Третього серпня 2020 року знову трапилась розвага, до якої українці вже звикли – чергове «захоплення заручників». Цього разу – у відділенні банку, що в столичному Бізнес-центрі «Леонардо», куди зайшов громадянин Узбекистану з вишуканими манерами та сумкою й культурно пояснив, що, начебто, приніс з собою вибухівку й хоче поспілкуватись з журналістами. Чому чолов’яга не зайшов безпосередньо в редакцію якогось каналу, а пішов шукати свободи слова там, де її немає за визначенням, тобто у кредитно-фінансову установу, стало зрозумілим вже за дві години, коли попід дверима «Леонардо» з’явився начальник штабу Антитерористичного центру при СБУ генерал-майор Геннадій Кузнецов.
Кузнецов – людина легендарна. Його два рази виганяли з СБУ за вчинення корупційних правопорушень, і кожного разу він примудрявся поновитись на службі. У 2011 році Геннадій Іванович за скоєння службового злочину був засуджений вироком Печерського районного суду Києва, тим не менш, у березні 2014 року, попри судимість, був знову прийнятий до лав Служби безпеки України. У лютому 2019 року в ході службової перевірки було встановлено, що Кузнецов використовував службовий автотранспорт для поїздок на відпочинок за кордон і залучає підлеглих для робіт у своєму маєтку. Але й це не все. Виявилось, що впродовж двох років Кузнецов підробляв документи й виписував офіцерам АТЦ при СБУ відрядження в зону бойових дій на Сході України. Однак ні на який Схід вони не їздили, натомість нелегально охороняли концерти Святослава Вакарчука, а за це Вакарчук платив Кузнецову «у конверті». Тим не менш, Геннадій Іванович за усі ці витівки відкараскався лише суворою доганою з попередженням про неповну службову відповідність і продовжив очолювати штаб АТЦ при СБУ.
Треба зазначити, що Антитерористичний центр при СБУ – це єдина установа, яка має знешкоджувати терористів і звільняти заручників. На фінансування АТЦ щороку виділяються сотні мільйонів гривень, співробітники АТЦ повинні цілодобово перебувати в бойовій готовності й миттєво прибувати на місце скоєння терористичного акту чи захоплення заручників для реалізації плану «Бумеранг». Однак, насправді, ні на які терористичні акти Кузнецов не виїжджає, бо якраз зараз зайнятий тим, що споруджує басейн у своєму маєтку на столичних «Осокорках».
Та й немає Геннадію Івановичу ніякого сенсу брати участь у проведенні антитерористичних заходів. По-перше, він не розуміється на діяльності спецслужб, оскільки за фахом є доглядачем за службовими собаками (власне, тому підлеглі й називають його поза очі «Собачником»). А, по-друге, з таким ожирінням, як у Кузнецова, багато не знешкодиш. Саме тому звільненням заручників займається, як правило, не АТЦ при СБУ, а Національна поліція.
Принаймні, в Луцьку Кузнецов нікого не звільняв, у Полтаві – також. Але 3 серпня 2020 року Геннадій Іванович раптом покинув будівельні роботи в маєтку, з’явився біля Бізнес-центру «Леонардо» й став щось фільмувати на телефон у той час, як співробітники СБУ вели перемовини з псевдо-терористом перед його затриманням.
Саме тому, через присутність Кузнецова на місці «антитерористичної операції», по СБУ поповзли чутки, що узбек, який, типу, захопив відділення банку в столичному Бізнес-центрі «Леонардо» – це, начебто, будівельник, який працював у маєтку Кузнецова на «Осокорках» і з яким, Кузнецов, начебто, не розрахувався. І, мовляв, саме тому начальник штабу АТЦ при СБУ прибув особисто керувати операцією по знешкодженню цього узбека.
З метою перевірити цю версію ми навідались до садиби начальника штабу АТЦ при СБУ й переконались у її повній брехливості. Насправді, Геннадій Іванович повністю розрахувався зі своїми робітниками, оскільки зараз має чималий дохід від складання так званих «списків на обмін полоненими». А, відтак, роботи по облаштуванню його оселі не припиняються ні на день.
До того ж, під стінами Бізнес-центру Кузнецов не керував операцією, а лише знімав усе, що відбувається, своїм мобільним телефоном.
А це означає, що начальник штабу АТЦ при СБУ достеменно знав, що ніякої вибухівки в «терориста» немає й все це «захоплення заручників» – недолуга постановка. І, дійсно, люди брешуть, що лейтенант Баканов був дуже збентежений тим, що його воїнство не здатно виконувати свої прямі обов’язки, натомість усі лаври за звільнення заручників завжди достаються Авакову. Тоді в СБУ на пропозицію Кузнецова десь розшукали хворого на голову узбека й відправили (звісно, без вибухівки – хто б її йому дав?) у Бізнес-центр «Леонардо» вимагати зустрічі з журналістами. Чому саме з журналістами, а не з Папою Римським, також зрозуміло – щоби акули пера та гієни клавіатури розповіли всьому світові, як правнуки Дзержинського хвацько затримують терористів.
Прийнявши це шапіто за чисту монету, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко висловив обурення з приводу антитерористичної, прости господи, операції, проведеної в Києві Службою безпеки України 3 серпня 2020 року. Мовляв, «те, що сьогодні разом із знімальними групами двох національних телеканалів “ЗІК” (журналіст Андрій Лащ) та “1+1” (журналіст – Олександр Загородний) до “київського терориста” привели підставних журналістів з поліції діалогу та СБУ – це не спецоперація. А дискредитація журналістської професії і ризик, що при майбутніх інцидентах зловмисники можуть свідомо цілити по працівниках ЗМІ.Так само неприйнятним є те, що, за словами журналістів-очевидців, для прикриття спецоперації роздавали бейджики (посвідчення) відомого національного ЗМІ».
Хочемо заспокоїти керівника провідної журналістської організації – жодної небезпеки для представників ЗМІ не було: наявність поруч з журналістами начальника штабу АТЦ при СБУ генерал-майора Кузнецова свідчила, що вибухівки в «терориста» немає, а «захоплення заручників» організували самі ж співробітники СБУ з рекламною метою. Що ж стосується дискредитації журналістської професії, то дивно про це говорити в країні, яку в Мінській тристоронній контактній групі представляє шахрай, що отримав генеральське звання та посаду начальника штабу АТЦ при СБУ попри судимість за плечима.
