою халупою змогла розпоряджатись місцева влада. У жовтні 2014 року Вінницька міська рада надала «Управлінню Служби безпеки України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 20001473, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Грушевського, 27), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, розташованої по вул. Фрунзе, 54, у м. Вінниці, площею 0,4857 га (кадастровий номер 0510100000:01:035:0179), для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер витягу 27698508 від 06.10.2014р., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 469483705101)». Після декомунізації вулицю Фрунзе перейменували у Янгеля.

У листопаді 2016 року тодішній голова Вінницької ОДА Валерій Коровій своїм розпорядженням надав «Управлінню Служби безпеки України у Вінницької області в постійне користування земельну ділянку площею 0,4857 га з кадастровим номером 0510100000:01:035:0179, розташовану по вул. Академіка Янгеля, 54 у м. Вінниця, для розміщення та постійної діяльності Служби безпеки України». А навесні 2017 року ще один вінничанин, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, вніс територію у «перелік земельних ділянок, що належать до земель оборони, на яких планується будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки та членів їх сімей».

Довго не чекали, щоби почати будувати – влітку 2017 року Департамент архітектури та містобудування Вінницької міськради видає дозвіл на «нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків, що складаються з трьох будинків, в т.ч. двох блокованих по вул. Академіка Янгеля, 54 в м.Вінниці». При цьому максимальна кількість поверхів мала бути 12. Замовником будівництва стала місцева СБУ. Нагадаємо, що МінБуд ще у 2006 році роз’яснив, що «замовником є  особа,  яка за   дорученням   інвестора   або   інвестора-забудовника  залучає підрядника для виконання робіт з будівництва  об’єкта,  укладає  з ним договір підряду, контролює хід будівництва, здійснює технічний нагляд,  проводить розрахунки,  приймає закінчені роботи  та  здає об’єкт  в експлуатацію». Тобто, саме вінницьке управління СБУ мало б контролювати всі дії будівельників та те, як вони дотримуються законів.

У травні 2018 року почалось будівництво. Проектну документацію розробила Філія «Вінницький проектний інститут» Державного підприємства МОУ «Центральний проектний інститут». Генпідрядником 23 листопада 2020 року визначили  ПП «Практик Буд». А вже першого грудня 2020 року, тобто за тиждень, на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з’явився «Сертифікат готовності» цього будинку.

Фірма «Практик Буд», наприклад, на початку 2020 року уславилась тим, що стала фігурантом кримінального провадження №42020021160000002, фабула якого стверджує, що «посадовими особами приватного підприємства «Практик Буд» отримано від Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області кошти в загальній сумі 403435,20 грн. за виготовлення у встановленому чинним законодавством порядку топографічної зйомки М1:2000, без фактичного виготовлення вказаної документації».

Також про роботу «Практик Буду» можна судити з рішення Господарського суду в справі № 902/293/21. Забудовник не просто наймає ФОПів на виготовлення робіт (фактично – не має власного ресурсу), але й роками не розраховується із виконавцями.

Але такі факти, доступні кожному, хто вміє відкривати Єдиний реєстр судових рішень, мало цікавили замовника будівництва на Янгеля, 54, управління СБУ у Вінницькій області. Дім для чекістів звели, здали і, здавалось, забули. Але ні… Найцікавіше почалось дещо пізніше, після здачі «першої черги».

Чудасія Барцьося

Ось кадастрова карта, на якій ділянка по Янгеля, 54 має досі цікаву форму. Південна її сторона виходить на дорогу і саме там, логічно, мав би знаходитись будинок СБУвців. Але ні. Діти лейтенанта Баканова отримали квартири подалі від комерційно привабливої ділянки, у дворі за шкільним стадіоном. А на економічно привабливому місці, мов на дріжджах, почав рости новий ЖК «Дім на Янгеля», квартири в якому швидко почали продавати.

Власне, всі задоволені. Забудовник отримав дебелий шмат землі у гарному місці під забудову, працівники СБУ свої квартири подалі від людських очей, а керівництво управління залишилось вкрай задоволеним таким ходом речей. Адже наступні події можна пояснити чи виключною матеріальною зацікавленістю з боку керівництва, або ж повною профанацією та непрофесійністю.

У жовтні 2020 року, ще до здачі будинку безпосередньо для службовців СБУ, вінницьке управління через місцеві ЗМІ оголошує новий конкурс. На новий будинок. На тій самій ділянці. «До забудови пропонується земельна ділянка Управління за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 54, площею 0,4857 га, кадастровий номер 0510100000:01:035:0179, призначена для будівництва житлових будинків. Розрахункова частка Управління СБУ у Вінницькій області складає не менше 691,00 кв.м. від загальної площі квартир, не менше 11 відсотків загальної площі квартир, не менше 12 квартир, з яких не менше 10-ти двокімнатних».

За три дні після конкурсу на сайті СБУ з’являється оголошення про результат: «Переможцем конкурсу визнано Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «УСБ ПОДІЛЛЯ» (адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Вайсера,24/1 оф. 74, код ЄДРПОУ 43824286), який, відповідно до основних критеріїв визначення переможця конкурсу запропонував найкращу пропозицію». Що саме запропонував кооператив і скільки – неважливо. Важливо, як взагалі ЖБК із промовистою назвою «УСБ Поділля» пропустили на цей конкурс. Адже будь-яка людина, яка має початкову освіту та вміє користуватись гуглом, відшукає, що «УСБ» зареєстровано 17 вересня 2020 року, рівно за місяць до так званого «конкурсу СБУ».

Щобільше, три його засновника, Вікторія Гладинюк, Оксана Смагло та Денис Кравченко, – вінничани, які в Хмельницькому нареєстрували купу ЖБК: «Немирівський хутір», «Сімейний Немирів», «Хутори», «Хутори Плюс», «Сімейні хутори», «Затишні хутори», «Нові хутори», «Хуторське», «Престижний плюс», «Немирівський люк»с, «Немирівський комфорт», «Престижний 12», «Комфортний плюс», «Сімейний стандарт плюс». До того ж «УСБ Поділля» не має за душею нічого – ані техніки, ані людей, ані транспорту, ані ліцензій. Фактично, це стандартна прокладка-одноденка. І ця «фірма» перемагає на конкурсі забудовників для СБУ! То повернімось до запитання вище – що це, дурість чи змова? У будь-якому випадку, дурня чи змовника, лейтенанту Баканову, якщо він не в долі, варто переглянути б свою кадрову політику.

Згодом все прояснилось. Генпідрядником стало БМУ-6, яке належить місцевому забудовнику Валерію Барцьосю. Власне, на обмеження та закони Барцьось завжди чхав, адже гроші – найголовніше. І почав замість 12 поверхів виганяти 16. Загалом, у будинку стало понад 180 квартир. І виходить, що відсоток для СБУ був у 12-поверховому, а зводять 16-поверховий. Як замовник СБУ мала б втрутитись у це беззаконня, правда? Але наприкінці вересня 2021 року вінницькі чиновники «латають» містобудівні умови – і Барцьось вже має дозвіл на 16-поверхівку. Це звично, адже керівник вінницького департаменту Яків Маховський завжди радо підмахує забудовникам дозволи.

І ці люди «хлопають» конкурентів з ДБР?

І таких забудовників хоче протягнути полковник Іщенко? Хоча, не дивно. З огляду на те, як закривались очі на витівки Барцьося, потенційному матеріальному стану полковника зможуть позаздрити і генерали. Або поспівчувати, якщо все ж «справедливість і законність» в цій державі раптом з’являться.

Проблеми небудівельні

А тим часом над будівельними планами Івана Іщенка нависає мідний таз. Антон Шевцов, колишній керівник поліції Вінниччини, який рішенням Верховного Суду поновився на посаді, продовжує жорстко тролити свою колишню систему. Сайт Naspravdi.Today вже описував правову колізію у вінницькій поліції, де досі невідомо, хто ж насправді є керівником.

У своєму Телеграм-каналі Шевцов написав, що Нацпол подала до суду позов з вимогою надати їм відстрочку для виконання рішення Верховного суду України про поновлення колишнього очільника поліції Вінниччини на посаді. Як пише Шевцов, поліція аргументує проволоки тим, що не встигла звільнити Івана Іщенка. А як йдеться в рішенні суду, поліція просить про «роз`яснення вказаного судового рішення Верховного Суду». Фактично, на Богомольця визнали, що читати судові рішення не вміють, щобільше, власні інструкції та розпорядки їм важливіші за рішення Верховного Суду, які згідно з Конституцією, є обов’язковими для виконання.

І як пише Шевцов, що «своїми сільськими хитрощами» поліція лише збільшує йому вислугу років та суму грошової заборгованості. І дарма годує, виходить, обіцянками генеральських погонів Івана Іщенка.

Зовсім скоро, 10 листопада 2021 року, о 13.30 у Окружному адмінсуді Києва судді Мамедова, Клименчук і Костенко знов розглядатимуть судову суперечку між поліцією та Шевцовим. Справу, від якої залежить доля і одеського очільника поліції Вінниччини. Між тим, кадри, які привів Іщенко на Вінниччину поступово починають переїжджати. Наприклад, начальник слідства Олександр Білий вже перебирається до столиці…

Антон Булгаков

Коментарі:

Next Post

Загальний стан криміногенної обстановки в Україні, стан злочинності та протидії їй, а також дотримання конституційних прав і свобод громадян на досудовому розслідуванні в 2020 році (в порівнянні зі статистичними даними за 2013-2019 роки). Частина 1

Пн Лис 8 , 2021
Екс-заступник генерального прокурора України Олексій Васильович Баганець, провівши величезну роботу з аналізу статистичної звітності правоохоронних органів, прокуратури й Державної судової адміністрації за 2013 – 2020 роки, представив юридичній спільності країни звіт, присвячений порівняльному аналізу загального стану криміногенної обстановки, протидії злочинності та дотримання конституційних прав і свобод громадян у ході досудового […]