Колишній перший заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул вимагає від президента Володимира Зеленського та голови Верховної Ради Дмитра Розумкова, щоби вони профінансували з державного бюджету очолювану Гоцулом громадську організацію «Федерація легкої атлетики». Відповідне звернення Гоцул розмістив на власній сторінці в Youtube та сайті своєї приватної організації, звинуваючи керівництво держави в тому, що легкоатлети змушені відмовитися від проведення навчально-тренувальних заходів.
Щоправда, Гоцул не пояснив, яке відношення він та його громадська організація мають до підготовки спортсменів, а також – з якого дива платники податків повинні фінансувати професійну спортивну діяльність: напевно це мають робити ті, хто заробляє на професійному спорті та інших видах шоу-бізнесу, а з державного бюджету необхідно фінансувати масовий спорт та фізкультурно-оздоровчі заходи. А, головне, заява Гоцула свідчить, що в умовах фактичної відсутності в Україні генерального прокурора та тотальної корумпованості керівництва Національного антикорупційного бюро України такі люди як Гоцул скоро сядуть на голову президенту замість того, щоби ходити на допити. Бо хто-хто, а Гоцул точно знає, куди впродовж 2014 – 2019 років зникали гроші державного бюджету, що призначались для розвитку спорту: він їх розкрадав через свою громадську організацію та ТОВ «Атлетик-Віва» (код ЄДРПОУ 39845698), засновником якого є рідний брат Ігоря Євгенійовича – Гоцул Дмитро Євгенійович.
Ще в 2015 році засоби масової інформації облетіла приголомшлива звістка про те, що Україна за 170 тис. доларів визнала Крим російською територією й дозволила кримським легкоатлетам виступати на міжнародних змаганнях за Російську Федерацію. Цей продаж став можливим внаслідок організованої тодішнім міністром молоді та спорту Ігорем Ждановим і його першим засупником Ігорем Гоцулом «реформи» в українському спорті, у результаті якої ці два достойники обклали спортсменів грошовими поборами, розікрали бюджетні кошти, що виділялись на розвиток військово-прикладних і спортивно-технічних видів, а, найголовніше – передали державні повноваження усіляким громадським організаціям, які були створені при Мінмолодьспорт і які очолили співробітники цього міністерства або їх довірені особи.
Треба зазначити, що в усіх цивілізованих країнах, окрім США, існує державний орган, який виконує функцію регулятора в спортивній галузі – приблизно ж таку, яку виконує центральний банк у банківсько-кредитній системі (у США особлива ситуація – там традиційно повноваження регуляторів виконують приватні установи). Є такий державний орган і в Україні – зараз він називається Міністерство культури, молоді та спорту, а донедавна носив назву Міністерство молоді та спорту. Саме цей центральний орган виконавчої влади у галузі фізичної культури та спорту має встановлювати єдині для всіх правила змагань, кваліфікаційні нормативи, порядок атестації тренерів і спортивних судів тощо. Більш того, усі крупні офіційні першості – чемпіонати України, кубки України, всеукраїнські змагання – проводяться виключно від імені держави, яка гарантує в ході їх проведення дотримання законності та неупереджене суддівство.
Але міністр Жданов і його перший заступник Гоцул (до речі, заступником міністра Гоцул став ще за часи міністра Булатова, у березні 2014 року, оскільки є функціонером партії «Народний фронт» і довіреною особою Арсенія Яценюка) чотири роки тому провели «реформу», яка полягала в тому, що при Мінмолодьспорт чиновники створили кілька десятків псевдо-громадських організації, які очолили або вони самі, або їх друзі. Жданов видав накази, відповідно до яких до участі в державних спортивних заходах допускаються лише ті спортсмени, що вступили в одну з таких громадських організацій та пред’явили квитанцію про сплату «безповоротної фінансової допомоги, без ПДВ». Розмір «допомоги» встановлюють самі ці псевдо-громадські організації – від 90 грн. для легкоатлетів до 2000 грн. для парашутистів. А головне – цим псевдо-громадським організація Жданов і Гоцул делегували державні повноваження з розвитку спорту разом з правом розпоряджатись коштами державного бюджету, атестувати спортивних суддів, кваліфікувати спортсменів тощо.
Зокрема, перший заступник міністра Гоцул весь свій час перебування на державній посаді очолював псевдо-громадську організацію, яка називається «Федерація легкої атлетики» й куди він примушував вступати легкоатлетів під загрозою недопущення до змагань (це, до речі, прямо заборонено частиною 4 статті 36 Конституції України та частиною 1 статтею 5 Закону України «Про громадські об’єднання», але законність і Мінмолодьспорт – це речі несумісні). Жданов підписав з громадською організацією, очолюваною його першим заступником, угоду, відповідно до якої міністерство делегувало цій організації всі державні повноваження з контролю за спортивною діяльністю в галузі легкої атлетики разом з правом розпоряджатись коштами державного бюджету, що виділяються на розвиток цього виду спорту.
Після чого Гоцул, але вже не як перший заступник міністра, а як керівник громадської організації, на підставі делегованих повноважень продав Росії за 170 тис. доларів дозвіл на виступ кримських спортсменів на міжнародних змаганнях. Ці гроші Росія сплатила як компенсацію тих видатків, які бюджет України зазнав у зв’язку з тим, що кримські легкоатлети готувались державних коштом. Але зрозуміло, що вся сума осіла на рахунку громадської організації, очолюваної першим заступником міністра.
У зв’язку з витівками Гоцула правоохоронні органи неодноразово реєстрували кримінальні провадження, проводили обшуки в Мінмолодьспорт та вилучали документи, що свідчили про розкрадання першим заступником міністра коштів державного бюджету. Зокрема, лише в ході розслідування кримінального провадження №42018000000000627 від 16.03.2018 було встановлено, що через ТОВ «Атлетик-Віва», яка належить брату Гоцула, та інші бізнес-структури керівництво Мінмолодьспорт поцупило з державного бюджету понад 50 млн. грн. Але все це корупціонерам з Мінмолодьспорт сходило з рук, як і невиконання десятків судових рішень винесених за позовами спортсменів, обурених грошовими поборами, якими Жданов і Гоцул обклали учасників державних спортивних заходів.
Причина недоторканності екс-міністра Жданова та його першого заступника Гоцула пояснюється дуже просто – вони впродовж чотирьох років мали надійний «дах» в особі заступника генерального прокурора та прокурора Києва Романа Говди. Урешті-решт за заявою автора цих рядків Спеціалізована антикорупційна прокуратура 1 жовтня 2019 року зареєструвала кримінальне провадження за фактом зловживання Говдою влади в інтересах Жданова та Гоцула – прокурор столиці не тільки саботував розслідування, але навіть губив кримінальні справи, що були розпочаті прокуратурою Києва або передані Говді Генеральною прокуратурою України стосовно кричущої корупції в Міністерстві молоді та спорту України.
Але наївно думати, що детектив НАБУ Богдан Прокопенко (синок судді Верховного Суду Олександра Прокопенка) та керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський (найближчий друг і кум директора НАБУ Артема Ситника) бодай палець об палець вдарили, щоби зупинити корупційні схеми. Принаймні, Говда, хоча й позбувся посади прокурора Києва, себе прекрасно почуває й був помічений не на допиті в НАБУ, а на святкуванні дня народження колишнього генерального, прости господи, прокурора Юрія Луценка. Що ж стосується Гоцула, то він взагалі має нахабство публічно вимагати від президента грошей для своєї громадської організації. Втім, а чого йому боятись з таким генеральним прокурором і таким директором НАБУ?
