Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія опублікував розписку про добровільну співпрацю з так званим «міністерством внутрішніх справ Луганської народної республіки», яку, як стверджується в публікації, начебто дав архієпископ Тихон, керуючий Тернопільсько-Бучацькою єпархією ПЦУ, обравши собі при цьому агентурний псевдонім «Ферзь».
Расписка
Я, Петранюк Тарас Иванович
Даю согласие добровольно оказывать помощь органам МВД ЛНР в их работе по защите безопасности нашей Родины. Ставшие мне в процессе сотрудничества известные факты и методы работы органов МВД, интересующих органы МВД, обязуюсь никогда, никому не разглашать.
Письменную информацию, которую буду предоставлять, буду подписывать Ферзь.
—-ПОДПИСЬ—-
Расписку получил
Треба зазначити, що постать архієпископа Тихона (за паспортом – Тарас Іванович Петранюк 1976 року народження ) є вкрай колоритною. У 2009 році Тарас Іванович був рукопокладений Філаретом у єпископа Луганського й Старобельського, але 13 грудня 2010 року рішенням Священного Синоду УПЦ Київського патріархату заборонений у служінні в зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за шахрайство (кримінальне провадження відносно Петранюка прокуратура направила до суду, після чого його превелебність втік і був оголошений у розшук).
Оскільки матеріали кримінального провадження залишились на окупованій території, у травні 2017 року Петранюк знову з’явився на православних теренах і Макарієм (Малетичем) був прийнятий до Української автокефальної православної церкви з призначенням керуючим Одесько-Чорноморською єпархією УАПЦ. У вересні 2017 року Петранюк став керуючим Тернопільською єпархією УАПЦ, у липні того ж року був зведений у сан архієпископа з наданням титулу Тернопільський і Бучацький. У цьому статусі 15 грудня 2018 року Петранюк брав участь у Об’єднавчому соборі, після чого «у сущому сані» був прийнятий до Православної церкви України.
Хоча жодних доказів справжності розписки про співробітництво архієпископа Тихона з «МВС ЛНР» Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія не навів (якщо Петранюк і писав розписку, то це могло бути, хіба, у період 2014-2017 років), сама по собі поява такої публікації свідчить про братерську любов і християнське людинолюбство, що панують в українському православ’ї.
