Однак, вічно наварюватись нишком від «авторитетних» господарів «Хамадея» таки не вийшло. Тодішній міністр доходів і зборів Олександр Клименко регулярно отримував інформацію від підлеглих про невраховані виходи контрафакту з «Хамадея», а це автоматично означало недоотримання коштів «сім’єю». Про це неодноразово доповідали й Януковичу. У свою чергу, відповідні запитання ставилися власникам і кураторам «Хамадея» – Михайлу Ляшку та Сергію Зарембі, котрих факт подібних «пред’яв» надто нервував. Зрештою, підпільне дітище Кіро було виявлено.
Ясна річ, Кіро спробував відсидітися в Дубаї, але посланці Мішані знайшли його і там. Після чого хитромудрий ділок постав перед Міхал Міхаличем на його дачі, звідки, як було відомо в Донецьку, після подібних витівок назад вже ніхто не повертався. Хіба що вперед ногами.
Проте, Кіру якимось дивом вдалося домовитися. У Донецьку тих часів побутувала версія, яка пояснює і поблажливсіть Косого, і тривалу роботу нелегального виробництва Кіра впритул до фабрики Міхал Міхайловича. Мовляв, Кіро з самого спочатку працював в інтересах Ляшка, проводячи частину прибутку повз «общак», який Косой мав наповнювати, зокрема, з доходів «Хамадея».
Так чи інакше, але результатом виховної бесіди стала передача у власність Ляшка частини капіталів, накопичених Кіро, а виробничі лінії підпільного цеху перейшли під контроль Мішані, посиливши потужності «Хамадей». Свого подільника Черкаського Кіро, начебто, не здав, але і його послуг більше не потребував. Злі язики подейкували, що Черкаський дуже образився на компаньйона і пізніше навіть замовляв його вбивство. Брешуть, звичайно ж…
Незабаром Кіро влився в «сім’ю» на правах молодшого партнера й довіреної особи. Незадовго до акцій протесту наприкінці 2013 року він навіть зайнявся облаштуванням у селі Гоща Рівненської області тютюнового цеху, аналогічного своєму колишньому в Донецьку, для Саші-Стоматолога. Однак після зміни режиму в Україні обладнання було терміново вивезено в Російську Федерацію, де і працює зараз.
Свій серед чужих, чужий серед своїх
Так звана «російська весна», приходу якої на Донбас всіляко сприяли місцеві еліти, принесла із собою воістину доленосні зміни. У тому числі й для її попутників цієї «весни» з Донецького клану. Щоправда, для деяких з них незворотні.
Подальші військові дії супроводжувалися безліччю побічних ефектів для місцевих контрабандистів. Вже звичні ринки збуту, шляхи доставки витратного матеріалу, обладнання, сировини були порушені. Все це не обійшло стороною і «Хамадей». Але найгіршим для Міхал Міхалича було те, що разом із зміцненням позицій «ДНР» Мішаню поступово почали утискати, заганяючи його бізнес в рамки, визначені окупаційною владою. З кожним разом він натикався на все більше нерозуміння й небажання нуворишів сприймати його із достатньою повагою. Це постійно переростало в конфлікти, які з часом лише зростали.
Як це не дико виглядає, але з окремими представниками української сторони Косому вдалося знайти набагато більше спільного, ніж з окупантами та терористами. Принаймні, у площині спільного заробляння баришів на війні.
Напередодні нового 2015 року автор цих рядків опублікував розслідування, з якого, зокрема, випливало: відновити транспортну логістику «Хамадею» багато в чому допоміг тодішній народний депутат від «Народного фронту», екс-комбат «Дніпра-1» Юрій Береза. У статті розповідалося про те, як найнаближеніші до командира бійці-добровольці у розпал війни вояжували крізь лінію розмежування в Будьонівський район Донецька і назад, вивозячи з «ДНР» контрафактну продукцію тютюнової фабрики.
Згодом колишній безпосередній підлеглий Берези, командир роти Володимир Шилов розповів журналістам, у тому числі телевізійникам, що комбат «Дніпра-1» особисто просив його доглянути за садибою Михайла Ляшка в селищі Піски, в якому наразі тривали активні бойові дії.
Справедливості заради відзначимо, що не один Береза з числа щирих українців керувався відомим принципом «війна війною, а обід за розкладом». Наприклад, у квітні 2015-го прикордонники, які чергували на одному з блок-постів у Донецькій області, затримали вантажний автомобіль, який намагався проїхати на окуповану територію. Фура перевозила обідковий папір для виготовлення сигарет на «Хамадей». Було встановлено, що продукція була виготовлена у Львові. Виробник – ТОВ «Львівський друкар». Причому торгові марки сигарет «Хортиця» і «Біле сонце», для яких призначалася папір, «Хамадей» вже тоді зареєстрував в Росії.
Достеменно невідомо, хто першим присвятив Юрія Березу в кримінальний бізнес Донбасу. Це міг бути як Віталій Кіро, так і Михайло Ляшко – різниця невелика. Зрозумілим є одне: ця обставина виявилося надзвичайно взаємовигідною, а у випадку з Кіро та Березою поступово переросла в міцні партнерські відносини, які не припинилися й після остаточного переїзду донецького контрабандиста на підконтрольну територію. Ляшку в цьому плані пощастило набагато менше.
Залишаючись вірним власним усталеним переконанням і бандитському кодексу, Мішаня Косий демонстративно відмовлявся виконувати будь-які розпорядження окупаційної влади та їхніх шісток з місцевих. В кінцевому підсумку ще до завершення 2015 року він в оточенні охоронців і особливо довірених осіб був змушений покинути окупований Донецьк і перебратися до Гурзуфа в анексованому Криму. У зв’язку з цим офіційна частина фабрики «Хамадей» повністю зупинила свою роботу.
Новий Метла по-новому мете
В той самий час набагато більш гнучкий, не обтяжений жодними «поняттями» Кіро успішно домовлявся з представниками окупаційної влади «ДНР». Колишній митник одним з перших зареєстрував тютюнову фабрику в молодій «республіці», таким чином легалізувавши свій підпільний цех. Так званим «міністром доходів і зборів ДНР» Тимофєєвим («Ташкентом») і «міністром внутрішніх справ ДНР» Диким до Кіро були приставлені конкретні куратори. Були визначені загальні правила, схеми й розміри сплати податків до бюджету терористів. Фабрика Кіро випустила й партію «патріотичних» сигарет «Новоросія».
Після відбуття Михайла Ляшка до Криму маріонеткове керівництво «ДНР» звернулося до Віталія Кіра із пропозицією узяти до оперативного управління тимчасово законсервовані виробничі потужності офіційного «Хамадея», пообіцявши захист від колишніх власників фабрики, точніше – від одного з охоронців Мішани Косого Віталія Метли, який особисто вивозив своєго боса до Криму в 2015-му і який був керівником одного з підрозділів НВФ «Восток» Ходаковського. Кіро прийняв пропозицію, здійснив поставки витратних матеріалів та сировини на «Хамадей» і знову запустив виробництво.
Усе працювало як годинник: у Донецьк надходила сировина, в підконтрольну Україну – готова продукція. З посиленням в Україні заходів по боротьбі з нелегальними поставками товарів через лінію розмежування для «Хамадея» змінювалася лише логістика: спочатку фури з сигаретами переганяли крізь лінію бойових зіткнень, а потім засвоїли й транзит через Росію, використовуючи ростовську фірму-прокладку ТОВ «СТЛ».
Втім, незважаючи на всю свою дружбу із верхівкою бойовиків, Кіро про всяк випадок вивіз обидві свої сім’ї на підконтрольну територію: Ірину поселив в Одесі, Ольгу – у столиці. І недарма!
Тим часом 22 грудня 2015 року на особистій дачі в кримському Гурзуфі був вбитий Михайло Ляшко. Звичайно ж, зовсім випадково до нього того дня навідувався Віталій Метла, який поїхав до Криму з метою, нібито, відвідати власну родину. Після смерті Мішані Метла був спочатку затриманий, а потім відпущений ФСБ.
Відтепер справи Метли, який колись починав на «Хамадеї» охоронцем на шлагбаумі, блискавично пішли в гору. Його призначили директором тютюнової фабрики, а невдовзі він став і «депутатом Народної ради ДНР» від захарченковської «Донецької республіки». За деякий час нувориш почав курувати весь алкоголь і тютюн у молодій та гордій «державі». У 2018-му Метла їздив на сходку кримінальних авторитетів до російського Ростова-на-Дону, присвячену питанню перерозподілу сфер впливу на окупованих територіях Донбасу після загибелі ватажка бойовиків Олександра Захарченка.
З поверненням із Криму Метла спробував був схилити Кіра до повернення в Донецьк на постійне проживання, а також провокував сварки Кіра з представниками угруповання «Олімпік» (одна з гілок ОЗУ Косого) – бо колишні старші подільники Метли по криміналу з початком війни вїхали на мирну територію України. Після відхилення пропозицій Метли у Кіра в «ДНР» почалися проблеми. Смішно, але Кіру пред’явили виробництво контрафактної продукції, несплату податків, підробки акцизної марки України, а на додачу й фінансування добробатов України (маючи на увазі зв’язки з Березою та «Дніпром-1»).
Пошуки виходів і нова мала батьківщина «Хамадея»
Тоді Кіро спробував був вирішити власні проблеми за посередництва своєго найсильнішого покровителя в Росії – сина тодішнього радника Путіна Сергія Глазьєва Юрія. Але не пощастило. Перед фабрикантом гостро постало питання: куди переводити виробництво та як вивезти обладнання. Повертатися до Донецька було вже небезпечно. Справа ускладнювалася відсутністю на руках вільних коштів. Перед настанням важких часів Кіро разом із Березою крупно вклалися в чергову чорну схему в Україні. Але це тема окремої розмови. Ось тут і стали в пригоді старі й відносно нові зв’язки.
Із затишним куточком під нову фабрику допоміг виходець з Дніпропетровщини Юрій Береза, який за 5 років своєго депутатства у Верховній Раді перетворився на справжнього феодала в тих краях. З урахуванням специфіки діяльності Кіро було необхідно тихе, непоказне місце далеко від людських потоків, з охороною і низькою орендною платою. Занедбані площі старого військово-промислового заводу «Електрон», розташованого в м. Жовті Води, ідеально відповідали цим критеріям. Організацію процесу взяв на себе зять Берези Герман Назаренко, який на той час вже засвітився в Дніпрі в ряді гучних скандалів.
Між тим, у Південній Кореї виставили на продаж завод з виробництва сигарет. Кіро виїжджав туди на перемовини й був готовий укласти угоду, але коштів бракувало. Ольга Кіро порадила чоловікові звернутися по допомогу до її подруги, екс-дружини одіозного судді Артура Ємельянова. Необхідна сума була позичена на умовах входження Світлани Ємельянової в майбутній тютюновий бізнес.
Першого листопада 2016 року відбулась реєстрація ТОВ «Юнайтед Тобако» – фірми без власності з копійчаним статутним фондом. Для прикриття справжніх вигодонабувачів на стадії отримання всіх необхідних ліцензій і в очікуванні прибуття обладнання засновником і директором фірми-пустушки поставили близьку до Хомутинника людину – Віталія Малоока.
На початку 2017 року Кіро почав отримувати обладнання з Кореї (Компанія KEC 202 Dong, 702 Ho, 145 Pangyoyeok-RO, Bundang-gu, Seongnam-si Gyeonggi, Korea 13201), а паралельно організував поставки сировини та інших витратних матеріалів через свою Дубайську фірму-прокладку VK&Cо Trading. Саме на цьому обладнанні планувалося випускати сигарети офіційно.
Водночас пріоритетним завданням було повернути залишене в Донецьку – для організації роботи підпільного цеху. За рішення цієї проблеми Кіро пропонував до 3 мільйонів доларів. У результаті в середині 2017 року бажане було досягнуто – верстати «Хамадея» були доставлені в Україну з Російської Федерації через ТОВ «Промспецоборудование», зареєстроване в російському Бєлгороді.
Третього липня 2017 року Кіро замінив Малоока на В’ячеслава Вершуту – свого давнього й перевіреного партнера, який у донецькому «Хамадеї» відповідав за перекидання тютюнового контрафакту в країни Євросоюзу. Ще за тиждень у складі власників з’явилася й Ольга Кіро разом із Оленою Бойко. Остання є по суті лише «гаманцем» однопартійця Берези Олега Кришина.
Цикл замкнувся і повноцінний клон донецького «Хамадея» запрацював у Дніпропетровській області. Водночас «Хамадей» Метли продовжує свою діяльність в окупованому Донецьку. Але контрафакт звідти йде вже не безпосередньо до України крізь лінію розмежування, а спочатку до Росії через некотрольовану нашою державою ділянку кордону.
Назад у майбутнє
У березні 2020-го в ЗМІ промайнуло повідомлення про те, що Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області звільнив від кримінальної відповідальності підозрюванного в ухиленні від сплати податків директора ТОВ «Юнайтед Табако» В’ячеслава Вершуту після сплати фірмою 3,09 млн. грн боргу з акцизу й штрафу. У суді прокурор підтримав клопотання захисту підозрюваного, у зв’язку з чим виникає запитання: куди дивиться Державна фіскальна служба? Адже підробка акцизних марок (що, до речі, також тягне кримінальну відповідальність) значно різниться від виготовлення ту збуту фальсифікату. Втім, як і за мірою покарання.
Ба більше, компанія «Юнайтед Тобако» є не лише повним клоном «Хамадея», це ще й фірма-примара. Автор цих рядків сумлінно об’їздив більшу частину адрес, офіційно зазначених компанією в якості місця зберігання оптових партій власних тютюнових виробів згідно з реєстром Державної податькової служби України. У результаті з’ясувалося, що частина вказаних складів розташовані в занедбаних порожніх будівлях (м. Жовті води, вул. Кропроткіна, 14, корпус 2; м. Запоріжжя вул. Маяковського, 11, корпус 4), інші із зазначених адрес (м. Курахово, пр-т. Запорізький, 52-А; м. Жовті води, вул.Грушевського, 88) відсутні взагалі.
Ще більш кричущим фактом є призначення Кабміном у січні 2021 року на посаду заступника глави Державної митної служби колишнього партнера і подільника Віталія Кіро Руслана Черкаського. Окрім іншого, за інформацією ЗМІ, Руслан Черкаський є одним з основних учасників (з боку чиновництва) одіозно відомого клану «Тупальського – Альперина», а Вадим Альперін давно має неофіційний титул «короля Одеської контрабанди» і навіть недавно потрапив в санкційний список РНБОУ.
Окремої згадки заслуговує той факт, що в листопаді 2019-го СБУ заявляла, що податківці вступили в змову з виробниками нелегальних сигарет з «Юнайтед Тобако» і прикривали протизаконний бізнес. Втім, це повідомлення залишилося не тільки без уваги, але й без жодних наслідків. У зв’язку з чим зразу ж згадується прислів’я, що найголосніше «тримай злодія» кричить той, хто вкрав гаманець.
Бо уявити, що нелегальне виготовлення контрафактних сигарет у таких обсягах та контрабанда тютюнової продукції в Європу відбувається без допомоги СБУ геть неможливо.
One thought on “Тихий вир сигаретної контрабанди (закінчення)”