Чий Крим?

Започатковуючи широку етнографічну дискусію про «один народ», президент Росії Володимир Путін 9 червня 2021 року в інтерв’ю телеканалу «Росія 24» поставив перед російськими та світовими вченими питання руба: що робити з євреєм Зеленським? Він так і сказав: «Сам Зеленський єврей за національністю, у нього, може, там кров намішана. Що робити з цими людьми? Їм будуть, як у нацистській Німеччині, міряти черепа, інші частини тіла?»

Гнів Кремля викликав законопроект президента України В.О. Зеленського №5506 від 18.05.2021 «Про корінні народи України», який нібито утискує російську меншину України. Нагадаємо, що 1 липня цей законопроект було прийнято Верховною Радою в цілому та направленого 8 липня на підпис президенту.

Насправді, все це елементарне непорозуміння. Багато галасу даремно. Усі занепокоєння Володимира Володимировича з приводу чергового законодавчого шедевру криворізької юридичної школи можна швидко розвіяти за одну хвилину!  Кремль дуже образився, що згідно з цим законопроектом росіяни не належать до числа корінних народів. Можемо заспокоїти росіян: згідно з частиною 1 статті 1 цього законопроекту українці теж не належать до числа корінних народів України!

Читаємо разом цю норму:

Стаття 1. Поняття корінного народу України

1. Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.

Отже, оскільки українці становлять етнічну більшість, то в розумінні зазначеної норми етнічні українці не відповідають критеріям корінного народу. Ця ситуація може змінитись, коли українці стануть етнічною меншиною в цій країні – тоді справедливість буде відновлена й український етнос відразу стане корінним.

З росіянами все набагато простіше: оскільки вони мають власне державне утворення за межами України, то за цією ознакою вони не відповідають визначенню корінного народу. Тому все по-чесному! Ні українцям, ні росіянам…

До речі, ці самі доводи стосуються й переважної більшості національних меншин – угорців, румунів, поляків, білорусів, болгар, євреїв, греків, грузин, вірмен, азербайджанців тощо…

А хто ж тоді корінний народ України замість українців?! На це питання дана дуже обережна відповідь у частині 2 статті 1 такого змісту:

2. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.

Зазначена норма є дуже цікавою тим, що Крим названо занадто обережно – не Автономна Республіка Крим в складі України, а якийсь там «Кримський півострів» – тобто, географічною назвою.

Звісно, що автор цього законопроекту – Один з Найвеличніших лідерів світу (с) – не наважився назвати його «Кримським федеральним округом». Водночас, оця географічна знеособленість трішки спантеличує. Що, з юридичної точки зору, означає «на території Кримського півострову»? Чому територія Криму згадується окремо від решти України? Може, кримські татари, караїми, кримчаки – це якісь прийшлі з-за кордону до нас народи? Наприклад, в Україні є народи, що сформувалися на Балканському півострові – серби, болгари, греки тощо. Є й такі, що прийшли до нас з Анатолійського півострову. То й що з того? Це жодним чином не свідчить про територіальну приналежність Балкан або Малої Азії до України.

Так чий Крим? Проект закону № 5506 від 18.05.2021, автором якого нібито зазначений такий собі Зеленський Володимир Олександрович, Президент України, дає відповідь і на це складне запитання. З одного боку, положеннями частини 3 статті 7 законопроекту передбачено наступне:

3. Корінні народи мають право на спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на потреби корінних народів України, що встановлені цим Законом. Порядок спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на передбачені цим Законом потреби корінних народів України, визначається Бюджетним кодексом України.

Натомість, з іншого боку, припис частини 1 статті 11 проекту містить важливе застереження:

Стаття 11. Прикінцеві та перехідні положення

 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім частини третьої статті 7, яка набирає чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.  

Отже, зазначена норма дає підстави для тлумачення, що наразі ані Автономна Республіка Крим, ані місто Севастополь не перебувають під «загальною юрисдикцією» України!

Тому з користуванням природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, трішки доведеться почекати, поки Україна не здобуде «загальну юрисдикцію» над цими територіями.

Варто нагадати, що відповідно до частини 1 статті 2 Конституції України її суверенітет поширюється на всю територію. Юрисдикція держави є синонімом її суверенітету, це тотожні поняття. Наше законодавство містить цілу низку норм, де згадується юрисдикція України. Наприклад, положенням частини 1 статті 27 КАСУ встановлено виключну підсудність адміністративних справ з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.

Частиною 1 статті 9 Митного кодексу України встановлено поняття митної території України як елементу державного суверенітету: територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

Відтак, якщо згідно з частиною 1 статті 1 проекту закону №5506 від 18.05.2021р. «загальна юрисдикція» України зараз не поширюється на Крим та Севастополь, і лише колись, в майбутньому, можливо вона туди повернеться, то ані Крим, ані Севастополь, в розумінні зазначеного законопроекту, наразі не відповідають критеріям митної території України відповідно до статті 9 Митного кодексу України.

З прийняттям та набуттям чинності цим законом Росія зможе нарешті вирішити цілу низку політико-юридичних проблем. По-перше, це легітимність кримського референдуму 2014 року.

Ми вже згадували напередодні «Дня проституції», що закріплення «венеційського» підходу до розуміння наслідків скасування неконституційних норм дає підстави для висновку, що Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року №1702-6/14 втратила чинність тільки з дня визнання її неконституційною Рішенням КСУ № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року, але аж ніяк не раніше. Отже, у період з 6 по 13 березня 2014 року цей акт індивідуальної дії Верховної Ради Автономної Республіки Крим мав юридичну силу з точки зору практики Венеційської комісії. Тепер Верховна Рада, якщо президент підпише, остаточно визнає втрату української «загальної юрисдикції» над Кримом та Севастополем.

По-друге, це матиме визначальне міжнародно-правове значення для усіх спорів про свободу судноплавства поруч з Кримом та через Керченську протоку, а також для усіх спорів про використання морського шельфу та розробки газових родовищ Чорного моря. Тепер всі заяви українського МЗС, всі позовні вимоги в міжнародних судах і арбітражах можна буде гуртом викинути в смітник.

По-третє, постає фундаментальне цивільно-правове питання: якщо на території Криму та Севастополя діє не українська «загальна юрисдикція», а якась інша, то відповідно до яких норм права мають укладатись та посвідчуватись цивільно-правові угоди, у тому числі щодо нерухомого майна та земельних ділянок?

По-четверте, положення частини 1 статті 9 Митного кодексу України вимагатиме організацію проведення митного оформлення товарів та оформлення перетину кордону між Кримом та Херсонщиною. Мається на увазі поки що Херсонська область у складі України, бо сценарій третього сезону серіалу «Слуга народу» передбачає на майбутнє розпад України на 28 незалежних держав, у тому числі окремо на Північну та Південну Херсонщину.

Постане ціла низка інших організаційних питань, вичерпний перелік яких наразі навіть неможливо передбачити.

Отже, на питання «чий Крим?» тепер можете робити власні висновки…

Якщо ж текст переданого на підпис президенту проекту закону №5506 не відрізнятиметься від того, що розміщено на веб-сайті Верховної Ради, то Зеленський повинен або накласти вето, або усвідомлювати розмір своєї кримінальної відповідальності за автограф під цим законодавчим анекдотом.

Повертаючись до етнографічної мети прийняття цього законопроекту, якщо ані українці, ані росіяни, ані переважна більшість інших національних меншин не мають права претендувати на статус корінного народу України, караїми та кримчаки є вимираючими етносами, їх майже не лишилось, а кримські татари непатріотично воліють мешкати на тому самому півострові в складі «іншої юрисдикції», то для кого тоді цей закон і навіщо? Відповідь є! Є такий народ, який винятково підпадає під визначення корінного в розумінні цього законопроекту – це цигани! Вони є носіями самобутньої мови та культури, історично мешкають поруч з українцями та усвідомлюють себе корінним народом. Тільки працювати не бажають, але то таке. З урахуванням їх чималої численності, яку навіть важко точно підрахувати, проект закону №5506 від 18.05.2021 варто перейменувати наступним чином: «Про права циган та прирівняних до них осіб». 

Помічена така закономірність: чим вище рівень важливості законопроекту, тим менше він відповідає Конституції, принципам верховенства права та правової визначеності, і, водночас, тим більше він містить хворобливих ідей, важкодоступних для правосвідомості здорових дієздатних громадян. Цей маленький приклад з проектом закону №5506 від 18.05.2021р. «Про корінні народи України» є дуже показовим з точки зору розуміння – яким сміттям насправді є всі так звані «реформаторські» закони зеленої монобільшості та до яких юридичних наслідків вони можуть призвести.

Анатолій Новосельцев

One thought on “Чий Крим?

  1. Ст.19 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text “…Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб, або з дня прийняття Верховною Радою України рішення про визнання цього Закону таким, що втратив чинність….”

Leave a Reply to Terry Cancel reply

Next Post

Чумаку дали по руках

Вт Лип 20 , 2021
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 1 липня 2021 року в справі №320/8358/20 відмовив колишньому головному військовому прокурору Віктору Чумаку в отриманні колосальної пенсії, заради якої Чумак разом з екс-генеральним прокурором Русланом Рябошапкою влаштував нечувану за своєю зухвалістю аферу. Як розповідало видання «Насправді.today», з метою незаконного отримання пенсії в розмірі […]