Витівки житомирських прокурорів

3

Листи від читачів – це завжди безцінне джерело інформації. Але найцікавіші листи приходять від співробітників прокуратури, які, як правило, на анонімних засадах розповідають цікавинки про своїх нинішніх і колишніх колег. Один з таких листів надійшов з Житомира й ми його залюбки оприлюднюємо.

*     *     *

Шановна редакціє ресурсу Naspravdi.Today. Надзвичайно сподобались Ваші аналітичні статті, у т.ч. «Черговий комерсант хоче стати прокурором» Володимира Бойко, оскільки стикався з цим персонажем та багато чув від знайомих, які працювали у прокуратурі на Житомирщині. Аналогічна ситуація мала місце і на Житомирщині, де Ігор Проценко привіз свого «гаманця», на ім’я Владислав Фінік, і всі кар’єри області  були постановлені на лічильники. Почали процвітати незаконні піщані кар’єри, ділки яких щотижня заносили данину Проценку через його «гаманця».

Проте, це вже пройдена історія.

Наразі, мене збурила ситуація, що має місце в «оновленій» прокуратурі Житомирщини, де процвітає у всій красі корупція, кришування, відкати, вимагання тощо у діях прокурорів. Наразі на устах людей часто чути подив чи обурення щодо надзвичайно високих пенсіях прокурорів-пенсіонерів. На тлі злиденіння  і зубожіння більшості населення, ця категорія почувається пристойно. Я нічого не маю проти таких пенсій, чесні прокурори заслужили її своєю нелегкою працею, емоційним навантаженням та стресами.

Проте, викликають обурення факти, коли таку пенсію здобувають унаслідок зловживань своїм впливом, чим фактично обкрадають країну.

Якщо пам’ятаєте, Законом №1789-XII «Про прокуратуру» було передбачено надто привабливі умови пенсійного забезпечення прокурорів, це і невеликий стаж роботи, і відсоток пенсії від зарплати тощо. Проте, цей закон втратив чинність 25 квітня 2015 року з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Відтак, для усіх чесних працівників прокуратури пенсійне забезпечення врегульовано ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. При цьому, спори щодо призначення чи відмови у призначенні пенсій вирішують окружні адміністративні суди, а не місцеві районні суди загальної юрисдикції.

Разом з тим, окремі працівники прокуратури Житомирщини, маючи відповідні посади та вплив на суди й Управління Пенсійного фонду України унаслідок корупційних чинників, «здобули» собі пенсію в обхід ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у незаконний спосіб.

Наприклад, заступником прокурора Житомирської області, здійснюючи прокурорський нагляд за судами,  Гребенюк Р.В. вирішила собі пенсію унаслідок явно незаконного рішення суду, що постановлене за її протиправного впливу. Так, порушуючи юрисдикцію суду, вона звернулась до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про призначення їй пенсії за старим, уже недіючим законом «Про прокуратуру» №1789-XII. За справедливого правосуддя у правовій державі, суд би взагалі не прийняв би таку позовну заяву, оскільки це юрисдикція окружного адміністративного суду, а якщо й прийняв, то відмовив би. Адже Закон «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII вимагав для призначення пенсії на день звернення з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року вислуги років не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років. При цьому, розмір пенсії мав бути не більше 60% заробітної плати. Гребенюк Р.В. не мала такої вислуги.

Проте, Богунський районний суд м. Житомира 29.11.2016 задовільнив позов Гребенюк Р.В., винісши явно неправосудне рішення, зобов’язавши Житомирське об’єднане управління Пенсійного фонду України і призначити їй пенсію за вислугу років із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження максимальним розміром, починаючи із 26.10.2016 року. Указане підтверджується постановою суду у справі №295/13778/16-а, що міститься у ЄДРСР.

Аналогічним чином оформила собі пенсію й начальник відділу боротьби з корупцією прокуратури Житомирської області Зозуля Л.К., яка мала вислугу станом 26.10.2016 року лише 18 років 8 місяців 24 дні, при необхідних не менше 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років. При цьому, розмір пенсії мав бути не більше 60% заробітної плати.

Слід відмітити, що указані явно судові незаконні судові рішення не були оскаржені Пенсійним фондом, оскільки останній не віднайшов 800 грн. для сплати судового збору. І таке рішення пенсійного фонду було не без впливу керівництва прокуратури області.

І такі випадки непоодинокі, оскільки все керівництво прокуратури в той час «повирішувало» собі пенсійне забезпечення, у т.ч. й керівник нинішній Житомирської місцевої прокуратури Башинський О.О. Як наслідок, держава незаконно виплачує пенсії особам, які повирішували їх шляхом явно незаконних судових рішень, і на моє переконання, громадяни мають знати про такі випадки.

Проте, і це вже історія, хоч і сумна та корупційна. Адже судові рішення, хоч вони й незаконні, уже ніхто не скасує, а ми всі й надалі будемо незаконно виплачувати зі своєї кишені захмарні пенсії корупціонерам-прокурорам чи прокуроркам.

Слід відмітити, що зазначені факти корупції є дрібничками у порівнянні з тим, що на даний час творять керівники уже «оновленої» Житомирської обласної прокуратури, яких чомусь часто називають керівниками ЖОП.

І це не дивно, адже після так званого «оновлення» повернулись старі і давно забуті схеми і особи, які їх створили, а надана їм безмежна влада при проведенні атестації перетворила простих прокурорів у безмовне стадо, яке має виконувати усі вказівки, у т.ч. й незаконні керівників прокуратури.

Так, усім відомо, що бувший прокурор Житомирської області Війтович Любомир активно кришував незаконний видобуток бурштину у північних районах Житомирщини і правою рукою в цій справі був його перший заступник – Білошицький О.В. та Мостиховський І.О., які задіяли кримінальні елементи, у т.ч. відомого авторитета «Пірата». Вони не приховували цього факту, адже офіс «Пірата» під назвою «адвокатська контора» існував й існує до цього часу прямісінько через дорогу від прокуратури Житомирської області, де Білошицький О.В. проводив і проводить значний проміжок свого робочого часу.

Після приїзду Рябошапки у вересні 2019 року, а також Зеленського, який, нібито, оголосив «Пірату» війну, Війтовича було звільнено, як і його першого заступника Білошицького, який втік простим прокурором до свого знайомого – Романа Говди в прокуратуру м. Києва.

Так зване «оновлення» прокуратури привело Говду першим заступником генерального прокурора, а Білошицького без жодної атестації керівником «оновленої» Житомирської обласної прокуратури.

Маючи підтримку першого заступника генерального прокурора, Білошицький О.В. з Мостиховським І.О. відновили усі старі схеми кришування незаконного видобутку бурштину, стягнення поборів із лісгоспів,  продаж кримінальних проваджень тощо. «Пірат» знову повернувся, бурштин видобувається з дозволу поліції та прокурорів, які активно звітують, що незаконний видобуток бурштину, начебто, припинено.

При цьому, апетит зріс, а методи удосконалюються щоденно. Так, окрім указаного, Білошицький О.В. та Мостиховський І.О. за сприяння керівника місцевої прокуратури Башинського О., вирішили приватизувати безоплатно віковий ліс у гідропарку м. Житомира, що є місцем відпочинку усього населення обласного центру та навколишніх сіл. Дивним чином віковий ліс перетворився в сільгоспугіддя, які не належать уже нікому й Держгеокадастр області на які надав дозвіл підставним особам оформити правовстановлюючі документи на землю.

Так земельна ділянка з лісом у гідропарку площею 1,15 га з кадастровим номером 1822087200:01:000:1235 стала землями сільськогосподарського призначення, на яку уже підготовили для передачі на підставних осіб керівникам обласної прокуратури. Це ж стосується й ділянок із кадастровими номерами 1822087200:01:000:1243, а ділянки  1822087200:01:000:1242,  1822087200:01:000:1241, 1822087200:01:000:1245, 1822087200:01:000:1246 у листопаді 2020 року уже передано у власність.

Окремим напрямком «діяльності» прокурорів став продаж кримінальних проваджень чи позовів, що були заявлені чи мали бути заявлені. Наприклад, у передмісті Житомира в лісі, що у постійному користуванні місцевого лісгоспу, розпочало діяльність таке собі ТОВ «Аскона-Південь», яке захопило майже 1 га лісу. Надалі, ліс вирубали й збудували завод по виробництву будівельних сумішей, що травить місцевих жителів.

Як і мало бути, прокуратури пред’явила позов щодо повернення лісу державі (справа №  906/450/20). Проте, після приходу Білошицького О. позов був швиденько проданий. Як наслідок, суд залишив позовну заяву без розгляду і повторно він не був пред’явлений і не буде пред’явлений, оскільки уже сплинули в квітні 2021 року  строки позовної давності.

Земельні питання взагалі стали «актуальними» після пришестя Білошицького О.В., воно стало предметом торгівлі, домовленостей, вирішування питань тощо.

Як приклад, земельна ділянка лісу на березі річки Тетерів площею 7,5 га,  кадастровий номер 1822082500:01:000:0220, який розділений на три інші: 1822082500:01:000:0728, 1822082500:01:000:0727,  1822082500:01:000:0729 незаконно отримало в оренду товариство, що пов’язане з мером міста Житомира та його оточенням. Незаконно, тому що це землі оборони, і розпоряджатись ним облдержадміністрація не мала права, про що прекрасно відомо прокурорам.

Як наслідок, пан Мостиховський О.І. надав вказівку розпочати кримінальне провадження за цим фактом (№42019061020000113), яке передав слідчому управлінню поліції, що розслідується уже два роки і є способом впливу і торгів на мера міста задля витребування собі преференцій, як то отримання земельок у гідропарку.

Іншим яскравим фактом є наїзд на Станишівську ОТГ, яка принципово відмовляла керівникам обласної прокуратури надавати земельні ділянки. З цією метою розпочались загальнонаглядові незаконні перевірки, що перебували на особистому контролі Білошицького О. В.

Надалі, всі виявлені порушення стали предметом торгів та продажу. Зокрема, факт подвійної приватизації начальником Житомиробленерго земельної ділянки у с. Зарічани (ділянка 1822082500:02:001:1839), який уже реалізував своє право безоплатної приватизації на Прикарпатті (пл. 0,1174 га з кадастровим номером 2610400000:34:001:0128, що у м. Калуш) тощо.

Окремі факти прямо приховуються чи покриваються керівництвом обласної прокуратури, оскільки протиправні дії вчиняють їх друзі. Наприклад, у с. Левків Житомирського району на земельній ділянці сільськогосподарського призначення пл. 11,64 га, кадастровий номер 1822084100:01:000:1345, що у власності Ніколайчука Станіслава Івановича, друг Мостиховського – Попов Олег збудував комплекс відпочинку, з озерами та віллами. Попри те, що із сільгоспобороту виведено понад 11 га землі, що указане порушення триває з 2019 року, про що відомо достеменно прокурорам, пан Мостиховський О. успішно покриває ці дії.

Таких фактів безліч, описати їх не хватить часу. Проте, вони мають бути відомі людям і надіюсь Ваш інформаційний ресурс не злякається і не стане осторонь від цієї справи.

Naspravdi.Today

3 thoughts on “Витівки житомирських прокурорів

Leave a Reply

Наступна публікація

Армія без майбутнього

Пн Кві 19 , 2021
Коли навесні 2019 року на посаду президента України балотувався комік без артистичної освіти й навичок театральної роботи, виборці готові були проголосувати за кого завгодно – хоч за Зеленського, хоч за Юзіка, хоч за Сивоха, хоч за чорта лисого – аби тільки людина, що замінить Порошенка, раніше не перебувала у владі […]
%d bloggers like this: