Бурхлива діяльність директора департаменту з правоохоронних питань посольства США Стефані Холмс видна неозброєним оком. Місіс Холмс – це людина, яка відповідає за чистоту прокурорських кадрів в Україні й особисто добирає склад кадрових комісій в Офісі генерального прокурора. Саме завдяки її зусиллям в Україні було організоване масове звільнення останніх бодай на щось здатних співробітників Генеральної прокуратури України, а їхні місця продані ні на що не здатним співробітникам Офісу генерального прокурора.
Втім, це була не примха місіс Холмс, а одна з умов надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні в розмірі 1,2 млрд. євро. Цитую Меморандум про взаєморозуміння між Україною та позичальником:
«завершити атестацію прокурорів на регіональному рівні та розпочати процес атестації на місцевому рівні відповідно до закону та процедур, що застосовуються під час атестації в Офісі генерального прокурора, забезпечуючи, щоб нові прокурори на всіх рівнях, у тому числі на керівних посадах, були обрані у прозорому та політично неупередженому процесі, що включає систему надійних перевірок доброчесності та виділення відповідних ресурсів для захисту судових справ, пов’язаних з атестацією».
Щоправда, залишається загадкою, навіщо посольству США та Євросоюзу насаджувати в Україні корупцію, виганяти з державних органів професіоналів і годувати дрібних аферистів з числа професійних «громадських активістів», що засідають у кадрових комісіях Офісу генерального прокурора. Але цей Меморандум розв’язав руки генеральній прокурорші Венедіктовій яка в порядку дембельського акорду й під наглядом місіс Холмс та її вихованців виставила на аукціон біля 100 посад в обласних прокуратурах.
Знайомство з новими керівниками обласних прокуратур не може не викликати приступу реготу. Тут і Денис Ігорович Фальченко, керівник Миколаївської обласної прокуратури, який ще кілька місяців тому нужденно трудився рядовим співробітником прокуратури Харківської області, де зажив репутацію доконаного шахрая й хабарника. Тут і Ірина Миколаївна Кравченко, керівник Чернівецької обласної прокуратури, яка стала зіркою Інтернету ще за часи генпрокурора Віктора Пшонки завдяки тому, що 1 грудня 2012 року її прямо на робочому місці в прокуратурі Києва намагалися зґвалтувати два заступники столичного прокурора – Дмитро Лупеко та Віктор Безкоровайний – разом з яким Ірина Миколаївна святкувала День працівника прокуратури.
Але справжньою знахідкою місіс Холмс та команди її довірених громадських активістів, що засідають у кадровій комісії Офісу генпрокурора, став новий керівник Тернопільської обласної прокуратури Микола Степанович Петришин, більше відомий як «Коля-Поліграф».
Взагалі-то Микола Степанович, працюючи слідчим львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, мав службове прізвисько «Циган». «Колєю-Поліграфом» він став на початку 2016 року, коли завдяки заступництву головного військового прокурора Володимира Геннадійовича Жербицького «Синка» (там Володимир Геннадійович називав Петришина, якого щиро любив) був прилаштований у військову прокуратуру Донецького гарнізону.
Невдовзі пройшла інформацію, що «Циган» знюхався з правнуками Дзержинського й разом з СБУшниками організовує нелегальне провезення товару через лінію розмежування. Військова прокуратура сил АТО хутенько зареєструвала кримінальне провадження, СБУшників взяли «під ковпак» і в ході НСРД був задокументований їх зв’язок з Петришиним. Але на допитах охоронці державної безпеки Миколу Степановича не здали. Тим не менш, тодішній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик зажадав від Головної військової прокуратури забрати «Цигана» й відправити його назад у Львів.
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос на заперечував, але (напевно, за порадою Жербицького) Петришин примчався в Краматорськ і став вимагати, щоби його перевірили на поліграфі з метою довести, що інформація про його корупційні витівки – це наклеп ворогів української державності. Взагалі-то, оперативної інформації про те, чим займається «Циган», було достатньо для того, щоби припинити його прокурорську кар’єру назавжди. Але якщо людина вимагає – хай йде на «детектор брехні». Тим більше, що на той час у військовій прокуратурі сил АТО перебував експерт-поліграфолог, залучений для розслідування вбивства під Щастям Андрія Галущенка.
Ось після цього Микола Степанович і перетворився на «Колю-Поліграфа», миттєво покинув зону бойових дії й був прилаштований військовим прокурором Дарницького гарнізону: як засвідчив експерт-поліграфолог, Петришин є системним хабарником і незаконне переміщення товарів через лінію розмежування – то квіточки в порівнянні з тим, що він чудив щодня на робочому місці. При цьому, прізвисько «Поліграфолог» колеги дали йому не тому, що він рафінований корупціонер (не він один), а тому, що пішов з власної ініціативи на «детектор брехні» по одному конкретному випадку, а експерт його викрив у системній корупції по багатьох епізодах.
Уявляєте, який би крик здійняло посольство США в разі, якби Венедіктова призначила Петришина керівником Тернопільської обласної прокуратури без погодження з професійними «громадськими активістами», рекомендованими місіс Холмс? Але внаслідок «реформи», проведеної під чутким керівництвом іноземних партнерів, зараз такі як «Коля-Поліграф» можуть розраховувати на найвищі посади в правоохоронних і судових органах. У цьому, власне, і полягає суть цієї «реформи».
