Виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань (за сумісництвом – народний депутат України) Ірина Венедіктова зразу ж після призначення на посаду оголосила рішучу боротьбу з формалізмом та сліпим виконанням законів у роботі ДБР.
Пані Ірина була призначена в.о. директора Державного бюро розслідувань Указом президента Володимира Зеленського від 27 грудня 2019 року (попри те, що Конституція України не містить такого повноваження президента, а Конституційний Суд України 16 грудня 2019 року дійшов висновку, що надання президенту України повноважень призначати директорів НБАУ та ДБР не відповідає частині перший статті 157 Конституції України), а вже наступного дня разом зі своїм чоловіком, начальником відділу в Слобожанському управлінні кіберполіції, Денисом Колесником, і адвокатом Олександром Бабіковим вона нанесла візит генеральному прокурору Руслану Рябошапці. При цьому Венедиктова представила Рябошапці свого чоловіка як людину, яка буде фактично керувати ДБР, а Бабікова – як нового заступника директора ДБР.
Після офіційного знайомства з генеральним прокурором Венедіктова, її чоловік Колесник і адвокат Бабіков прибули в Державне бюро розслідувань, де Колесник і Бабіков були представлені колективу ДБР як нові керівники й провели обхід кабінетів, заслуховуючи звіти слідчих про ті кримінальні справи, які перебувають у провадженні ДБР.
Щоправда, ані директор ДБР, ані, тим більше, її чоловік не є керівниками органу досудового розслідування, не наділені жодними процесуальними повноваженнями й не мають відношення до розслідування будь-яких кримінальних проваджень: директор ДБР – це адміністративна посада. Що ж стосується адвоката Бабікова, якого Венедіктова представила колективу ДБР як свого заступника, то, згідно з частиною 3 статті 14 Закону України «Про державне бюро розслідувань», заступники директора Бюро призначаються за результатами відкритого конкурсу відповідно до Типового положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу, яке затверджує директор ДБР. Порядок проведення конкурсу для призначення на посади в Державному бюро розслідувань затверджений Наказом директора ДБР від 14.02.2018 р. №13 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.02.2018 за №176/31628. І для того, щоби стати заступником директор ДБР, Бабікова спочатку треба перемогти на відкритому конкурсі.
Але, звісно, звертати увагу на такі формальності , як якийсь там закон, пані Венедіктова не стала. Натомість 29 грудня 2019 року на сайті Державного бюро розслідувань було розміщено непомітне оголошення (у розділі «Команда» підрозділі «Конкурсний відбір на посади до ДБР») про проведення конкурсу на посади першого заступника й двох заступників директора ДБР. А з тим, щоби не витрачати час на створення видимості конкурсу, документи на нього можна подати лише під час вихідних і святкових днів у період з 9 год. 00 хв. 30 грудня 2019 року до 18 год. 00 хв. 3 січня 2020 року.
Щоправда, відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Порядку проведення конкурсу для призначення на посади в Державному бюро розслідувань, інформація про проведення конкурсу повинна оприлюднюватись шляхом розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Бюро не пізніш як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі. Але не для того народний депутат України Венедіктова водила свого чоловіка та адвоката Бабікова до генерального прокурора Рябошапки, щоби тепер звертати увагу на якісь там закони та інші формальності. Принаймні, судячи з того, що Венедіктова, Колесник і Бабіков не були затримані прямо в кабінеті Рябошапки, Руслан Георгійович особисто освятив боротьбу з формалізмом у роботі Державного бюро розслідувань.
Що ж це таке твориться 🤦♂️