Здобутки нової чесної поліції – вбивства, зґвалтування, розбої, тортури, шантаж. Що далі?

3
Print Friendly, PDF & Email

«Мусора – не люди», – з таких слів почав кар’єрний зліт на сцену Євромайдану народний депутат Арсен Аваков, який негайно по втечі Януковича очолив Міністерство внутрішніх справ України. Втім, шлях Арсена Борисовича до політичних висот був устелений не тільки трояндами, але й шипами, особливо після того, як посольство США в 2015 році вирішило провести в Україні «поліцейську реформу» та об’єднати патрульно-постову службу з Державною автоінспекцією, створивши «мою нову поліцію».

Чому тодішньому послу Джеффрі Пайєтту закортіло проявити себе саме на теренах реформи МВС – невідомо. Версій існує кілька й сама неправдоподібна, в яку ми категорично не віримо, стверджує, що Уряд США навесні 2015 року виділив чималу суму фінансової допомоги для структурних реформ в Україні, гроші мало розподіляти американське посольство,  будь-який розподіл коштів (тим більше в таких сумах –кажуть, йшлося, щонайменше, про $130 млн.) передбачає «відкат», але ж не стане представник могутньої держави брати гроші з рук Авакова чи його вірного Геращенка. Тож довелось пану послу виписати з Парижа довірену особу – мадам Згуладзе – та призначити її першим заступника міністра внутрішніх справ України.

Так це було чи не так – ми не знаємо. Але впевнені, що не так. Однак що точно відомо – так це те, що Арсен Борисович не дуже зрадів новій заступниці. І зовсім не тому, що вона уяви не мала про діяльність правоохоронних органів: журналістка Згуладзе до того, як отримати українське громадянство, про себе казала, що «в жодній галузі не стала фахівцем. Однак на тих восьми або дев’яти місцях, де працювала, отримала великий досвід і знання – здатність легко перебудовуватися, виділяти потрібну інформацію, вибудовувати пріоритети, звичку ставити правильні питання». Арсена Борисовича більше бентежило те, що одним з етапів засвоєння грошей американських платників податків було передбачено позбавлення МВС України повноважень правоохоронного органу й створення під назвою «Національна поліція» нового центрального органу виконавчої влади, підпорядкованого безпосередньо Кабінету Міністрів.

Ще перед ухваленням Закону «Про Національну поліцію України» нардепи та  експерти вказували на вади документу. Більш того, під назвою «Про поліцію і поліцейську діяльність» вже був зареєстрований аналогічний законопроект №1692-1, до того ж значно ретельніше виписаний з погляду законодавчої техніки, і не те що ухвалити, а навіть зареєструвати новий законопроект авторства заїжджих реформаторок не дозволяв Регламент Верховної Ради. Але вихід був знайдений – за вказівкою тодішнього голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана були підроблені підписи двох авторів законопроекту №1692-1 – народних депутатів Ігоря Луценка та Віталія Купрія – під заявою про те, вони, начебто, цей законопроект відкликають. Натомість був зареєстрований законопроект, написаний на прохання Згуладзе якимись студентами, де навіть не було передбачено надання поліції повноважень оперативно-розшукового органу та органу досудового розслідування.

Втім, ці кричущі вади недолугого законопроекту цілком влаштовували Арсена Борисовича, який після створення Національної поліції розставив на всі ключові посади в цьому незалежному від нього органі своїх довірених людей і став фактичним керівником полії, оскільки формальна очільниця – колишня екс-міністерка освіти та науки Грузії Деканоїдзе – мала дуже віддалене уявлення про те, що вона підписує й чим керує. А на невибагливу потребу електорату професійні громадські активісти на гроші американських платників податків розгорнули істеричну кампанію на підтримку «моєї нової поліції».

З того часу сплинуло 4,5 роки, грузинські пані, які під орудою посла Пайєтта писали звіти про використання урядової допомоги Сполучених Штатів, давно покинули Україну, натоміть створення патрульної поліції – тобто об’єднання ДАІ та ППС – Аваковим оголошено «єдиною успішно реформою в Україні». Тож подивимось, що ця реформа дала тим, на чиї гроші нині ця поліція існує.

Переатестація: епічний провал

Анонсована Аваковим та грузинськими заробітчанами тотальна переатестація колишніх міліціонерів одразу викликала чимало нарікань. Наприклад, Сергій Приходько, якого у званні старшого лейтенанта засудили за вбивство студента Ігоря Індила у 2012 року, пройшов переатестацію і став працювати у Шевченківському райуправлінні оновленої поліції Києва. У 2019 році Сергій Приходько вже отримав посаду Начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Шевченківського управління поліції .

Це за злочинної влади Януковича Деснянський райсуд столиці 5 січня 2012 року оголосив вирок, засудивши дільничного міліціонера Сергія Приходька за ч. 2 ст. 365 (перевищення службових повноважень) до п’яти років позбавлення волі й звільнивши від відбування покарання з випробувальним терміном на два роки. Міліціонера також позбавили права упродовж двох років обіймати посади в правоохоронних органах i органах влади. Прийшла нова чесна й непідкупна влада й Приходько знову вдягнув погони – тільки вже не міліції, звідкіля його вигнали за вчинення злочину, а поліції.

Перші вбивства

Півріччя патрульно-поліцейської афери нові відреформовані та чесні копи зустріли стріляниною. 7 лютого 2016 року у Києві поліцейські патрульної поліції переслідували машину BMW.  За словами правоохоронців, вони побачили молодих людей, які сіли за кермо машини в нетверезому стані. Патрульні хотіли їх зупинити, влаштували перегони та хаотичну стрілянину по автомобілю. А коли авто зупинилось – через лобове скло розстріляли тих, хто був у салоні, внаслідок чого загинув випадковий пасажир – 17-річний Михайло Медведєв.

У вбивстві неповнолітнього Медведєва обвинувачують патрульного Сергія Олійника, справу якого суд досі не почав розглядати по суті, досі триває «відбір присяжних».

Сам Олійник взагалі не мав би служити у патрульній поліції. Як з’ясували журналісти, Олійник і фальсифікував справи проти «Автомайдану» під час Революції Гідності, і керував автомобілем у нетверезому стані після звільнення з міліції та перед тим, як став патрульним.

«Якби слідчого Олійника вчасно хоча б звільнили за свої злочини проти Майдану, 17-річний пасажир був би живий. – писав нардеп Ігор Луценко . – Що це за поліцейська реформа, коли слідаки, котрі організовували терор проти майдану, потрапили у нову поліцію? Яким чином було організовано професійний відбір? Як так сталося, що цього Олійника пропустили психологи та кадровики? Скільки ще ментів-злочинців пролізло у нові органи?»

Між тим справа Медведєва виявила ще один цікавий нюанс роботи поліції. Мадам Згуладзе, призначена берегинею нової чесної системи майже не жила у Києві, а здебільшого в Парижі, звідкіля прилітала до Києва на кілька днів щомісяця. «Невже Ека Згуладзе прилітає з Парижу в Україну лише для того, щоб організовувати мітинги на захист ментів, котрі чинили злочини проти майданівців?» – писав Ігор Луценко.

У лютому 2016 року суд арештував патрульного поліцейського Сергія Олійника, але менше, ніж через місяць, Апеляційний суд Києва відпустив Олійника із СІЗО під домашній арешт, а в 2017 році Олійник продовжив нести службу в поліції попри те, що в грудні 2016 року прокуратура передала обвинувальний акт до суду. За цей час у справі змінилося декілька суддів, у квітні 2019 року Голосіївський районний суд Києва почав заново розглядати обвинувальний акт щодо патрульного Олійника через заміну головуючого судді у справі. У грудні 2019 року в присяжних скінчились повноваження й у лютому 2020 року розпочався добір нових присяжних, після чого справа щодо Олійника почне розглядатись по-новій. При цьому Управління національної поліції в м.Києва не тільки не сплатило ні копійки рідним Медведєва, не тільки не відшкодували видатки на похорон людини, вбитої поліцейським, але навіть не принесло вибачення за злочин, скоєний Олійником.

Цей випадок став першим випадком смерті, пов’язаною із співробітниками патрульної поліції, і викликав широкі дискусії про ефективність реформи МВС, порядок використання зброї і професійний рівень поліцейських.

Вночі 24 серпня 2016 року декілька поліцейських в Кривому Озері, що на Миколаївщині, побили таксиста Олександра Цукермана, одягли на нього кайданки й після того розстріляли з травматичного пістолета, у результаті чого затриманий загинув від чотирьох вогнепальних поранень.

Вимагаючи справедливого розслідування всіх обставин справи, жителі Кривого Озера штурмували місцевий відділ поліції, а підозрюваних у вбивстві таксиста під час проведення слідчого експерименту натовп навіть намагався лінчувати. Четверо учасників подій ще до цієї сумнозвісної події пройшли переатестацію. Обвинувачений Денис Ляхвацький, який за словами його колег і стріляв, зараз під вартою. Єдиний з усіх поліцейських-учасників.

Братва, що стріляє один в одного

Кінець 2016 року більше нагадував кримінальні «розборки» мафіозних кланів, аніж спроби навести лад у правоохоронних органах. 4 грудня у селі Княжичі під Києвом сталася перестрілка між співробітниками кримінального розшуку та спецпідрозділу КОРД з одного боку і Броварського підрозділу поліції охорони з іншого. У результаті організаційного хаосу, що царює в поліції, результатом операції по затриманню грабіжників стали п’ять трупів поліцейських. Грабіжники живі та здорові й лише зі здивуванням спостерігали за дуеллю між відреформованими поліцаями.

За словами прес-секретаря НПУ у Київській області, «четверо загиблих у Княжичах були розстріляні прямо в маркованій машині Державної служби охорони». При цьому Микола Жукович уточнив, що «поліцейські були одягнені в спецзасоби та бронежилети. Всі вони були в своїй формі – КОРД у своїй, ДСО – у своїй».

Вдруге історія повторилась у вигляді одеського фарсу з жертвами. У листопаді 2017 року в Одесі стрілянину між собою влаштували екс-поліцейський та патрульний. Троє чоловіків розпивали спиртні напої. Між ними сталася сварка, після чого один з чоловіків вистрелив іншому в лоба. Потерпілим виявився дільничним Суворовського району міста, стрільцем виявився його кум, який колись працював у патрульній поліції Одеси.

П’яні бешкетники в погонах

Досі науковці не мають одностайної оцінки, що ж небезпечніше – мавпа із гранатою чи п’яний поліцейський із табельною зброєю. Навесні 2017 року в Харкові нетверезий поліцейський влаштував стрілянину й погрожував пістолетом місцевим жителям. Самі ж мешканці затримали й роззброїли стрілка. Схожий випадок був у червні 2018 року в Черкасах, але там уже п’ятеро нетверезих поліцейських влаштували стрілянину біля магазину. Однак жодних санкцій до них не застосували.

У лютому 2017 року у Дніпрі поліцейський напідпитку погрожував нацгвардійцям зброєю.

У травні того ж року в Харкові на місцевому ринку у бійця спецпідрозділу харківської поліції  Лисинського виник конфлікт з одним із продавців на ринку, в результаті чого поліцейський дістав зброю і зробив два постріли. Раніше той самий Лисинський на посту поліції Пісочин нібито «затягнув в пост і побив пасажира зупиненого авто».

Найтрагічніші наслідки мала подія, яка сталася влітку 2019 року. У Переяслав-Хмельницькому четверо чоловіків, серед яких були двоє п’яних співробітників Нацполіції, влаштували стрілянину по мішенях прямо в житловому кварталі. У результаті небезпечного поводження зі зброєю, одна з куль потрапила в голову п’ятирічного Кирила Тлявова, який грався неподалік від місця «розваги» копів.

Дитина померла в реанімації, не приходячи до тями. За підозрою в скоєнні злочину затримали двох копів – Володимира Петровця та Івана Приходька. Поки дитина боролася за життя в реанімації, підозрюваним визначили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Лише після протестів та галасу у ЗМІ, Петровця, Приходька й цивільного Дмитра Кривошею залишили під вартою. Суд залишив без альтернативи запобіжний захід Приходьку, а Петровцю та Кривошеї дав можливість внесення застави в 273 тисяч гривень. А неповнолітньому синові Володимира Петровця суд продовжив запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Бандити – і в погонах бандити

Тим часом свавілля поліцейських набирає обертів. Відреформовані носії погонів під егідою Авакова все частіше пробивають дно та черепа українців.

У травні 2017 року в Запоріжжі патрульна машина скоїла наїзд на 30-річну жінку, яка намагалася перешкоджати затриманню підозрюваного в пограбуванні чоловіка. Жінка отримала численні травми, зокрема перелом основи черепу, й за 10 днів померла. Поліцейського, що скоїв наїзд на жінку, звільнили від покарання, встановивши йому випробувальний термін на один рік.

На Донеччині троє дільничних офіцерів поліції катували затриманих та систематично фабрикували кримінальних проваджень задля покращення статистики. Зокрема, поліцейські передавали наркозалежним особам наркотики та відкривали кримінальні провадження. Поліцейських спочатку затримали, а згодом випустили під заставу розміром 96 тис. грн.

П’ятеро патрульних на столичному залізничному вокзалі протягом кілька місяців поспіль били та грабували пасажирів, відбираючи мобільні телефони, гроші та цінності. Здебільшого жертвами копів були самотні нетверезі приїжджі. Там само, на вокзалі, орудувала ще одна група узаконених злодіїв, які допомагали крадіям та по-братськи ділили «здобич».

Не відстають від вокзальних поліцейських і їх колеги з підземелля. У липні 2018 року поліцейський у столичному метро побив чоловіка за те, що останній перетнув жовту обмежувальну лінію. У грудні цього ж року затримані копами жінки написали заяву про побиття та спробу зґвалтування.

У жовтні 2018 року затримали четверо поліцейських, які в харківському метро били людей та вимагали в них хабарі. Харківський апеляційний суд пом’якшив заходи поліцейським, призначивши трьом з них розмір застави в сумі від 106 тис. до 141 тис. гн, а четвертого звільнив під особисте зобов’язання. Підозрювані внесли визначені судом суми і були відпущені з-під варти.

У травні 2018 року мешканці Сум зняли на відео, як патрульні поліцейські із посмішкою знущаються над чоловіком  напідпитку, «приводячи його до тями». Копи віддавлювали йому ноги та стискали шию, час від часу посміхаючись.

У лютому 2018 року одесит Сергій Граждан зі своєю дружиною і друзями поверталися додому, коли в автомобілі закінчився бензин. Подружня пара зупинилася на узбіччі, і чоловік пішов по допомогу. До них під’їхав автомобіль, звідки до Граждана вибіг чоловік у формі й став кричати, що громадянин  п’яний, повалив на землю, вдягнув на Граждана кайданки, а потім чоловіка витягли на дорогу й почали бити до тих пір, поки він не знепритомнив. Граждану відбили нирку. Поліцейські представилися дружині одесита після того, як наставили на неї зброю.

Лікарі не виявили в крові потерпілого Граждана алкоголю чи наркотиків, що не завадило «моїй новій поліції» відкрити два кримінальних провадження за фактом, начебто, нанесення Гражданом тілесних ушкоджень поліцейським та за насильство проти співробітників поліції. Лише у січні 2020 року поліцейським повідомили про підозру у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалося насильством.

Навесні 2019 року в Києві на Осокорках поліцейський зі зброєю напав на водія квадроцикла. Водія квадроцикла зупинили троє озброєних молодиків та почали жорстоко бити, звинувачуючи, що той мало не розчавив їхніх дітей. Спостерігаючи за конфліктом, свідки викликали поліцейських, а самі вирішили відійти подалі. Пізніше столичні копи побили й самого свідка цього випадку на очах у його родини, після чого скрутили чоловіка й надягли на нього кайданки.

Пізно ввечері 11 червня 2019 року у Вінниці старший оперуповноважений Сергій Пивовар запропонував перехожому Олександру Комарницькому бути понятим під час вилучення бойових припасів. Через відмову між чоловіками виник конфлікт. Правоохоронець наніс вінничанину удар кулаком в обличчя. Комарницький впав та вдарився головою об асфальт. Постраждалого госпіталізували до лікарні швидкої допомоги, де він помер не повертаючись до тями. На час розслідування Пивовара відсторонили від виконання службових обов’язків, а потім — звільнили.  У грудні 2019 року Вінницький окружний суд відмовився поновити Сергія Пивовара на службі а в лютому 2020 року Вінницький міськсуд розпочав розгляд справи за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу).

У липні в Кропивницькому патрульні зупинили автомобіль за порушення правил дорожнього руху. Водій транспортного засобу мав ознаки алкогольного сп’яніння і намагався втекти з місця зупинки. Між правоохоронцями і громадянином виник конфлікт, один з патрульних застосував до потерпілого силу – здавив і протягом 20 секунд утримував його шию, повалив на асфальт. Такі дії призвели до рефлекторної зупинки серця і смерті чоловіка.

Шантаж Батькою

Здається, немає такого злочину, якого б не вчинила «моя нова поліція» – вбивства неповнолітніх, катування затриманих, грабежі, торгівля наркотиками, розгнуздане хабарництво давно стали візитівкою «поліцейської реформи», проведеної в Україні. Але ні. Пробиваємо дно далі. Поліцейські з Голосіївського району Києва, вимагаючи від громадянина України Тимофія Кохновича 300 тисяч доларів, шантажували його тим, що до 2008 року він мав громадянство Білорусі й фінансово допомагав тамтешній опозиції. А, відтак, співробітники Національної поліції України погрожували нелегально вивезти його з України й передати Комітету державної безпеки Республіки Білорусь. Аби «клієнт» став більш зговірливим, 29 грудня 2017 року в домі Кохновського поліцейські провели обшук, у ході якого підкинули зброю. Але трапилось лихо, у оселі були встановлені відеокамери, які зафіксували, чим займаються працівники поліції. Столична прокуратура лише за три тижні потому повідомила про підозру начальникові сектору кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ГУ НП в м. Києві.

За півроку після гучного скандалу прокуратура Києва урешт-решт внесла дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо головного фігуранту цієї справи Сергія Тичини. Тоді він обіймав посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Голосіївського району столиці й керував слідчими діями. Але й за півроку по тому Тичина обіймав посаду оперуповноваженого кримінальної поліції все в тому ж Голосіївському районі столиці.

Свіжі подвиги

У 2020 році відреформовані пташенята з гнізда Авакова продовжують свої «геройські» вчинки на теренах беззаконня та свавілля. Рік почався традиційно для поліцейських – з вбивств, протестів і видимості покарання.

У ніч на 1 січня 2020-го року в Новій Каховці Херсонської області сталось резонансне вбивство – колишній правоохоронець у ході суперечки застрелив 29-річного Володимира Чебукіна. Екс-коп щонайменше 15 разів вистрілив у бік колишнього чоловіка своєї співмешканки. Через це вбивство під Каховським відділом поліції тривали кількаденні мітинги. Адвокатка родини Володимира Чебукіна заявила, що докази в справі могли бути знищені. Рідні та друзі загиблого вважають, що розслідування може бути несправедливим, оскільки підозрюваний раніше працював у поліції, а свідком у справі проходить чинний поліцейський, з яким підозрюваний відпочивав на момент скоєння злочину.

У середині січня співробітник патрульної поліції з друзями на Кіровоградщині побив чоловіка і пошкодив його автомобіль. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння патрульний разом з групою осіб безпідставно з хуліганських спонукань нанесли чоловікові тілесні ушкодження та пошкодили автомобіль потерпілого.

У Харкові 13 лютого 2020 року під час переслідування екіпажом патрульних (у складі командира роти і двох інспекторів патрульної поліції) на Skoda Rapid автомобіля Subaru Forester службовий автомобіль застряг в полі біля села Хроли Харківського району. Старший лейтенант поліції три рази вистрілив в сторону втікачів, щоб зупинити Subaru Forester, але машина зникла з місця події. У результаті стрілянини було поранено пасажир авто-втікача, якого водій відвіз до лікарні. Поліцейський, що відкрив стрілянину, арештований і відправлений до слідчого ізолятора.

В Одесі 18 лютого 2020 року учениця 11 класу однієї зі шкіл повідомила вчителеві про те, що 11 лютого в денний час її запросив до себе додому інспектор по ювенальної превенції одного з відділень відділу поліції в Одесі. Правоохоронець шляхом шантажу змусив дівчину вступити з ним в інтимний зв’язок. Краще б він вступив у статевий зв’язок з тими професійними громадськими активістами, які в 2016 році проводили мітинги на захист поліцая Олійника, вимагаючи залишати безкарними злочини, вчинені «моєю новою поліцією».

Кінець грузинської епохи

Ще в день ухвалення Закону «Про Національну поліцію»  мадам Згуладзе запевняла депутатів: ніде в світі ви не знайдете поліцію, яка повністю відрізана від міністра, якщо ми це зробимо, то створимо нового монстра, який буде схожий на сьогоднішнє МВС. За 16 місяців по тому вже Деканоідзе, товарка Згуладзе, у день своєї відставки дорікала: повноважень замало для впровадження змін, не повинні кадрові рішення в правоохоронних органах узгоджуватися з політиками, вимагаю від політиків припинити втручатися в роботу поліції.

11 травня 2016 року Кабмін задовольнив прохання Згуладзе про звільнення її з посади першого заступника міністра внутрішніх справ. А 16 листопада 2016 року Кабмін звільнив і Деканоїдзе з посади керівника Національної поліції України за власним бажанням. У травні 2017 року стало відомо, що наказом президента Грузії від 12 квітня 2017 року Хатії Деканоїдзе відновлено громадянство Грузії. У 2018 році стало відомо, що Ека Згуладзе відмовилася від громадянства України і відновила громадянство Грузії, звернувшись там до відповідних органів.

На сьогодні обидві вже не є громадянками України, а є громадянками Грузії. Пополіцаїли, засвоїли гроші американських платників податків та й покинули…

Між тим, Деканоїдзе і в 2019 році заявляла, що поліцейську карусель потрібно крутити по-новому:  «Якщо прийде новий міністр або начальник, я не знаю, який зараз буде розклад в поліції або Міністерстві внутрішніх справ. Але перша не порада, я не люблю це слово, побажання […] – треба поміняти людей, які ухвалювали до цього рішення, і призначити нових людей. Які може бути молоді, може бути не мають досвіду, але будуть чесними». Як говорив у таких випадках живий класик, «всьо х..ня, Міша, давай по-новой».

Антон Булгаков

3 thoughts on “Здобутки нової чесної поліції – вбивства, зґвалтування, розбої, тортури, шантаж. Що далі?

  1. Дуже однобокий аналіз, куди напхали все що могли і хотіли, інколи відверто притягуючи за вуха . А якщо серйозно, то поліція – це зріз суспільства. Яке суспільство, така й поліція, і спробуйте переконати мене в іншому.

  2. В цьому тексті наведені факти менше ніж 10 випадків вбивств та спричинення смерті громадянам з боку поліцейських, та й з них половина з необережною формою вини, а частина взагалі притянута за вуха, бо так дуже хотілось, як вбивство в Каховці, вчинене колишнім правоохоронцем. Це за 4,5 роки, при тому що в поліції служить до 200 тысяч осіб. Виходить така собі статистика: менше одного факту на 100 тысяч поліцейських в рік. Тепер зрівняйте з щорічною статистикою умисних вбивств по державі на 100 тисяч населення. І ви здивуєтесь що ця статистика буде не на користь суспільства.

Leave a Reply

Наступна публікація

Серйозне обличчя рябосміху

Чт Лют 27 , 2020
Йшов шостий місяць трудової вахти Руслана Рябошапки на посаді незрозуміло кого в установі, чию назву я не наважусь однозначно тлумачити в світлі нещодавнього рішення КСУ №2-р/2020 щодо Верховного Суду (України). Наближалось 1 березня – день, коли зеленінці обіцяли розпочати посадки. Руслан Георгійович як ніхто інший розумів, що посівна кампанія буде […]

Схожі публікації


RedTram Network

%d bloggers like this: