Як Порошенко та Гіркін створювали ДНР

1

5 липня 2021 року виповнилось 7 років «Донецькій народній республіці», створеній у ході реалізації «Мирного плану президента». На той час російські бойовики на чолі з Гіркіним захопили м.Слов’янськ, через неконтрольовані ділянки російсько-українського кордону текла зброя, а в прикордонних районах Росії розгортались підрозділи регулярної армії, готові в будь-який момент вторгнутись на територію України. Тому щойно обраний Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України України Петро Порошенко негайно проголосив мирний план, відповідно до якого впродовж двох тижнів заборонялось чинити будь-який спротив терористам і перешкоджати російським бойовикам захоплювати українську територію.

Сьомого червня 2014 року Петро Олексійович в’їхав у кабінет на Банковій, а вже за 9 днів по тому, 16 червня, Рада національної безпеки і оборони під його головуванням схвалила «Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України», який Гарант Конституції вів у дію своїм Указом від 20 червня 2014 року №548/2014.

Взагалі-то, пункт 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачає, що в разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України президент вводить спеціальний правовий режим – воєнний стан – і оголошує повну або часткову мобілізацію. Але Петро Олексійович мав свою точку зору на Конституцію й тому зразу ж заявив, що ніякого воєнного стану не буде.

Натомість «мирний план президента», який набув чинності 20 червня 2014 року, своїм пунктом першим встановив «гарантії безпеки для всіх учасників переговорів» – під «учасниками» мались на увазі Гіркін та його поплічники. А пункт п’ятий «мирного плану» передбачив «гарантований коридор для виходу російських і українських найманців».

Кого Петро Олексійович називав «українськими найманцями» і куди їх він збирався виводити – то є велика таємниця, яку варто було б з’ясувати слідчим шляхом після повідомлення Порошенкові про підозру в державній зраді. Що ж стосується гарантованого коридора для виходу російських найманців, то він був створений для Гіркіна та його банди 5 липня 2014 року у повній відповідності з рішенням РНБОУ від 16 червня 2014 року. Саме цим гарантований коридором Гіркін потрапив зі Слов’янська в Донецьк, де й проголосив створення «Донецької народної республіки».

Що цікаво – напередодні передислокації Гіркіна «гарантованим коридором» у Донецьку міську раду зателефонували з Адміністрації Президента України (докладніше про це було б непогано допитати тодішнього першого заступника глави Адміністрації Президента Геннадія Зубка) та попередили, що в місті треба зняти українську символіку, бо завтра в Донецьк увійде Гіркін і він буде дуже незадоволений синьо-жовтим прапором над мерією.  

Донецький міський голова Олександр Лук’янченко не ризикнув проігнорувати високу вказівку й розпорядився звільнити будинок міськради від української символіки «у зв’язку з ремонтом фасаду». Донецький фотожурналіст Сергій Ваганов зберіг для історії відеокадри того, як 4 липня 2014 року Донецьк готувався зустріти Гіркіна, що мав 5 липня прибути зі Слов’янська «гарантованим коридором».

Інші пункти «мирного плану президента» не менш цікаві. Наприклад, пункт 11 – «Децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів, захист російської мови; проект змін до Конституції)». Стосовно змін до Конституції, то, очевидно, йдеться про спробу Порошенка внести в Конституцію України положення про особливий статус Донбасу. Ця поправка була проголосована Верховною Радою 31 серпня 2015 року й щоби вгамувати обурення тих, то вийшов протестувати під парламент, співробітникам СБУ в той день довелось влаштувати кидання в натовп бойової гранати, внаслідок чого загинули четверо військовослужбовців Національної гвардії України. Ну, а про захист Порошенком російської мови міг би багато чого розповісти колишній народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» і нинішній народний депутат від партії «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко. Він на цьому захисті зробив усю свою політичну кар’єру.

Або пункт 12 – «Узгодження губернаторів до виборів з представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, про розбіжностях – рішення приймає Президента)». Щоправда, в Україні ніяких губернаторів не існує, бо Україна не Росія. Тож можна припустити, що цей «мирний план» писали в Москві, а секретар РНБОУ Парубій, чий підпис стоїться під цією фільчиною грамотою, його не вичитав.

Ну, а пункт 7 коментаря навіть не потребує – «Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання». Власне, так воно й було – після того, як Гіркін «гарантованим коридором» перебрався зі Слов’янська в Донецьк і проголосив створення «Донецької народної республіки», співробітники Головного управління МВС України в Донецькій області стали нести патрулювання разом з російськими бойовиками, а зарплатню за це отримувати з державного бюджету України.

На окремий наголос заслуговує та обставина, що рішення РНБОУ та Указ президента, яким був введений у дію «Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України», є чинними донині. А тому залишається сподіватись, що волелюбний український народ побачить колись у кайданках не лише Петра Олексійовича, але і його малахольного наступника, який за два роки перебування на посаді не тільки не ініціював притягнення Порошенка та Парубія до кримінальної відповідальності за державну зраду, але навіть не спромігся скасувати їх творчий спадок.

Володимир Бойко

У цьому світі не буває трьох речей: секретів, випадковостей і співпадінь.

One thought on “Як Порошенко та Гіркін створювали ДНР

  1. А де підтвердження того, що з АП телефонували до донецької міської ради з проханням зняти українську символику? Звідки такая інформація?

Коментарі:

Наступна публікація

У Бурби забрали «нагороду» за звільнення Сущенка

Вт Лип 6 , 2021
Судова тяжба між Будинком відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами та колишнім начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василем Бурбою обіцяє перетворитись на процес століття. Ще б пак: високі ворогуючі сторони одночасно б’ються на теренах цивільно-правових відносин, застосовують засоби кримінального реагування й навіть пускають у бій важку артилерію – себто […]