Військовий склад у Балаклії знову вибухнув – на цей раз політично

Голова парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія вдарив по найчутливішому місцю генерального прокурора Ірини Венедіктової – по її гаманцю. Принаймні, після того, як 24 квітня 2020 року на сайті Верховної Ради України з’явився текст звіту очолюваної Арахамією Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів, крісло захиталось під виконуючим обов’язки директора Державного бюро розслідувань Олександром Соколовим та другом і соратником Соколова, першим заступником начальника Управління СБУ в Харківській області Євгеном Русиновим. Обидва достойники належать до найближчого оточенні Ірини Валентинівни, зокрема дружина Соколова працює на підприємстві ТОВ «Перегрін Кепітал Груп», засновником якого є свекруха Венедіктової Наталія Колесник. А зі звіту ТСК прямо витікає, що вони безпосередньо причетні до приховування інформації про справжні причини підриву 23 березня 2017 року 65 арсеналу ЦРАУ (в/ч А1352) у м. Балаклія Харківської області.

Про те, що арсенал у Балаклії, ймовірно, підірвали українські військовослужбовці з тим, щоби приховати колосальну нестачу, виявлену у ході ревізії, я розповів ще 31 березня 2017 року, за тиждень після початку пожежі на складах з боєприпасами.

Про причину пожежі як на цьому арсеналі, так і на інших військових складах, звісно ж, прекрасно знали і Головній військовій прокуратурі, і в Службі безпеки України, не кажучи вже про Адміністрацію Президента Порошенка та Міністерство оборони України. За моїми підрахунками, під час пожеж на арсеналах було втрачено майже 250 тис. тонн боєприпасів на загальну суму понад 2 млрд. доларів США, про що я й розповів 12 жовтня 2018 року в студії телеканалу ZIK.

Напевно й Арахамія, який за часи Порошенка крутився біля грошей Міністерства оборони, чув, у зв’язку з чим вибухали військові склади. Тож не дивно, що саме з його ініціативи у Верховній Раді України 31 жовтня 2019 року була створена Тимчасова слідча комісія для проведення розслідування розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки.

Невдовзі ТСК отримала докази того, що пожежі на військових складах були влаштовані не російськими диверсантами, як про це колись розповідав генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко, а бійцями спецпідрозділу «Сармат» Міністерства оборони України з метою приховати нестачу боєприпасів. Зокрема, у перші ж дні розслідування в кримінальному провадженні № 22017220000000104 за фактом підриву 23 березня 2017 року 65 арсеналу ЦРАУ (в/ч А1352) у м. Балаклія Харківської області було встановлено, що військовослужбовці спецпідрозділу «Сармат» у ході антидиверсійних навчань заклали вибухівку всередині та ззовні арсеналу, замаскувавши її під вогнегасники. Після чого в порушення письмового бойового розпорядження залишили арсенал і прибули до військової частини в с. Малинівка Чугуєвського району Харківської області. І лише після того, як відбувся підрив сховищ ракетно-артилерійських боєприпасів, бійці спецпідрозділу «Сармат» з метою штучного створення алібі повернулись у м. Балаклія.

Але як тільки ТСК в січні 2020 року стала предметно цікавитись пожежею на складі в Балаклії, тодішній в.о. директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова звернулась до Арахамії з вимогою нічого не розслідувати й діяльність комісії згорнути, що спричинило публічну сварку між нею та Арахамією. Причиною нервозності Ірини Валентинівни стало те, що Олександр Соколов, якого вона призначила заступником директора ДБР, до 17 січня 2020 року проходив службу в Управлінні СБУ в Харківській області на посаді начальника Головного відділу контррозвідки та першого заступника начальника Управління й робив усе від нього залежне для приховування інформації про справжні причини пожежі в/ч А1352. Окрім того, діяльність очолюваної Арахамією ТСК підставила під удар Євгена Русинова, який на той час обіймав посаду начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області і який у недалекому минулому врятував Ірину Венедіктову та першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова від чималих неприємностей, пов’язаних з причетністю цього дуету до угруповання контрабандистів, яке, за оперативною інформацію, через Венедіктову, начебто, оплачувало написання для Бабікова дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук. Завдяки підтримці Венедіктової та Бабікова Русинов мав ось-ось посісти посаду першого заступника начальника УСБУ в Харківській області, яку полишив Соколов, коли переводився в ДБР, і тому робота ТСК могла йому не тільки зіпсувати кар’єру, але й відкрити перспективу опинитись на лаві підсудних.

Лейтенант Баканов також не залишився осторонь сварки між Венедіктовою та Арахамією й кинувся рятувати підлеглих, поширивши відверті казки наступного змісту: «Ініційована Службою комплексна експертиза підтвердила основну версію слідства. Згідно з висновком експерта зафіксований радіолокаційними станціями Держпідприємства “Украерорух” проліт безпілотного літального апарату над територією Арсеналу пов’язаний з настанням подій, а саме із застосуванням (скиданням) некерованих боєприпасів по майданчиках відкритого зберігання боєприпасів». Напевно, під «радіолокаційними станціями» лейтенант Баканов мав на увазі два метеорологічних локатори, встановлені «Украерорухом» у Борисполі та Запоріжжі. У зв’язку з цим виникає лише одне запитання – невже в Центральному апараті СБУ не знайшлось жодної людини, яка має уяву про те, чим займається «Украерорух», що таке контрольований повітряний простір та яку інформацію надають радіолокатори режим S та первинні оглядові радіолокатори, що становлять основу системи спостереження контрольованого повітряного простору на маршруті та термінального повітряного простору аеродромів?

Більш того, як повідомили в СБУ «Українській правді», «версія приховування нестачі боєприпасів на суму 560 мільйонів не знайшла свого підтвердження. Слідство встановило, що, дійсно, за результатами аудиторської перевірки від 28.02.2017 було встановлено “ризики нестачі боєприпасів” на суму 560 мільйонів гривень. Тобто на боєприпаси, які було відпущено з Арсеналу, до військових частин не надійшли у встановленому порядку документи про їх отримання та оприбуткування. Проте вже після подій на Арсеналі шляхом зустрічних перевірок у більшості випадків було підтверджено відвантаження боєприпасів і суму “ризиків нестачі боєприпасів” зменшено до 748 тисяч гривень».

Але Арахамія не повірив лейтенанту Баканову й викликав на засідання ТСК начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області Євгена Русинова та директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса Олександра Клюєва. Цитую висновок звіту Тимчасової слідчої комісії:    

«Беручи до уваги, що арсенал у м. Балаклія Харківської області був найпотужнішим у Східній Європі, а в результаті вибухів знищено більше 91% боєприпасів та військового майна, що зберігалось, на загальну суму балансової вартості − 12 106 294 174, 84 грн., робота Комісії розпочата саме з розслідування обставин вибухів на 65 арсеналі ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія Харківської області, які мали місце 23.03.2017. З цією метою на засіданні Комісії 17.01.2020 заслухано інформацію начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області щодо стану розслідування кримінального провадження від 23.03.2017 №22017220000000104 за фактом диверсії на території 65 Арсеналу ЗСУ. Згідно з його інформацією, основною версією вибухів, що мали місце на технічній території військової частини А1352 є атака безпілотного літального апарату одного із штабелів зберігання боєприпасів з послідуючим розльотом ракет з цього штабелю по інших сховищах, де розміщувались снаряди та ракети…  

Однак на засіданні Комісії 17.01.2020 заслухано директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса професора Клюєва О. М., який із застосуванням фотоматеріалів детально пояснив, що причиною перших вибухів на технічній території 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія був підрив місця відкритого зберігання боєприпасів шляхом вибуху заглиблених в ґрунт вибухових речовин, що достовірно було встановлено експертами ще під час перших виїздів на місце події. При цьому, на думку Клюєва О. М., вказаний факт був очевидним з перших днів розслідування кримінального провадження, у рамках якого експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса було доручено проведення відповідної експертизи.

Але після озвучення експертами слідчим СБУ та процесуальним військовим прокурорам попередніх висновків, в травні 2017 року, в порушення вимог відомчих наказів Міністерства юстиції України слідчим слідчого відділу УСБУ в Харківській області, виконання експертизи експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса було зупинене, матеріали передано для подальшого дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз».

Отже, Русинов, який очолював розслідування, та Соколов, який здійснював оперативний супровід, незадоволені експертним висновком, наданим Харківським НДІ судових експертиз імені М.С.Бокаріуса, передали матеріали до КНДІСЕ. І це не дивно: директор КНДІСЕ Олександр Рувін має настільки скандальну репутацію, що навіть у записах розмов, потайки зроблених у кабінеті колишнього директора Державного бюро розслідувань Романа Труби, є епізод, де Труба пояснює керівнику Першого управління організації досудових розслідувань ДБР Олегу Корецькому, що для фальсифікації досудового розслідування можна звернутись у КНДІСЕ, експерти якого напишуть будь-який висновок – достатньо з Офісу Президента зателефонувати директорові цього інституту Рувіну.   

Не оминула ТСК і розповіді лейтенанта Баканова про якісь міфічні радіолокатори «Украероруху», встановлені в Балаклії, які мають здатність бачити безпілотні літальні апарати на висоті 50-100м:

«Також Комісією встановлено, що самі матеріали кримінального провадження № 22017220000000104 містять об’єктивні відомості, що свідчать про відсутність в момент вибухів жодних літальних апаратів в районі м. Балаклія Харківської області, а також інші факти, які обґрунтовано ставлять під сумнів висновки про застосування безпілотних літальних апаратів для підриву арсеналу».

А далі – ще цікавіше.

«Але прийняте Комісією рішення щодо вирішення питання в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження від 23.03.2017 № 22017220000000104 іншому органу досудового розслідування Офісом Генерального прокурора України не задоволено, про що Комісію інформував Генеральний прокурор Рябошапка Р. Г. На оперативній нараді під головуванням заступника Генерального прокурора Чумака В. В. не встановлено жодних ознак необ’єктивності майже трирічного досудового розслідування даної події. Також Службою Безпеки України не вжито жодних заходів на виконання вище зазначеного листа від 29.01.2020 № 92 Голови Тимчасової слідчої комісії. Кримінальне провадження залишилось фактично без руху в слідчому відділі УСБУ в Харківській області з основною версією − знищення арсеналу безпілотним літальним апаратом».

Цікаво, що ж спонукало колишнього головного військового прокурора Віктора Чумака, відомого своєю чесністю, непідкупністю, дивовижним інтелектом та глибокими знаннями в галузі права, ігнорувати рішення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України? – Невже його любов до друзів Венедіктової була суто платонічною й не мала матеріального підґрунтя? Втім, розбиратись з цим ТСК не стала, натомість, з огляду на повну неспроможність Чумака виконувати повноваження заступника генерального прокурора, сама призначила комплексу вибухотехнічну та пожежотехнічну експертизу, виконання якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Втім, дивуватись нема чому: після того, як на засіданні ТСК професор Клюєв підтвердив, що начальник слідчого відділу УСБУ в Харківській області Русинов приховав справжні причини вибуху на військовому складі в Балаклії, лейтенант Баканов призначив Русинова першим заступником Управління СБУ в Харківській області…

Читаємо звіт ТСК далі:

«Відповідно до висновку експертів, за результатами комплексної судової, військової, вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи №5777/5778 від 21.04.2020, вирва на МВЗ №69 на технічній території 65 арсеналу ЦРАУ Збройних Сил України (м. Балаклія Харківської області) утворилась внаслідок фугасної дії направленого вибуху заглибленого в ґрунт заряду бризантної вибухової речовини, до складу якої входили тринітротолуол (тротил), гексоген, тетранітропентаеритрит (ТЕН), що є характерним для підривних зарядів кумулятивно-фугасного принципу дії… З експертної оцінки, зважаючи на фактичні розміри вирви на МВЗ №69, найбільш оптимальним вважається розташування кумулятивно-фугасних зарядів у два ряди по п’ять у кожному ряді.

Якщо взяти до уваги, що вага одного кумулятивно-фугасного заряду КФЗ-1 складає 76 кг, то навіть для найшвидшого закладання зарядів, щоб утворити одну таку воронку без проведення земляних робіт на території 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія 23.03.2017, необхідно встановлення кумулятивно-фугасних зарядів загальною вагою близько 760 кг. Водночас технічна територія 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія після ліквідації пожежі налічувала до десяти воронок, тотожних МВЗ №69, що може свідчити про аналогічний характер закладки вибухових речовин. Слід зазначити, що вищевказаний висновок ґрунтується безпосередньо на самих матеріалах кримінального провадження, які надані експертам слідчими слідчого відділу УСБУ в Харківській області після трирічного розслідування».

І, нарешті, висновок:

«Отже, на даний час у Комісії є підстави вважати, що підрив найбільшого арсеналу нашої держави, унаслідок якого загинули цивільні особи, знищено боєприпасів та військового майна більш ніж на 12 млрд. грн., нанесено значних матеріальних збитків цивільному населенню, міг мати місце через умисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ. Вказані факти залишились поза увагою слідчих СБУ та процесуальних керівників військової прокуратури, дії яких за сприяння керівництва Генеральної прокуратури України, Головної військової прокуратури та СБУ не зводились до виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України та фактично призвели до укриття об’єктивних причин та обставин знищення арсеналу».

Не менш цікаву інформацію комісія отримала й щодо пожежі на території 48 арсеналу ЦРАУ ЗСУ у м. Калинівка Вінницької області, що розпочалась 26.09.2017.

«Під час надання пояснень представниками слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області Комісією з’ясовано, що протягом майже 2,5 річного досудового розслідування слідчими достовірно не встановлено не тільки причини, але і обставини самої події. Винні особи до відповідальності не притягнуті, що викликає сумніви в об’єктивності дій правоохоронців. Крім того, на засіданні 06.03.2020 заслухано інформацію начальника Головної інспекції Міністерства оборони України, який, до того ж повідомив про суттєві численні порушення обліку та порядку зберігання боєприпасів та іншого військового майна. Навіть на час проведення засідання Комісії (06.03.2020) не підтверджена фактична наявність боєприпасів на суму близько півмільярда – 480 мільйонів 94 тисячі грн. згідно з їх балансовою вартістю. Але вказані факти взагалі залишились поза увагою слідчих слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області та відповідних процесуальних прокурорів».

Щоправда, шестимісячний строк, відведений для роботи Тимчасової слідчої комісії, спливає 1 травня 2020 року й можна лише уявити, яка почнеться підкилимна боротьба за те, щоби його не продовжувати. Бо комісія зробила висновок лише стосовно причини вибуху на військовому складі в Балаклії, а якщо вона розслідуватиме обставини пожежі ще й у Калинівці, то постане питання про відповідність займаній посаді вже не тільки Чумака, Рябошапки чи Венедіктової, але й лейтенанта Баканова.