Порошенко: жму руку та сплачую податки в російський бюджет

Липецька кондитерська фабрика «Рошен», що належить 5-му президенту України, продовжує працювати в тилу ворога, надаючи приголомшливий приклад мужньої боротьби за грошові знаки.

Про те, як Петро Олексійович безуспішно намагався уникнути сплати податків до бюджету країни-агресора, розповідає веб-сторінка Арбітражного суду Липецької області.

Акціонерне товариство «Липецька кондитерська фабрика «Рошен» оскаржило до Арбітражного суду Липецької області рішення Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби по найкрупніших платниках податків по Липецкій області Російської Федерації, яким на підприємство Петра Порошенка були накладені фінансові санкції в сумі 6,4 млн. рублів і стягнуто недоїмку з податку на додану вартість в сумі 29,2 млн. рублів. Арбітражний суд Липецької області в лютому 2020 року відмовив Липецькій кондидетрській фабриці «Рошен» у задоволенні позовних вимог. У серпні 2020 року Дев’ятнадцятий арбітражний апеляційний суд залишив рішення Арбітражного суду Ліпецької області без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, підприємство Петра Порошенка подало касаційну скаргу, яка в листопаді 2020 року була залишена без задоволення Арбітражним судом Центрального округу.

Тепер ніхто не посміє звинуватити Петра Олексійовича в тому, що він фінансує державу-агресора: гроші в російський бюджет Порошенко заплатив не з власної ініціативи, а примусово, на виконання рішення суду, як законослухняний громадянин. З такої нагоди гріх не процитувати стенограму телефонної розмови між Петром Порошенком і Володимиром Путіним 30 квітня 2015 року:

В.П: Как у вас внутри? Справляетесь со всем?

П.П: Справляюсь. Чем дальше – тем легче. Уже выстраивается какая-то вертикаль, потому что, когда я пришел – было не просто. Но политическую стабилизацию в условиях экономических проблем, мягко говоря, выстраивать совсем не просто. Но длинной очереди желающих на должность Президента Украины не наблюдается.

В.П:: Зря Вы так думаете. Украина – это красивая и интересная страна.

П.П: Так я горжусь тем, что у меня рейтинг поддержки и доверия не падает.

В.П: Это самое важное, чтобы люди доверяли.

П.П: Жму руку. Спасибо.

В.П: Обнимаю. Всего доброго.

У Петра Олексійовича також є всі підстави потиснути руку членам Національного агентства з питань запобігання корупції та голові Національної поліції України, стараннями яких Акціонерне товариство «Липецька кондитерська фабрика «Рошен», власне, і має можливість сплачувати податки та штрафні санкції в російський бюджет.

Як неодноразово заявляв Порошенко (і це зазначено в його деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), свої корпоративні права, зокрема на Акціонерне товариство «Липецька кондитерська фабрика «Рошен», він передав у довірче управління «сліпому трасту» Rothschild Trust (Schweiz). Але стаття 36 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що президент України або народний депутат України зобов’язаний передати свої корпоративні права в управління не якомусь «сліпому трасту», а особі, що має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами. Оскільки Порошенко порушив цей порядок і не надав у НАЗК нотаріально засвідчені копії договору про передачу своїх активів в управління особі, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами, весь дохід, отриманий Петром Олексійовичем від «сліпого трасту», починаючи з 26 травня 2015 року, підлягає конфіскації в дохід держави. Конфіскація має здійснюватися за постановою місцевого суду (у даному випадку – Печерського районного суду м.Києва) у справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу, складеному уповноваженою особою Національної поліції України на подання НАЗК.

Але примусити НАЗК, на забезпечення якого щороку виділяється понад 800 млн. грн., виконувати свої обов’язки, як бачимо, неможливо. Тому Петро Олексійович і далі матиме можливість тиснути руку Володимиру Володимировичу та сплачувати податки й штрафні санкції в російський бюджет.