У Бурби забрали «нагороду» за звільнення Сущенка

Судова тяжба між Будинком відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами та колишнім начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василем Бурбою обіцяє перетворитись на процес століття. Ще б пак: високі ворогуючі сторони одночасно б’ються на теренах цивільно-правових відносин, застосовують засоби кримінального реагування й навіть пускають у бій важку артилерію – себто чесних і непідкупних українських журналістів.

У лютому 2021 року біда підкралась до Василя Васильовича Бурби, звідкіля він не очікував: глава держави Андрій Єрмак за порадою голови Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка розпорядився вигнати Бурбу з державної дачі в Конча-Заспі, яку безробітний екс-начальник ГУР МО орендував на свої скромні трудові заощадження. Причиною стала образа глави держави на Василя Васильовича за організовану Бурбою кампанію по обвинуваченню Єрмака в державній зраді – Бурба, найнявши народного експерта з усіх питань Юрія Бутусова та негласного позаштатного працівника НАБУ Євгена Шевченка, поширював розповіді про те, що Єрмак є агентом російської розвідки й «злив» росіянам інформацію про плани Центрального розвідувального управління США посадити в аеропорту «Бориспіль» літак з російськими бойовиками під час перельоту з Мінська в Стамбул.

Ось як зі слів Бурби повідомив про цю подію в лютому 2021-го народний експерт Бутусов: «Зеленский выселил из дома и снял охрану с экс-начальника ГУР Василия Бурбы, который дал показания о провале операции по захвату российских террористов. Глава Офиса президента Андрей Ермак звонил автору фильма о «Вагнергейте» Христо Грозеву, фильм выйдет в марте … По данным Цензор.Нет, накануне выселения из Конча-Заспы, с Бурбой провел встречу сотрудник спецслужб, доверенное лицо президента Зеленского, который предложил Бурбе назначение послом Украины в Австралии, в обмен на публичное опровержение скандала с “вагнеровцами”, отказ от интервью и всякого сотрудничества с расследователем “Беллигнкэт” Христо Грозевым. В противном случае Бурба получил прямые угрозы – выселение из охраняемого дома, лишение документов, увольнение с работы в МИД родного брата, открытие уголовных дел. Бурба отказался от такой позорной сделки. И первые угрозы были тотчас осуществлены».

Ти ба: «по данным Цензор.Нет»… Цікаво, які такі дані може мати людина, що підписується як «Участник группы военно-тактической экспертизы ГПУ по расследованию событий на Майдане Юрий Бутусов»? Хто буде ділитись інформацією з народним експертом, прізвище якого викликає гомеричний регіт серед правоохоронців і співробітників спецслужб? Всі джерела Бутусова – це його роботодавець Вася Бурба, якого колишній друг і соратник Валерій Кондратюк заганяє під шконку.

Дійсно, перед виселенням з державної дачі Кондратюк присилав до Бурби начальника ГУР МО України Кирила Буданова з пропозицією поїхати послом у будь-яку країну (не тільки Австралію, хоча Австралія називалась першою, позаяк посол Кулініч був призначений ще в 2015 році й давно підлягає ротації). У протилежному випадку були обіцяні всі кари земні – позбавлення охорони, кримінальні провадження і протчая, і протчая, і протчая.

Втім, не можна не визнати, що нині Кондратюк себе поводить відносно Бурби як гандон. Принаймні, коли Кондратюк, побачивши, що Сивочолий Гетьман програє президентські вибори, у квітні 2019 року покинув Адміністрацію Президента й до червня 2020 року ходив у безробітних, Бурба, з огляду на те, що Кондратюк є секретоносієм найвищого рівня, забезпечував його охорону силами ГУР МО – попри взаємну ненавість. Бурба охороняв не тільки Кондратюка, але і його дружину, дітей і навіть собаку, якого вигулював офіцер ГУР МО, хоча це й було незаконно. А Кондратюк тепер не лише позбавив Бурбу охорони (точніше, наказав це зробити Буданову), але й за допомогою Єрмака виселив з охоронюваної державної дачі.

Найсмішніше в цій історії, що і Кондратюк, і Бурба давно завербовані американською спецслужбою. За часи Януковича Кондратюка ледь не посадили за роботу на американську розвідку – матеріали цього кримінального провадження Тоцький наприкінці лютого 2014 року вивіз у Крим, але Наливайченко там його наздогнав, матеріали забрав, привіз до Києва й урочисто спалив, одночасно призначивши Кондратюка начальником Департаменту контррозвідки з метою унеможливлення подібних ексцесів на майбутнє. Бурба також відкрито працює на розвідку іноземної держави й після звільнення з ГУР МО місяць провів у США, де в Ленґлі проходив оглядини на предмет наступного призначення директором НАБУ замість Ситника, який утомив своїх кураторів безумною жадібністю, несамовитим хабарництвом і здатністю обкладати поборами все, що ворушиться.

Але в конфлікті між Кондратюком і Бурбою американці не можуть нічого вдіяти. Якби це були нелегали, то одного з них просто б відкликали. А в даній ситуації резидентурі ЦРУ в Україні залишилось лише надати Бурбі автомобіль посольства й спостерігати, чим закінчиться гризня двох американських агентів.

Як писав зі слів Бурби народний експерт з усіх питань Бутусов,

«Безопасность экс-начальника военной разведки в Украине обеспечивают американцы, которые за это вообще не отвечают и просто проявляют добрую волю… Бурбу, который обладает информацией особой государственной важности, ГУР МО и СБУ также лишили документов прикрытия. Его единственной защитой является, на данный момент, машина, предоставленная посольством США».

Бутусов – щаслива людина, оскільки не усвідомлює, що він верзе. Якби в США екс-керівника воєнної розвідки побачили б у автомобілі іноземного посольства, то наступний ранок він би зустрів у в’язниці. Але Україна – не США. І навіть не Зімбабве. Лише тут очільники розвідувальних органів можуть відкрито працювати на закордонні спецслужби й чубитись на очах у кураторів. І лише в колишній керівник воєнної розвідки може через суд вимагати повернути йому в користування державну дачу.

Але директор Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами Олександр Гурин не збирається здаватись – він написав заяву в поліцію, вимагаючи притягнути екс-начальника ГУР МО до кримінальної відповідальності через «завдані збитки у великому розмірі». Як розповів Гурин в інтерв’ю, «Коли виїжджав Бурба, було демонтовано обладнання, яке належить державі. Були розкомплектовані окремі об’єкти опалення, відеоспостереження, які мали бути відповідно до інвентаризаційних карток. Тому ми звернулися до поліції».

Ага. Уява малює картину, як слідчий райуправління поліції затримує колишнього керівника воєнної розвідки за підозрою в розукомплектуванні «окремих об’єктів опалення»…

Втім, не виключено, що при розгляді позову Бурби до Будинку відпочинку «Конча-Заспа» суду доведеться допитувати як свідка Петра Порошенка та колишнього офіцера діючого резерву ГУР МО Романа Сущенка. Бо, як розповів Василь Васильович тижневику «Дзеркало тижня», «… держдачу пожалував йому Петро Порошенко за спецоперацію проти одного з агентів впливу Росії в українських ЗМІ, після чого той мусив залишити Україну».

«Агент впливу», за спецоперацію проти якого Порошенко нагородив Бурбу можливістю проживати в «Конча-Заспі» – це  колишній керівник «РІА Новини-Україна» Кирило Вишинський. А спецоперація полягала в тому, що його тримали понад рік в слідчому ізоляторі за вигаданим Бурбою обвинуваченням, доки Путін не погодився прийняти Вишинського в обмін на засудженого в Москві Сущенка.

Власне, затримання в Москві полковника ГУР МО України Романа Сущенка (як і затримання в Мінську полковника ГУР МО України Павла Шаройка, затримання «кримських диверсантів» та провали інших українських розвідників і агентів української воєнної розвідки) – це результат безумної мозкової діяльності Кондратюка та Бурби. Начитавшись книжок про шпигунів, тодішній начальник ГУР МО України Віталій Кондратюк та його заступник Василь Бурба відправили свого співробітника Романа Сущенка, який мешкав у Парижі під виглядом журналіста агенції «Укрінформ», у Москву забрати «посилку». Оскільки відомча приналежність Сущенка не становила жодної таємниці, російська контррозвідка миттєво вдягнула на нього кайданки. Суд був скорий і майже праведний – 12 років позбавлення волі.

Усі спроби витягнути офіцера української воєнної розвідки з російської в’язниці спочатку були марними, бо нікого запропонувати на обмін Україна не могла, позаяк Служби безпеки України займається не стільки ловлею шпигунів, скільки постачанням контрабандних сигарет у країни Євросоюзу. Але Бурба, який після переведення Кондратюка в Адміністрацію Президента в жовтні 2016 року очолив ГУР МО України, знайшов вихід і запропонував кинути за ґрати українського журналіста Вишинського, який очолював київське представництво московського інформаційного агентства «РИА-Новости» й за свої пропагандистські труди закритим Указом Путіна був нагороджений медаллю «За повернення Криму».

Це була, дійсно, унікальна спецоперація з огляду на те, що на той час Україна та Росія не перебували в стані війни (як не перебувають і нині), до 1 квітня 2019 року між Україною та Російською Федерацією діяв Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, а на території України – навіть у зоні бойових дій – не був запроваджений правовий режим воєнного часу. Відтак, Вишинський міг писати все, що йому заманеться в повній відповідності до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконувати яку Україна пообіцяла, вступаючи до Ради Європи. Тож довелось Бурбі попрацювати, разом з заступником голови СБУ Віктором Кононенком організовувавши арешт і утримання Вишинського під вартою. Щоправда,  керівник «РІА Новини-Україна» заявляв, що він ні в чому не винуватий, відмовлявся від обміну на Сущенка й вимагав публічного судового розгляду відповідно до законів України. Але хто ж його буде питати?

28 серпня 2019 року Київський апеляційний суд, який, як відомо, незалежний від Офісу Президента й виносить рішення виключно на підставі закону та внутрішнього переконання суддів, звільнив Вишинського з-під варти, але підозрюваний заявив, що все однаково не братиме участь у обміні. Тоді 7 вересня 2019 року, у День воєнної розвідки України, Вишинського під орудою Бурби вивезли в Росію й того ж дня в Україну повернувся Роман Сущенко.

Саму за цю «спецоперацію» – пошук жертви, яку можна було б арештувати та поміняти на Сущенка – Порошенко й нагородив Бурбу правом проживати в Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами. Принаймні, так стверджує сам Бурба. Тож якщо тепер це право екс-начальникові ГУР МО України доводиться обстоювати в суді, то логічним буде допитати як свідків і Порошенка, і Сущенка. А, заодно, розібратись, за якою статтею Кримінального Кодексу треба кваліфікувати обмін одних громадян України на інших.

Тож скубіться, панове, за державні дачі й далі. Воно вам так пасує…